Чому Україна втратила провідне ділове видання
"Комерсант-Україна" більше не виходитиме. Власники пояснюють рішення закрити українське видання його збитковістю.
Російський видавничий дім "Комерсант" закрив своє українське видання "Комерсант-Україна". Керівництво ВД пояснює це збитковістю газети, експерти впевнені в політичному підґрунті.
Газета "Комерсант-Україна", що випускалася з 2005 року, була щоденним російськомовним діловим суспільно-політичним виданням, що вважалося одним із провідних - якщо не найкращим - у країні. Офіційний тираж - близько 15 тис. примірників.
Президент ВД "Комерсант" Володимир Желонкін заявив Інтерфаксу про "призупинення" видання, проте майже весь штат газети - це близько 100 осіб - буде звільнено, а в Києві залишиться лише корпункт російського "Комерсанта".
Уже в четвер свіжий номер газети не вийшов. Інтернет-сайт "Комерсант-Україна" не оновлювався ще із середи, а на наступний день і взагалі припинив існування - запити за адресою kommersant.ua автоматично перенаправляються на сайт російського "Комерсанта".
Архів матеріалів, що публікувалися українською редакцією, недоступний.
Разом із тим джерело Бі-бі-сі в редакції "Комерсант-Україна" повідомило, що наразі співробітникам газети не було офіційно заявлено про звільнення і жодних документів вони також ще не підписували.
"Коммерсант-Україна більше не вийде"
Головний редактор "Комерсанта-Україна" Валерій Калниш на своїй сторінці у Фейсбуці попередив, що не дає коментарів із приводу закриття видання.
Проте українські ЗМІ цитують його запис із соцмережі, яка, втім, не була викладена в публічний доступ.
"Поки єдине, що я можу сказати з цього приводу - я здогадувався. Прохання колегам з інших ЗМІ - не треба просити мене про коментар. Не сьогодні. І так, швидше за все, Комерсант-Україна більше не вийде", - пише Калниш.
Генеральний директор ВД "Комерсант" Павло Філенков оголосив, що видання української газети припиняється до того моменту, поки ситуація в Україні не стабілізується."Але я не виключаю, що такого моменту не буде: економічні проблеми у видання були і до цього, вони нікуди не поділися. Основними рекламодавцями газети були компанії банківського та автомобільного сектора, з початком подій на Україні видання стало не тільки безперспективним, а й безнадійним", - цитує Філенкова ІТАР -ТАРС.
"Останні події в Україні призвели до того, що рекламний ринок не тільки обрушився в тому сегменті, в якому працював "Комерсант", а він просто закінчився. У цій ситуації ми повернулися на п'ять-шість років назад, на стадію запуску проекту, коли реклами не було взагалі, але ми тоді хоча б могли сподіватися на її появу, а зараз шансу появи реклами немає", - додав Філенков в інтерв'ю Інтерфаксу.
Рекламна криза
Аналітик медіа ринку Вікторія Сюмар, яка в новому уряді обійняла пост заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони, назвала таке пояснення "простою відмовкою, не підкріпленою реальними даними і цифрами".
"Рекламний ринок точно не змінився. І я б не сказала, що ми можемо спостерігати якісь ситуації до погіршення", - заявила Сюмар в інтерв'ю Російській службі Бі-бі-сі.
З цією оцінкою погоджується оглядач медіаринку, шеф-редактор українського аналітичного порталу "Телекритика" Наталія Лігачова.
"Я вважаю, що однозначно є політичне підґрунтя, тому що пояснення, що "видання зупиняється на час кризи", вже і вказує на це. Я думаю, що навряд чи рекламодавці пішли з газети - я не вірю в це. Ще два тижні тому газета набирала журналістів. І як відомо, рекламні договори укладаються не на один день, і я не чула ні з одного видання українського, щоб були повідомлення, що рекламодавці йдуть з українських видань", - заявляє Лігачова.
