Українські Канни. П'ять фактів про майбутній Одеський кінофестиваль

З 11 по 19 липня в Одесі триватиме п'ятий міжнародний кінофестиваль (ОМКФ).

Головне достоїнство ювілейного ОМКФ, який через непросту ситуацію в країні міг не відбутися, - якісна конкурсна програма. За головну нагороду будуть боротися призери головних кінооглядів світу - Каннського, Берлінського і Венеціанського, пише Vogue.ua, розповідаючи про п'ять головних особливостей майбутнього кінофестивалю.

1. В цьому році фестиваль буде менш світським. Причина - економія коштів: кінофестиваль позбувся підтримки Міністерства культури і туризму, тому його бюджет скоротився на 25 відсотків. І якщо всі чотири роки його існування церемонія відкриття і закриття ефектно відбувалася в одеській Опері, збираючи сотні гостей і небайдужих роззяв, які спостерігали за дією на червоній доріжці навіть з балконів прилеглих будівель, то в цьому році Оперний театр фестивалю виявився не по кишені, тому відкриття і закриття відбудеться в фестивальному палаці - театрі Музичної комедії. Але дрес-код заходу - black tie - залишається незмінним.

2. У конкурсній програмі - два українських фільми. За головний приз фестивалю в цьому році будуть боротися 12 повнометражних картин. Більшість з тих фільмів, які вибрала команда ОМКФ, вже встигли гучно заявити про себе на головних світових кінопереглядах. Наприклад, фільм Party girl, дебют трьох молодих французьких режисерів, отримав дві нагороди на недавно минулому Каннському фестивалі; сюрреалістична ізраїльська трагікомедія "Мотивації нуль" - Гран-прі американського фестивалю Tribeca, а мексиканське роуд-муві Гуерос став найкращим дебютом Берлінале-2014.

Алік Шпилюк, арт-директор Одеського кінофестивалю, не приховує: особлива гордість нинішньої конкурсної програми - два українських фільми. Так, саме в Одесі відбудеться світова прем'єра фільму Поводир Олеся Саніна, одного з найсильніших українських режисерів.

Також у конкурсі візьме участь українсько-грузинський проект Нани Джорджадзе Моя русалка, моя Лореляй - одну з центральних ролей у ній виконав Олег Скрипка, а знімався фільм в Одесі.

3. Гості фестивалю. Дирекція обіцяє оголосити основний список гостей протягом найближчих тижнів (за її визнанням, через політичну ситуацію в Україні запрошувати на фестиваль людей доти, поки не минули президентські вибори, було практично неможливо). Але вже зараз зрозуміло, що одним з найбільш цікавих гостей стане британський режисер Пітер Веббер, якого більшість глядачів знають як автора картини Дівчина з перловою сережкою зі Скарлетт Йоханссон і Коліном Фертом. Веббер очолить журі міжнародного конкурсу.

Приїде в Одесу і Сергій Лозниця - режисер і сценарист, який представляє Україну і Німеччину. Лозниця частий гість Каннського фестивалю і його призер; в цьому році режисер вразив європейських глядачів в Каннах своєю документальною картиною Майдан. Показ Майдану в Одесі стане українською прем'єрою стрічки.

4. Нова позаконкурсна програма Шлях до свободи. Щоб, як зауважив Алік Шпилюк, віддати належне тому, що останні місяці відбувається в Україні, на фестивалі ввели нову позаконкурсну програму - Шлях до свободи. В її рамках покажуть соціальне документальне кіно про роль громадянського суспільства у становленні демократії - у програмі візьмуть участь фільми з Єгипту, Румунії, Чехії та України.

5. Спеціальна подія. Ось вже який рік одна з найбільш відвідуваних подій фестивалю - спеціальні покази на Потьомкінських сходах в супроводі симфонічного оркестру. Одеська туристична пам'ятка давно належить історії кіно - свого часу її прославив Сергій Ейзенштейн в картині "Броненосець Потьомкін": цілком логічно, що на час фестивалю вона перетворюється в своєрідний кінотеатр.  У 2012 році тут показали "Вогні великого міста" Чарлі Чапліна. Подивитися німу картину зібралися близько 12 тисяч глядачів. Виявилося, дивитися кіно спекотної одеської вночі у форматі open-air, з видом на Чорне море, вкрай приємно.

У цьому році під звуки симфонічного оркестру покажуть картину Альфреда Хічкока Шантаж - останній німий і перший звуковий фільм Хічкока, внесений у список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У стрічки цікава історія. Спочатку вона була знята без звуку, але до кінця роботи над фільмом з'явилося звукозаписувальне обладнання, і режисер вирішив зняти ще й звукову версію картини.

Повна програма доступна на офіційному сайті кінофестивалю.