Опитування Gallup: понад 50% українців обирають Європу
Згідно із опитуванням, проведеним Baltic Surveys / The Gallup Organization, майже 3/4 російськомовних мешканців України не відчувають жодних утисків через мову, понад 80% не схвалюють дії Росії в Криму, і кожен другий хоче в ЄС.
Згідно із опитуванням, проведеним Baltic Surveys / The Gallup Organization на замовлення Міжнародного республіканського інституту США, майже три чверті російськомовних мешканців України не відчувають жодних утисків через мову, понад 80% не схвалюють дії Росії, і кожен другий хоче інтеграції до ЄС.
Відповідаючи на запитання "Чи відчуваєте Ви, що російськомовні громадяни України зазнають тиску або погроз через мову?" 71% опитаних відповіли "безперечно ні". Ще 14% дали відповідь "швидше за все, ні". 5% з опитаних вважають, що російськомовних українців утискають через мову, ще 7% відповіли на це питання "швидше так".
Якщо подивитися на відповіді у "етнічному" розрізі, то серед етнічних українців 76% вважають, що російськомовні громадяни України "безперечно не відчувають утисків за мовною ознакою". Серед етнічних росіян так вважають лише 49% опитаних. Ще 17% кажуть, що "швидше за все", вони не відчувають тиску.
За географічною ознакою 88% мешканців західної та 81% центральної України кажуть про відсутність будь-яких утисків за мовною ознакою. На півдні та сході таких 51% та 58% відповідно.
Лише на півдні 13% опитаних відповіли, що російськомовне населення в Україні "точно зазнає утисків". У решті регіонів України такої думки дотримуються від 1% до 5% опитаних.
Росію не схвалюють
72% опитаних "безперечно" не підтримують рішення Росії про захист російськомовного населення України за допомогою армії. Ще 9% відповіли, що "швидше за все, не підтримують". Лише 7% опитаних "безперечно" підтримують такі дії Росії.
У західній та центральній Україні захист прав російськомовного населення за допомогою російської армії не підтримують відповідно 93% та 91% опитаних.
Навіть на півдні таких понад половина - 51%. У Східній Україні 49% опитаних "безперечно не підтримують" дії Росії.
Водночас беззаперечно схвалюють такі дії 16% опитаних на півдні та 12% опитаних на сході України.
Серед етнічних українців такі дії не підтримують 80% респондентів, серед етнічних росіян - лише 32%. Проте навіть серед них рівень беззаперечної підтримки дій Росії - 23% - є нижчим, ніж рівень беззаперечного засудження збройного втручання як способу захисту прав російськомовної громади.
Що робити з Кримом?
54% опитаних вважають дії Росії в Криму "вторгненням і окупацією незалежної України", і лише 13% називають захистом прав російськомовного населення.
При цьому навіть у південних та східних регіонах переважає думка про вторгнення, а не про захист. На півдні 37% опитаних називають події в Криму окупацією, тоді як захистом - 31%. На сході про окупацію кажуть 30% опитаних, а про захист - 22%.
68% опитаних вважають, що кримський референдум був спробою розколу України і порушенням її територіальної цілісності, і лише 23% вважають, що це було реалізацією законного права кримчан на самовизначення. При цьому у південних регіонах так вважають 41% опитаних, тоді як 48% називають це посяганням на територіальну цілісність України.
50% учасників опитування кажуть, що Крим має залишатися автономним регіоном України. Ще 8% вважають, що Крим має бути звичайною областю у складі України. Лише 13% вважають, що він має стати складовою Росії. Стільки ж - 13% - твердять, що Крим має бути кримсько-татарською республікою у складі України.
Розкол - не мовний, а інтеграційний?
Відповідаючи на запитання про те, до якого економічного союзу Україні варто було б приєднатися у разі, якби був можливим лише один варіант, 52% однозначно зробили б вибір на користь приєднання до Європейського Союзу. Це найвищий рівень підтримки європейського напрямку інтеграції від початку подібних опитувань у листопаді 2011 року.
Пік популярності приєднання до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану припав на березень 2012 року. Але і тоді цей вектор інтеграції підтримували лише 43% опитаних.
