Уряд Японії дозволив збройним силам брати участь у боях за кордоном

Прийняття цього документа супроводжувалося багатотисячними демонстраціями і стало найбільшим поворотом в оборонній політиці Токіо з 1954 року, коли в країні були відтворені збройні сили, що існують поки в умовах законодавчих обмежень. 

 

У документі, раніше схваленому правлячою коаліцією, проголошується, що відтепер за країною визнається право на так звану колективну оборону. Це дозволяє військам брати участь у бойових діях для захисту "дружніх країн", навіть якщо сама Японія при цьому не зазнавала нападу. Чинне донині тлумачення конституції це забороняло. 

 

Водночас у документі вказується, що застосування сили на підтримку "країни, з якою Японія перебуває у тісних відносинах", має бути мінімально необхідним і не мати іншої альтернативи. При цьому повинна також бути присутня загроза існуванню японської держави і так званому праву народу країни на життя і свободу. 

 

Резолюція знімає низку обмежень на дії військ при операціях у складі сил ООН за кордоном, в ході яких японські військові раніше практично не мали права на застосування зброї. Тепер таке право їм дається. 

 

Розширюються також можливості збройних сил у ситуаціях "сірих зон", коли їм доводиться протидіяти не регулярним військам противника, а напіввійськовим або воєнізованим формуванням.