Як живе Крим без дніпровської води

Після того, як у кінці квітня Київ припинив постачати дніпровську воду Північно-Кримським каналом, Крим зіткнувся з серйозною проблемою дефіциту прісної води.

 Адже цим каналом на півострів надходило до 85 відсотків води. Значна частина використовувалася для потреб сільського господарства.

Для вирішення проблеми нова влада Криму розглядає чотири проекти, які в міру реалізації повинні доповнювати одне одного: розробка підземних водних джерел, наповнення Північно-Кримського каналу з річок та водосховищ півострова, опріснення морської води, прокладання водогону з Кубані через Керченську протоку.

Із питною водою проблеми вирішені, з поливною - ні

Нині вже тривають роботи з двох проектів. Перший - розробка підземних джерел, які пробурили ще в 60-х роках минулого століття. Другий - постачання води з інших районів півострова руслом Північно-Кримського каналу. На своїй сторінці в Facebook перший віце-прем´єр нелегітимного уряду Криму Рустам Теміргалієв написав, що йдеться про перекидання води з річки Салгир, а також із Тайганського та Білогірського водосховищ.

20 травня він повідомив, що до Феодосійського водосховища, яке раніше поповнювалося водою з Північно-Кримського каналу, почала надходити вода з передгірного Криму. Півострів "на 100 відсотків забезпечений питною водою з власних джерел". Однак проблеми зі зрошенням сільськогосподарських площ залишаються.

"Ми зараз підняли всі архіви з геологорозвідки. З усіх свердловин, які в нас є, ми зможемо отримувати щоденний водозабір близько 1 мільйона 300 тисяч кубометрів. Це за обсягу споживання питної води в Криму 400 тисяч кубометрів за добу. Всього планується просверлити 36 свердловин. Особливої складності в цьому немає", - упевнений Теміргалієв.

Наслідки буріння свердловин та дефіциту води

Про небезпеки, які означає для довкілля буріння свердловин, на сторінках Кримської газети попередив виконавчий директор місцевої організації Екологія та світ Андрій Артов. На його думку, потрібно враховувати загрозу виснаження підземних джерел. "У 60-х роках минулого століття у степовому Криму активно використовувалася вода зі свердловин. Не тільки для потреб населення, а й для поливу. У результаті це призвело до засолення джерел", - нагадав Артов.

Дефіцит або цілковита відсутність води загрожує серйозними збитками кримським фермерам. Ще в кінці квітня на прес-конференції в Сімферополі міністр аграрної політики півострова Микола Полюшкін констатував: "Без зрошення випадають цілі культури. Сто відсотків сої, сто відсотків рису, сто відсотків кукурудзи, відсотків 40 овочів, близько 40-50 відсотків картоплі, близько 40 відсотків плодових культур та близько 30 відсотів винограду".

За оцінками фахівців, подальше блокування постачань прісної води каналом призведе до повної або часткової втрати врожаю на 120 тисячах гектарів. У грошовому еквіваленті збитки наблизяться до 5 мільярдів рублів (у перерахунку - близько 100 мільйонів євро), повідомив тоді російським ЗМІ глава мінсільгоспу РФ Микола Федоров.

У південно-східному Криму можуть запровадити режим заощаджень

В інтерв´ю Кримській газеті заступник генерального директора зі збуту підприємства Вода Криму Юрій Панасенко розповів, що нині затримок із постачанням води мешканцям півострова немає, а відключення бувають тільки тоді, коли проводяться роботи на аварійних ділянках чи плановий ремонт. "Зараз від постачання води Північно-Кримським каналом не залежить жодне місто. Прийдешній курортний сезон відбудеться без затримок із постачанням питної води", - запевнив він.

Водночас Панасенко не виключив запровадження режиму економії в тих населених пунктах, перш за все Керченського півострова, постачання яких залежить від надходження води з Північно-Кримського каналу. Це Феодосія, Судак, невеликі курортні поселення, такі як Орджокінідзе, Коктебель, Сонячна Долина, Новий Світ.

Умови для відновлення постачань води

За словами члена Президіуму Ради Криму Едіпа Гафарова, який у середині травня зустрічався в Херсонській області з керівництвом Північно-Кримського каналу, Київ може відновити постачання дінпровської води, якщо Сімферополь виконає три умови.

Перша умова - погашення заборгованості на суму 1 мільйон 740 тисяч гривень (понад 100 тисяч євро). Друга - повернення 48 одиниць техніки для обслуговування каналу, яка лишилася на території півострова.

І нарешті - укладання нової угоди. Як стверджує Едіп Гафаров, дамба, яка зводиться на каналі в районі поселення Каланчак, - це гідрометричний вузол. На ньому буде встановлено пристрій для контролю постачання води. Не виключено, що ще у травні "українська сторона після виконання певних технічних процедур буде готова обговорювати з Кримом виконання висунутих умов та питання нової ціни на воду", - сказав Гафаров.