Огляд іноЗМІ: Газове напруження і російський Київ

Російський Київ - Neue Zuercher Zeitung

 

На українському телебаченні панує мовна анархія. Журналісти або телеведучі ставлять свої запитання українською або російською мовою. Використовується мова, якою співрозмовник зможе точніше висловитися, чи то політики, підприємець, чи людина з вулиці. Футбольні ігри коментуються по телебаченню двома мовами, це не заважає ні коментаторам, ні глядачам. Молодь рухається в цьому хаосі, як риба у воді. В Україні російська мова змінюється. Андрій Курков вважає навіть, що в процесі становлення перебуває українська російська мова. Вона вбирає в себе польські та українські слова, і значення багатьох слів вже не вписується в канонічні рамки, пише швейцарське видання.

 

У книжкових магазинах у Києві пропозиція книг російською мовою часто більша, ніж українською. Більшість українців воліють російські переклади іноземної літератури, тому що вони, ймовірно, більш високої якості. Видання в основному орієнтуються на більш великий російський ринок. Той, хто покладається, насамперед, на зір і слух, доходить висновку, що українська є все ще мовою меншини. Для справжніх українських патріотів це може бути проблемою. Але якщо мислити глобально, ця історична спадщина може виявитися перевагою, зазначає видання.

 

Не перейти межу - The National Interest

 

Що б не сталося в Україні в майбутньому, поточні події вже змусили Захід переглянути свої плани, щоб не створювати у Володимира Путіна спокуси перейти межу. Нова Європейська страхувальна ініціатива Барака Обами повинна підтримати східних членів НАТО і допомогти їм з підготовкою, пише американське видання.

 

Одночасно Америка заздалегідь розміщує в регіоні техніку і проводить ротацію своїх сил, присутніх у ньому. Слід зазначити, що все це справляло б більше враження, якщо б багато інших сильних партнерів із альянсу також збільшували б свою регіональну військову присутність. Результат повинен не залишити у Москви ні найменшого сумніву: будь-який удар по члену НАТО гарантовано призведе до серйозної військової відповіді, зазначає видання.

 

Газові наслідки - L'Opinione

 

З того самого моменту, коли керівництво Києва вступило у пряме протистояння з Москвою, стало ясно, що питання про постачання газу неодмінно потягне за собою певні наслідки. Так і вийшло. «Газпром» поставив перед Україною питання руба: «Отримаєте газ тільки після того, як погасите борг». Українці ж, закоренілі боржники, намагалися відтягнути момент істини настільки, наскільки це було можливо, пише італійське видання.

 

Вони спробували також спровокувати росіян, обстрілюючи (в ім'я демократії, звичайно ж) проросійських «сепаратистів» біля східних регіонів країни. Вони дозволили найманцям з усієї Європи битися замість самих себе у цій псевдосвященній війні, але врешті-решт знову опинилися у вихідній точці: треба платити за рахунками. На якусь мить вони вже сподівалися, що їхні нові європейські та американські друзі погасять борг за них. Однак дуже швидко стало очевидно, що цим надіям не судилося збутися. Всі двері зачинені, і тепер київські правителі довірилися міжнародному суду, розраховуючи, що стокгольмський арбітр визнає їхню правоту, зазначає видання.

 

Неприязнь до Росії - Die Zeit

 

Можливо, нам, європейцям, слід задуматися над тим, як ми будемо стримувати зростання внутрішньої неприязні до Росії. Раніше протиставлення європейця і росіянина викликало подив. Але цей час - в минулому. Між тим, ідеться про те, як ґрунтовно відрізняються погляди на світ. Виникають побоювання, що антипатії між Заходом і Сходом будуть зростати, пише німецьке видання.

 

Вони знаходять відображення не тільки в коментарях читачів, але і в таких висловлюваннях, як наприклад - «На жаль, росіяни стають росіянами тільки на війні» або «Ніколи не сумнівався в необхідності повернути великому Сталінграду його ім'я» або «Сподіваюся, парад Перемоги на Красній площі всіх надихнув. І навчанням військ, і міццю нашої техніки», зазначає видання.

За матеріалами inoСМИ.ru