Корреспондент: Глобальне потепління. Українські бізнесмени позитивно сприймають перші кроки нової влади з поліпшення бізнес-клімату

Українська влада оголосила про підготовку кардинального поліпшення бізнес-клімату в країні. Корреспондент дізнався, що з цього приводу думають самі бізнесмени, пише Олег Шанковський у №15 видання від 18 квітня 2014 року.

Україна стоїть на порозі радикальних змін. Поліпшення умов ведення бізнесу, про необхідність якого так довго говорили політики і чиновники різних мастей, схоже, почало здійснюватися. Уряд і парламент щосили змінюють законодавство, новопризначені керівники різних відомств обіцяють не залишити каменя на камені від корупційних схем, західні держави пророкують Україні спільне світле майбутнє і навіть статус наддержави у деяких галузях економіки.

І хоча такі обіцянки звучали протягом всього часу існування незалежної України, все ж ймовірність втілення їх в життя саме зараз є досить великою. По-перше, Захід готовий виділити Україні вкрай необхідні кредити лише за умови проведення реальних (і радикальних) реформ, по-друге – зміцнення бізнесу може стати потужним локомотивом для виведення країни із ситуації економічної катастрофи.

Принципово важливим також є той факт, що вперше в історії України напередодні виборів керує уряд, жоден член якого не має президентських амбіцій. Тому Кабмін як мінімум не проводитиме традиційне для передвиборчого періоду підвищення соціальних виплат, вимиваючи тим самим останні гроші з держбюджету й втрачаючи можливість проведення реформ. Крім того, новообраний президент, згідно з чинною Конституцією, користуватиметься досить обмеженим впливом на уряд й економічні процеси в країні, що також має сприяти змінам.

Таким чином, передумови для таких необхідних змін в української влади є. Головним залишається питання про те, чи скористається вона ними повною мірою. Опитані Корреспондентом експерти налаштовані переважно оптимістично.

«У бізнесу є позитивні очікування від змін і реформ», – каже виданню голова ради директорів Райффайзен Банку Аваль і член ради Європейської Бізнес Асоціації Володимир Лавренчук.

Наддержава – ​​це ми?

Одним з найважливіших перетворень, що впливають на українське бізнес-середовище, є підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. І хоча економічна частина документа була відкладена на листопад, ЄС в односторонньому порядку взяв на себе зобов'язання виконувати її умови і скасував імпортні мита на 98% української продукції.

«За різними оцінками, виграш українського бізнесу [від скасування мит] складе 400-500 млн євро. У першу чергу переваги отримають підприємства аграрного сектору», – каже Корреспонденту директор департаменту інвестиційного банкінгу Pro Capital Investment Ігор Лизогуб.

За даними дослідження британського економіста Марка Хейліера, в осяжній перспективі асоціація з ЄС приведе до зростання української економіки на 5%, а соціальних стандартів – на 12%. Серед іншого, після набуття чинності економічної частини документа українські бізнесмени отримають можливість виходити на величезний європейський ринок шляхом відкриття там своїх філій.

Втім, поглиблювати співпрацю з Україною західні країни готові не тільки в рамках цієї угоди. Днями глава представництва Євросоюзу в Україні Ян Томбінський анонсував запуск програми з підтримки малого та середнього бізнесу в Україні на суму 100 млн євро у 2015 році.

Крім того, особливу зацікавленість у підтримці українського агробізнесу на зустрічі з міністром агрополітики Ігорем Швайкою висловили посли Німеччини, Франції та США. За словами німецького представника Крістофа Вайля, відразу 50 компаній з його країни готові допомогти із сільськогосподарськими хімікатами, а також машинобудівною продукцією. Посол Франції Ален Ремі обіцяв допомогу в навчанні фермерів, а американський дипломат Джеффрі Пайєтт взяв ще вище.

«Немає причин, чому б Україні не стати такою собі наддержавою в сільськогосподарському секторі, оскільки вона є великим виробником зернових», – заявив Пайєтт.

Земельні проблеми

Втім, самі аграрії поки що захоплення не поділяють. За словами президента асоціації Український клуб аграрного бізнесу Алекса Ліссітси, говорити про якийсь грандіозний прорив через підписання Угоди про асоціацію поки що не можна. Він нагадав, що українські зернові і так без проблем експортувалися по всьому світу, а більшість іншої продукції, як і раніше, страждає через відсутність сертифікації в ЄС.

Водночас, за словами Ліссітси, в аграріїв є серйозні претензії до тих змін, які Кабмін провів у податковому законодавстві.

«Те, що в податковій сфері уряд робить, – це повна ж...па. Оскільки той бардак, який вони влаштували нам з ПДВ у разі експорту зернових культур, іншими словами не назвеш. Те, що новий уряд не відрізняється від старого і змінює правила гри майже кожен день, дуже негативно впливає на аграрний бізнес», – обурюється експерт в розмові з Корреспондентом.

