Розділення СРСР. РФ обговорить "нульовий варіант" боргів СРСР, якщо Україна компенсує $20 млрд боргу

У Москві готові до переговорів із Києвом за боргами СРСР, якщо Україна компенсує Росії $20 млрд, заявляють у МЗС РФ.

Як наголошується в коментарі МЗС РФ, "ще у ноті МЗС Росії МЗС України від 31 березня 2005 року була відзначено, що за угодою між РФ та Україною про врегулювання питань правонаступництва щодо зовнішнього державного боргу та активів колишнього СРСР від 9 грудня 1994 року (угоду про "нульовий варіант") Україна взяла зобов'язання передати, а Російська Федерація прийняти зобов'язання з виплати частки України у зовнішньому державному борзі колишнього СРСР станом на 1 грудня 1994 року".

"На той момент ця частка становила 6,8 млрд дол. США. Тепер вона наближається до 20 млрд дол. США"

"У цьому зв'язку, у випадку, якщо Українська сторона повертається до проблеми "нульового варіанту", то Російська сторона залишає за собою право наполягати на негайної компенсації Україною Російської Федерації згаданих 20 млрд дол. США боргу колишнього СРСР. Після чого ми були б готові розглянути питання про можливість проведення переговорів з Україною щодо інших аспектів "нульового варіанту"", - заявили в МЗС РФ.

У коментарі також зазначається, що "в Росії з подивом сприйняли так звані інструкції прем'єра Арсенія Яценюка голові МЗС України Андрій Дещиця щодо нібито неврегульованою проблеми зовнішніх боргів та активів СРСР".

Нагадаємо, напередодні Яценюк доручив міністерству закордонних справ підготувати правову позицію щодо захисту національних інтересів країни під час розділення коштів і майна колишнього СРСР.

"Я прошу невідкладно вжити заходів з підготовки правової позиції щодо захисту національних інтересів України під час розділення коштів і майна колишнього Радянського Союзу", - заявив він на засідання Кабміну 16 березня.

Яценюк уточнив у в.о. міністра закордонних справ Андрія Дещиці, чи підписала Україна нульовий варіант угоди з Росією, на що той відповів, що не підписала.

"Тобто фактично не завершене розділення майна Радянського Союзу. І Україна має легітимні і законні претензії щодо Росії на те майно, яке Росія незаконно залишила за собою"

Водночас Україна залишається єдиною країною з усіх колишніх республік СРСР, яка досі відмовляється врегулювати проблему розподілу активів Радянського Союзу.

Під час розпаду СРСР відповідно до Віденської Конвенції 1983 року про необхідність визначення справедливої частки кожної із держав-наступників, був здійснений розрахунок частки кожного з учасників із використання факторного аналізу. У його основу були покладені чотири показники: частки республік в експорті, імпорті, виробленому національному доході і чисельності населення СРСР за 1986-1990 роки. У підсумку частка Росії склала 61,34%, України - 16,37%, Білорусі - 4,13%, Узбекистану - 3,27%, Казахстану - 3,86%, Грузії - 1,62% і далі за зменшенням до Естонії від 0,62%. Згодом було запропоновано підписати угоди про так званий "нульовий варіант": Росія приймає на себе всі зобов'язання зі сплати зовнішнього боргу СРСР в обмін на всі його активи.

Росія та Україна у грудні 1994 року у Москві уклали подібну угоду про врегулювання питань правонаступництва щодо зовнішнього державного боргу та активів колишнього Союзу РСР, проте вона досі не набула чинності, бо український парламент двічі - у 1997 і 2009 роках - відмовився її ратифікувати. Згідно з постановою Верховної Ради від 19 лютого 1997 року "Про порядок ратифікації угоди...", Київ виставив Москві низку умов. Серед них отримання повної інформації про стан золотого запасу, алмазного фонду та балансів банків колишнього СРСР на 1 грудня 1991 року, а також балансової та ринкової вартості власності колишнього СРСР за кордоном із міжнародним аудитом. Оскільки угода про "нульовий варіант" не набула чинності, Україна до теперішнього часу розглядає укладені угоди з питань розподілу закордонної власності СРСР чинними і такими, що підлягають виконанню сторонами. Зокрема, майже відразу після обрання президентом Віктор Янукович заявив, що Україна виступає за поділ майна колишнього Радянського Союзу між усіма колишніми республіками СРСР.

"Це процес (переговори про розділ майна колишнього СРСР - ІФ) відбувається практично з перших років незалежності України, і ми не бачимо на сьогоднішній день поки ще рішення. Ми ніколи не визнаємо цього, ми вважаємо, що його (майно колишнього СРСР - прим. ред.) треба розділити між країнами колишнього СРСР", - заявив він у травні 2010 року.

Зі свого боку, Росія вважає питання врегульованим і неодноразово заявляла, що не має наміру вести переговори з Україною щодо боргів та активів, посилаючись, зокрема, на факт укладення угоди у грудні 1994 року.

За оцінками низки українських експертів, Росія виплатила за Україну до $14 млрд зовнішніх боргів, тоді як загальна вартість закордонного майна СРСР сягала $300-400 млрд, а значить частка України у ньому становила $49-65 млрд, не кажучи вже про активи колишніх радянських банків, зокрема, вкладів громадян України в Ощадбанк СРСР.