Мільйон доларів збитку
Реальну причину Наталія Лігачова бачить у тому, що "Комерсант- Україна" давав альтернативну кремлівській пропаганді достовірну інформацію - і тим більше російською мовою.
"Закривають, щоб вона не мала впливу на Україну. А в Україні у неї була дуже гарна репутація, тому що реально українська редакція "Комерсанта" подавала події з точки зору дотримання всіх журналістських стандартів. І це дійсно була шановна газета. І я думаю, що тут якраз переслідується мета нерозповсюдження об'єктивної інформації в Україні російською мовою", - підкреслює Наталія Лігачова.
Однак і фінансові проблеми "Комерсанта-Україна" - теж правда, вважає російський експерт у галузі медіа, колишній керівник декількох ділових видань Леонід Бершидський.
"Я точно знаю, що фінансове підґрунтя є. "Комерсант-Україна" втрачав близько 1 млн доларів на рік навіть у благополучні часи. Зараз напевно все ще жорсткіше", - пояснив Бершидський в інтерв'ю Бі-бі-сі.
Це, втім, не скасовує політичного підґрунтя.
"Адже зрозуміло, що на власників "Комерсанта" у Москві зараз жорстко тиснуть, щоб вони дотримувалися офіційної лінії. Навіщо їм цей геморой з Києва?", - запитує експерт.
Заступник секретаря РНБО України Вікторія Сюмар припускає, що замовлення на закриття "Комерсанта-Україна" йде від російської влади.
"Редакція безумовно була дуже професійною - професійною саме згідно журналістських стандартів, вона не відповідала на якісь політичні замовлення. Вона не брала участі в інформаційних війнах, а це саме те, що ми зараз бачимо з боку Росії. Їй це видання було не особливо потрібно", - резюмує Сюмар.
Леонід Бершидський допускає, що причина могла бути навіть не настільки глобальною.
"Я просто думаю, що тексти "Комерсанта - Україна" потрапляли в якісь огляди преси, які читають важливі люди в Москві. Це був подразник", - вважає експерт. На уточнююче запитання, чи достатньо російській владі просто "подразника", щоб закрити цілу газету, Леонід Бершидський відповів: "Думаю, що в нинішній Росії роздратування "за стінкою" цілком достатньо, щоб закрити півкраїни".
"Форбс" і так далі
Гендиректор ВД "Комерсант" Павло Філенков уже оголосив про те, що співробітникам українського бюро будуть виплачені всі гроші, що належаться їм у зв'язку зі звільненням, однак близько 100 журналістів і технічних працівників опиняться на вулиці в момент, коли знайти роботу в цій сфері вкрай складно.
"Насправді це дуже погана ситуація для журналістики і для журналістів, бо, як відомо, наприкінці минулого року перейшла в руки людей, близьких до сім'ї Януковича, дуже велика медійна група UMH, український медіахолдинг, який видавав ряд якісних видань - "Кореспондент", "Форбс" і так далі", - нагадала Наталія Лігачова.
Тоді з видань UMH зі скандалом звільнилися кілька десятків журналістів, які скаржилися на введення цензури новим керівництвом.
Конфліктна ситуація навколо української версії американського журналу "Форбс" триває донині: нещодавно власники холдингу Forbes заявили, що починають процедуру відкликання ліцензії на видання української версії в зв'язку з тим, що стосовно власника UMH мільярдера Сергія Курченка США ввели санкції як на одного з наближених колишнього президента України Віктора Януковича.
Майбутнє українського "Форбса" поки незрозуміле - за інформацією джерела Бі-бі-сі, київська редакція журналу працює над квітневим номером журналу, але чи вийде він чи ні - невідомо.
Ситуація може змінитися, якщо UMH знову змінить власника. Днями ІТАР-ТАРС повідомив, що медіа-холдинг може в рахунок боргів нинішніх власників перейти під контроль державного "Укрексімбанку".
Американський видавничий дім Forbes можливу зміну власника українського "Форбса" поки не коментує.