Корреспондент: На всіх вистачить. Лист з Брунею
Розкіш у Брунеї – норма життя, адже султан щедро ділиться нафтовими доходами зі своїми підданими. Проте багато брунейців воліють жити по-старому – в дерев'яних будиночках на палях, пише Андрій Легейда, генеральний продюсер телепроекту АВТТорські подорожі, у №14 журналу Корреспондент від 11 квітня 2014 року.
Де розташований Бруней, а вірніше, Султанат Бруней, близько половини жителів України, напевно, навіть не уявляють. А з решти 25% упевнені, що точно десь в Африці. Це не дивно, адже серед своїх величезних сусідів по карті Бруней виглядає майже точкою. Площа – 5.800 кв. км, чисельність населення – близько 400 тис. осіб. Для порівняння: площа Оболонського району Києва в 50 разів менше за майже такої самої кількості жителів. Розташований Бруней в Індійському океані. З назвою цього острова є певні питання. Вікіпедія називає його Борнео, хоча на політичній карті світу він має назву Калімантан. Але якщо ви турист, це не так уже й важливо, хіба що Борнео звучить більш романтично і загадково.
Історія цієї держави не дуже добре вивчена: перші згадки про її торгівлю з Китаєм відносяться до VI століття, далі – злети і падіння, колонізатори та визвольні рухи. Ще якихось 40-50 років тому місцевий султан жив у більш-менш пристойних хоромах і навіть не думав про всесвітню славу. Всі зусилля були спрямовані на отримання повної незалежності й формування нової держави. Поки в один чудовий день біля берегів Брунею не були виявлені величезні запаси нафти. І тут раптово все змінилося ...
Сьогоднішній Бруней – одна з найбагатших країн світу, з масштабними соціальними проектами для своїх громадян і заздрістю з боку малайзійців, які її оточують. Як і в Об'єднаних Арабських Еміратах, розкіш тут вважається нормою життя. Не дарма ж за наказом султана на березі океану був побудований перший у світі шестизірковий готель. Його інтер'єри і вартість оздоблення вражають дорожнечею. Червоне дерево, рідкісні види мармуру та граніту, суцільна позолота, винятково срібні прилади і посуд в ресторанах.
А вже власні апартаменти султана в цьому готелі являють собою справжній еталон шику. Щоправда, після побаченого в Межигір'ї цей еталон сильно потьмянів, але на момент мого знайомства з цим готельним номером нічого більш розкішного я не бачив. Скульптури з гірського кришталю, антикваріат і картини величезних розмірів, оздоблення з мармуру і дорогоцінного каміння, золота сантехніка, 25-метровий басейн з морською водою і SPA-зоною в одній з кімнат.
Щоправда, є одне але. Як і скрізь, у Брунеї не все вимірюється грошима. Можна витратити мільярд, але не досягти результату. Шість намальованих на фасаді зірок не викорінили чергу на сніданок, дуже повільну реакцію персоналу біля стійці реєстрації та проблеми з обслуговуванням номерів. Людський фактор поки ще робить свою чорну справу.
Тепер про життя звичайних людей. Кожен громадянин Брунею має забезпечений державою мінімальний дохід у розмірі $ 20 тис. на рік. До послуг місцевих жителів – безподаткове законодавство, безкоштовне повне медичне обслуговування та освіта в найкращих вузах світу за рахунок державного бюджету Султанату.
Незважаючи на всі блага, багато брунейців продовжує вести життя в традиціях своїх предків – у невеликих дерев'яних будиночках на палях, без сучасних зручностей і засобів зв'язку. Вони шанують традиції і не хочуть переїжджати в сучасні квартали.
Розташування та клімат Брунею дозволяють йому мати дуже яскраву й екзотичну флору і фауну. Найбільш незвичними представниками тваринного світу є, звичайно, носачі – незвичайні мавпи з довгими носами. Енциклопедія з приводу цих дивних тварин каже таке: носачі – вид приматів з підродини тонкотілих мавп у складі сімейства мартишкових, поширений винятково на острові Борнео. Найбільш помітна ознака носача – великий ніс, схожий на огірок, – є тільки у самців. Не обділила природа носачів і кольором: згори їхня шерсть є жовтувато-коричневою, знизу – біла, лапи і хвіст – сірого кольору, а безволоса мордочка – червона. Ось таке природне диво – тільки заради нього одного вже варто зібрати речі і негайно вирушити до Брунею.
І якщо ви вже потрапите на цю перлину, Борнео, обов'язково сходіть на столичний нічний ринок. З настанням сутінків тут оживає життя, все смажиться, вариться й апетитно шкварчить. Риба і креветки на вугіллі, курячі шашлички в каррі, звичні і дивовижні овочі та фрукти, закуски і вермішель в пальмовому листі, свіжовичавлені соки і місцеві солодощі ...
Всі ці аромати поряд з практично відсутньою злочинністю і доброзичливістю місцевих жителів роблять Бруней бажаним місцем для мандрівників і бізнесменів. Найпопулярнішим сувеніром тут є крапелька нафти в скляному флаконі. І все ж нафта не головне, з чим пощастило цій маленькій затишній країні. Крім корисних копалин тут знайшлися люди, які дбають не тільки про власний гаманець, а й про рівень життя своїх співгромадян.
***
Цей матеріал опублікований в № 14 журналу Корреспондент від 11 квітня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.