Небезпечна професія. Журналісти на війні на Донбасі
Співробітники ЗМІ активно висвітлюють протистояння на Сході України, нерідко стаючи жертвами боїв.
Із продовженням війни на Донбасі зростають втрати не лише серед військових і мирного населення, а й серед журналістів, які висвітлюють хід бойових дій.
17 червня під мінометний обстріл у Луганській області потрапили журналіст російської ВГТРК Ігор Корнелюк, звукорежисер Антон Волошин та оператор Віктор Денисов. Корнелюк був важко поранений і від отриманих поранень і помер у лікарні, оператор залишився живий, а ось про долю Волошина надходить суперечлива інформація.
Це вже не перші жертви серед представників ЗМІ. Журналісти стали повноцінними учасниками подій у Донецькій та Луганській областях. Вони намагаються перебувати в епіцентрі подій, беруть участь в інформаційній війні, їх беруть у полон, звинувачують у диверсіях.
Корреспондент.net згадав найбільш резонансні події, пов'язані із журналістами під час війни на Донбасі.
Італійський фотограф та перекладач із Росії
Першими загиблими серед журналістів і взагалі іноземців у конфлікті на Сході України стали фотограф з Італії Андреа Рокеллі і російський правозахисник та перекладач Андрій Миронов, який його супроводжував.
twitter.com/myrevolutionrus
Паспорт Рокеллі
У ніч на 25 травня журналісти загинули під Слов'янськом. Разом із ними в автомобілі перебував французький фотограф Wostok Press Вільям Рогулен, який був поранений.
За повідомленнями сепаратистів, автомобіль із журналістами був обстріляний з міномета з боку українських військових, коли група зупинилася біля блокпосту ДНР. Незалежного підтвердження цих заяв поки що не надходило, точні обставини смерті журналістів невідомі.
В інтернеті широко обговорюється версія, згідно з якою групу могли обстріляти з боку блокпоста сепаратистів. Французька газета Le Monde зв'язалася по телефону з пораненим фотографом Вільямом Рогуленом, і він розповів, що перед мінометним обстрілом він чув автоматні черги.
"Спочатку стріляли з "Калашникова", а потім стали падати міни", - цитує його слова Le Monde. Фотограф розповів, що усього вибухнуло від 40 до 60 мін. Сам він під обстрілом зумів дістатися до блокпоста і сховатися там від обстрілу, а потім сепаратисти відвезли його до найближчої лікарні.
Перший віце-прем'єр України Віталій Ярема на брифінгу 25 травня заявив, що мінометний обстріл вівся з боку сепаратистів.
30-річний Рокеллі мав досить великий досвід роботи у "гарячих точках" - до України він був у Тунісі, Лівії, Афганістані. В останні кілька років фотографа цікавила Росія, де він працював подовгу багато разів.
Італія закликала Україну з'ясувати обставини смерті свого громадянина і розслідувати даний інцидент.
Загиблий разом з італійським фотографом росіянин Андрій Миронов був радянським політв'язням, правозахисником, членом товариства "Меморіал" від 1988 року. Він знав кілька європейських мов, включаючи італійську, і, ймовірно, супроводжував журналіста як перекладач.
Як повідомляє "Меморіал", Миронов побував у кількох гарячих точках, включаючи конфлікт у Чечні. У 2008 році він став лауреатом французької "Премії П'єра Симона" етика і суспільство".
Представник ОБСЄ зі свободи преси Дунья Міятович назвала смерть Рокеллі та Миронова жахливим нагадуванням про те, як мало робиться на сході України для захисту журналістів, які ризикують життям у зоні конфлікту.
Журналістика по-російськи
18 травня українські військові під час АТО під Краматорськом затримали двох російських журналістів видання LifeNews Олега Сидякіна і Марата Сайченка. За повідомленням Міністерства оборони України, російські журналісти “перебували в загоні терористів і знімали їхні дії в режимі онлайн”.
У затриманих співробітників ЗМІ знайшли переносний зенітно-ракетний комплекс. Росія вимагала звільнити журналістів і розгорнула цілу публічну кампанію із залученням місцевих зірок шоу-бізнесу для визволення своїх громадян.
Володимир Путін назвав нісенітницею інформацію про зв’язки журналістів із сепаратистами.
Причому, за повідомленням СБУ, Сидякин і Сайченко зізналися, що на території України займалися не журналістською діяльністю, а повинні були "висвітлювати незаконну діяльність терористів".