На заході та в центрі України приєднання до ЄС підтримують переважна більшість опитаних - 90% та 70% відповідно.
На півдні та сході таких значно менше - лише 29% та 20% відповідно. Водночас у цих регіонах підтримують приєднання України до Митного союзу. На півдні цей вектор інтеграції підтримують 37%, а на сході - аж 59% опитаних.
Проте якби референдум про приєднання до ЄС чи Митного союзу було проведено сьогодні, "за" ЄС висловилася б більшість населення України - 53%, тоді як 28% проголосували б "проти".
Стільки ж проголосували б "за" вступ України до Митного союзу, тоді як 51% на такому референдумі проголосували б "проти".
При цьому найбільшої підтримки - 62% - Митний союз дістав би на сході України, тоді як на півдні його підтримали б лише 31% населення.
Водночас при подібному голосуванні щодо приєднання України до НАТО лише 34% опитаних підтримали б його, а 44% проголосували б "проти".
Що було на Майдані?
Загалом, кожен четвертий опитаний вважає події на київському Майдані незалежності революцією. Ще 22% називають це рухом за наближення до Європи.
17% опитаних називають ці події заколотом, ще 16% - боротьбою владних еліт, і 14% - безладом і хаосом.
Як революцію сприймають події на Майдані переважно на заході України, як рух за наближення до Європи - у центрі. На півдні переважна більшість опитаних називає Майдан "безладом і хаосом", а на сході схиляються до версії про заколот.
9% опитаних беззастережно вважають, що Майдан досягнув своїх цілей. Ще 36% кажуть, що цілі Майдану "швидше за все" досягнуто. Але 19% абсолютно переконані, що протести на Майдані не досягли своєї мети, а ще 23% схиляються до такої ж думки.
Загалом 42% опитаних вважають, що події на Майдані призведуть до покращення життя в Україні, але 37% мають протилежну точку зору.
Якою бути Україні?
64% опитаних вважають, що Україна має залишатися унітарною державою. Ідея федералізації має підтримку 14% опитаних. Кожен десятий вважає, що Україна має залишатися унітарною державою, але без Криму.
Лише 12% опитаних заявили, що вони безумовно не братимуть участі у президентських виборах, запланованих на 25 травня.
Якщо ще у лютому ідею проведення дострокових парламентських виборів категорично не підтримували 50% опитаних, то у березні таких залишилося лише 12%, тоді як 27% беззаперечно вважають дочасні парламентські вибори необхідністю.
Загалом, понад половина опитаних - 52% - вважають, що справи в Україні ідуть у хибному напрямку. Але пік негативних настроїв припадав на березень 2012 року, коли так вважали 73% респондентів. Водночас різко зросла частка тих, хто вважає, що справи ідуть на краще - таких нині 30%, при тому, що ще у лютому оптимістів було лише 18%.
Найбільше оптимістів у центрі крани, де про правильний напрямок руху кажуть 54% опитаних. Водночас на сході та на півдні понад 70% респондентів вважають, що Україна рухається у хибному напрямку.
Тоді як переважна більшість опитаних кажуть, що їхнє матеріальне становище за останній рік майже не змінилося, від наступних 12 місяців більшість учасників опитування очікує погіршення добробуту своїх родин.
Відповідаючи на запитання, чи згодні вони пережити економічні негаразди задля того, аби у майбутньому це призвело до зміцнення економіки, лише 10% відповіли беззаперечно "так", і ще 29% "швидше за все" погодилися б на тимчасові незручності. Разом із тим, 30% категорично не бажають "терпіти", а ще 21% "швидше за все" не бажають тимчасових складностей задля "світлого майбутнього".
Кожен другий з опитаних радить новому українському урядові у першу чергу зосередитися на боротьбі із корупцією. По 24% опитаних кажуть, що першочерговим напрямком реформ має бути оборонна і соціальна сфери.
Опитування провадилося 14-26 березня на всій території України, включно із Кримом. Польові дослідження здійснила Rating Group Ukraine. У дослідженні взяли участь 1200 респондентів. Похибка не перевищує 2,8%.