Ліссітса сподівається, що влада хоча б залишить сільськогосподарським виробникам ті пільги, які були передбачені раніше і повинні діяти до 2018 року.

«Держава відібрала в українських аграріїв близько 10 млрд грн.», – нарікає він, додаючи, що це негативно вплине на посівну кампанію і, як наслідок, призведе до істотного зниження майбутнього врожаю.

Експерт нагадав, що внаслідок значного зростання курсу долара витрати на ведення сільського господарства також значно підскочили, але компенсувати ці збитки шляхом підвищення цін аграрії не можуть через законодавчі обмеження.

Особливе роздратування в аграріїв викликає міністр Швайка, який, за їхніми словами, не тільки відмовляється дослухатися до їхньої думки, але навіть не прийшов на останній Аграрний форум – захід, що об'єднує близько 500 сільгоспвиробників з усієї України. У підсумку аграрії створили страйковий комітет і висловили Швайкові недовіру.

Податковий переворот

Втім, незважаючи на настільки сильне невдоволення сільгоспвиробників, відмовлятися від змін у податковій сфері влада не має наміру. Навіть більше, вона впевнена, що зможе домогтися виходу бізнесу з тіні, залишивши при цьому податки на нинішньому рівні, а за деякими параметрами навіть піднявши їх.

За словами нового керівника податкової, Ігоря Білоуса, для цього уряд планує в першу чергу знищити підпільні конвертаційні майданчики, які використовуються для нелегальної мінімізації податків, переведення коштів у готівку і розкрадання ПДВ. Згідно з оцінкою Білоуса, торік оборот цих майданчиків склав 280 млрд грн., причому третина коштів була відмита держкомпаніями.

Чиновник упевнений, що зможе усунути це явище протягом двох місяців. Тоді ж він готується представити новий варіант Податкового кодексу, особливостями якого стане спрощення податкової системи та скорочення кількості відрахувань удвічі.

Серед важливих змін у податковій сфері варто також назвати введення регулярних консультацій з підприємцями (перша зустріч вже відбулася), а також озвучений Білоусом намір призначити представників бізнесу на багато ключових посад у відомстві – як у центральному, так і в регіональних його відділеннях.

Думки самих підприємців з приводу того, чи вдасться домогтися виходу бізнесу з тіні, не знижуючи податки, розділилися. За словами Лавренчука, головне не розмір податків, а їхня прозорість.

«Якщо цей рівень [податків] буде таким, як є, або трохи більшим, це не принципово. Принципово – це прозорість і прогнозованість сплати податків. Щоб закони діяли так, як вони прописані», – каже він Корреспонденту.

У свою чергу керуючий партнер Української торговельної гільдії Віталій Бойко впевнений, що хоча б оподаткування фонду заробітної плати потрібно обов'язково знижувати.

«Одна з причин, чому зарплати не є білими, полягає у величезній кількості додаткових платежів до заробітної плати, які лягають непосильним тягарем на бізнес», – пояснює Бойко виданню.

Нерегульований рух

Однією з найважливіших для бізнесу змін стало рішення Верховної Ради, прийняте 9 квітня. Був схвалений законопроект про дерегуляцію, внесений майже рік тому тодішнім президентом Віктором Януковичем, який скасовує відразу 113 різноманітних дозвільних актів. Серед іншого цей документ ліквідував обов'язкову сертифікацію якості зерна, щорічну сертифікацію елеваторів, позбавив МВС права погоджувати розміщення рекламних носіїв вздовж доріг.

Також тепер дозвільні органи повинні самостійно отримувати всі узгодження, необхідні для видачі дозволів, – без залучення підприємця.

Крім того, розпочинати господарчу діяльність тепер можна на основі звичайного повідомлення, не чекаючи отримання дозвільних документів.

«Цей закон є одним з ключових в процесі залучення нових інвестицій, оскільки до його прийняття Україна мала одну з найбільш витратних за часом і складних дозвільних процедур у світі. Ми очікуємо, що прийняття закону дозволить зробити значний стрибок у рейтингу інвестиційної привабливості», – упевнений Лизогуб.

Також 15 квітня Рада спростила реєстрацію підприємств, зробила цю процедуру безкоштовною і скасувала необхідність виготовлення та використання печаток.

У парламенті вже лежить законопроект про створення Національної служби з боротьби з корупцією – незалежного відомства, яке, як очікується, зможе однаково неупереджено викорінювати це явище у всіх органах влади.

Судячи із загального настрою опитаних Корреспондентом експертів і підприємців, більшість з них відчувають щодо дій нової влади стриманий оптимізм.

«Бізнес свою оцінку дав. Якщо її можна оцінити індексом інвестиційної привабливості Європейської Бізнес Асоціації, то він значно покращився – буквально за один квартал», – підсумовує Лавренчук.

***

Цей матеріал опублікований в № 15 журналу Корреспондент від 18 квітня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.