Однак навіть щиросерде визнання не завадило журналістам 25 травня опинитися вже у Москві, на волі, транзитом через Грозний. Вони заявили, що їх звільнив глава Чечні Рамзан Кадиров.
Путін видав журналістам медалі, а як вони вибралися з України і чому їх відпустила українська влада, так досі і не зрозуміло, офіційного пояснення СБУ не було.
Кореспонденти "Звезды"
Протягом тижня Національна гвардія України затримала дві знімальні групи російського телеканалу "Звезда", який курує міністерство оборони РФ.
6 червня були затримані оператор Андрій Сушенков та звукоінженер Антон Малишев поблизу від Слов'янська за підозрою у збиранні інформації про роботу блокпоста. Журналісти мали при собі документи, що підтверджують акредитацію при "Донецькій народній республіці".
vzvezda.ru
Сушенков і Малишев
9 червня журналісти були на кордоні передані російським дипломатам, після чого спецбортом Міноборони Росії доставлені до Москви.
14 червня було затримано ще двох журналістів "Звезды" - кореспондента Євгена Давидова і звукоінженера Микиту Конашенкова по дорозі в аеропорт Дніпропетровська. Через два дні журналістів передали помічникові військово-морського аташе РФ Едуарду Белашеву.
Під час процедури передачі один із лікарів Дніпропетровського медичного обласного центру повідомив, що молоді люди не скаржилися на стан здоров'я, ушкоджень на їхніх тілах не виявлено.
Корреспондент.net
Причому російські ЗМІ, зокрема, повідомляють, що у журналіста російського телеканалу "Звезда" Євгенія Давидова, затриманого в Україні і переданого 16 червня російській стороні, відзначена часткова втрата слуху.
Росія була обурена затриманням своїх журналістів, а Слідчий комітет Росії навіть порушив кримінальну справу проти військовослужбовців Збройних Сил та Національної гвардії України за підозрою у викраденні Сушенкова та Малишева.
Заборона на в'їзд
Інформаційна війна України та Росії набула такого розмаху, що Україні довелося навіть не пускати російських журналістів на свою територію і видворяти їх з неї.
Першими депортовані були журналісти Lifenews Юлія Шустра та Михайло Пудовкін. Їм заборонили в'їжджати на територію України протягом трьох років, у зв'язку з тим, що їхня діяльність несла загрозу територіальній цілісності України.
До 20 російських журналістів були не пропущені на кордоні і не допущені у країну.
20 травня Міністерство закордонних справ заявило про відправку Росією в Україну диверсантів під виглядом журналістів, які здійснюють терористичну діяльність.
17 червня Верховна Рада закликала Міжнародну федерацію журналістів, Європейську федерацію журналістів, Асоціацію європейських журналістів, міжнародну організацію "Репортери без кордонів" та Міжнародний олімпійський комітет протидіяти інформаційно-психологічній агресії, здійснюваній засобами масової інформації Росії проти України.
Рада звернулася до міжнародних журналістських організацій для протидії інформаційним провокаціям російських ЗМІ і для забезпечення інформування світової громадськості про реальний стан справ в Україні.
Крім того, парламент закликає ці організації звернутися до російських журналістів і нагадати їм про необхідність дотримання правил журналістської етики.
До МОК Рада звернулася в контексті поширюваної російськими ЗМІ неперевіреної та образливої інформації про чемпіонку Олімпійських ігор, біатлоністку Олену Підгрушну.
Ляшко проти російських ЗМІ
Дісталося російським журналістам і від депутата Верховної Ради Олега Ляшка, який вигнав кореспондента та оператора ВГТРК з будівлі парламенту.
Депутат забрав у співробітників ЗМІ акредитацію в Раду, звинуватив у шпигунстві і виштовхав з парламенту.
Українські та іноземні журналісти на війні
Представники українських та зарубіжних ЗМІ почали потрапляти в полон до сепаратистів від самого початку протистояння на Сході України.
Сепаратисти атакують британського фотокореспондента Фредеріка Пекстона
Три тижні у полоні у Слов'янську провели Сергій Лефтер та Артем Дейнега, після чого були звільнені.
23 травня був поранений редактор волинського видання "Известия Камня" Богдан Пташник.
14 червня близько 12:30 у смт Мілове (Луганської області) російські прикордонники затримали журналістку Громадського Телебачення Анастасію Станко. Віце-прем'єр Віталій Ярема повідомив, що українські прикордонники знають про затримання журналістки і вирішили цю проблему.
Бойові дії на Донбасі тривають і, незважаючи на небезпеку і жертви, журналістський інтерес до них не зменшився.