Вчені знайшли аномалію гарячого потоку у Меркурія

Аномалія гарячого потоку у Меркурія характерна також для Венери, Землі, Марса і Сатурна.

Учені вперше дослідили аномалію гарячого потоку у Меркурія. Стаття авторів опублікована в журналі Journal of Geophysical Research: Space Physics, коротко з нею можна ознайомитись на сайті NASA.

У своєму дослідженні вчені NASA використовували дані, отримані протягом останніх двох-трьох років зі станції Месенджер. Спочатку фахівці досліджували магнітне поле Меркурія, що дозволило визначити напрямок ліній електричного поля в районах областей ймовірної аномалії; на другому етапі вчені вимірювали теплові потоки частинок.

Аналіз отриманої інформації дозволив вченим визначити турбулентні області в атмосфері Меркурія, пов'язані з аномалією гарячого потоку, і джерела теплового і конвективного випромінювань.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На супутнику Плутона міг бути підземний теплий океан
 
Явище аномалії гарячого потоку: сонячний вітер (білий колір) стикається з ударною хвилею з боку планети (сірий колір), в результаті чого виникає аномалія гарячого потоку (червоний колір).

Досліджена фахівцями аномалія гарячого потоку у Меркурія характерна також для Венери, Землі, Марса і Сатурна. Таке явище виникає на фронті навколопланетної ударної хвилі, де сонячний вітер взаємодіє з розігрітими частинками хвилі.

Така взаємодія змінює рух частинок - відкидає їх убік від ударної хвилі і призводить до утворення так званої аномалії гарячого потоку. Наразі явище виявлено у космічних тіл з розмірами від приблизно тисячі до ста тисяч кілометрів. Як вважають вчені, визначальним у формуванні аномалії є геометричні властивості ударної хвилі і її розміри, а не розміри небесного тіла.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вчені розкрили таємницю відсутності морів на зворотному боці Місяця

Аномалія гарячого потоку, досить загальне явище для низки планет, для Меркурія вивчена вперше. Дослідження вчених дозволило розширити уявлення про такі процеси.

Месенджер - міжпланетна станція NASA, призначена для дослідження Меркурія. Апарат запущений в серпні 2004 року і в березні 2011 року досяг орбіти Меркурія. Через близькість Меркурія до Сонця і, як наслідок, інтенсивної сонячної радіації, яка в 11 разів сильніша, ніж на орбіті Землі, зонд оснащений спеціальною захисною системою, що запобігає перегріву супутника і обладнання, розміщеного на ньому.