Що буде далі на Донбасі: сценарії продовження війни
Корреспондент.net,
7 липня 2014, 14:02
💬
1
👁
8011
Швидка перемога України, взаємні домовленості чи нові атаки сепаратистів.
Минулі вихідні принесли суттєві зміни у хід бойових дій на Донбасі і розстановку сил у регіоні.
Українські військові зайняли головні центри сепаратистів - Слов'янськ і Краматорськ, які були основним оплотом опору і дестабілізації на Донбасі протягом 3 місяців.
Головні зіткнення тепер переміщаються у Донецьк і Луганськ, при цьому сепаратисти продовжують залишатися в досить боєздатному стані і поки не мають наміру здаватися без бою.
Корреспондент.net розбирався з тим, як далі може розвиватися ситуація на Донбасі і які наслідки звільнення Слов'янська і Краматорська.
Армія на переможному марші?
Офіційна українська влада представляє взяття основних форпостів сепаратистів як безумовний успіх і заслугу вітчизняної армії.
Солдатам видають нагороди, повідомляється про деморалізацію бойовиків і масові здачі у полон.
Військові захопили значний арсенал зброї сепаратистів, залишеної ними при поспішному виході зі Слов'янська і Краматорська, і готові продовжувати наступ.
Політичний аналітик Павло Нусс впевнений, що за тиждень українська армія повністю звільнить Донецьку і Луганську області.
Донбас буде зачищений за тиждень
Нусс вважає, що Україна змогла в рамках режиму припинення вогню ретельно підготувати і спланувати ефективність антитерористичної кампанії, а також заручитися підтримкою місцевого населення.
Політолог Юрій Романенко вважає, що звільнення Краматорська і Слов'янська мало дуже велике символічне значення.
Це потужна символічна перемога для України, яка підніме бойовий дух армії
Також, на його думку, ліквідована загроза наступу на Харків, і в інші точки на південному сході, оскільки агломерація Слов'янськ-Краматорськ є найважливішим центром комунікацій.
Звільняється потужне угруповання військ, яке було пов'язане позиційними боями, що можна направити в інші точки. Час тупцювання під Слов'янськом було витрачено на реорганізацію армії. Вона погано починає перетворюватися з пересувного збройового складу на повноцінний організм. Буксування сепаратистів на Донбасі дозволило Україні виграти час і стабілізувати ситуацію в інших областях південного сходу.
Разом з тим, не варто забувати, що сепаратистам вдалося покинути Слов'янськ та Краматорськ організованою групою, зберігши особовий склад своїх підрозділів і значну частину озброєння.
Тепер українським військовим потрібно відбивати у бойовиків набагато більші міста - Донецьк і Луганськ, що значно ускладнить застосування важкої техніки у боях.
Це обласні центри, де живе більше людей і гуманітарні проблеми в яких викличуть ще більше невдоволення і неоднозначних оцінок у суспільстві, ніж це було з Краматорськом та Слов'янськом.
Українські військові мають намір взяти у блокаду два найбільші міста Донбасу, наскільки це буде ефективно, поки важко сказати.
Тактичний відхід сепаратистів
Командувач військ ДНР Ігор Гіркін (Стрєлков) уже встиг заявити, що сепаратисти організовано вийшли з блокади під Слов'янськом, зберігають бойову готовність і готові окопатися в Донецьку і Луганську.
При цьому він навіть стверджує, що обороняти Донецьк буде легше, ніж Слов'янськ, хоча він і значно більший.
Гіркін вже взяв на себе одноосібне командування Донецьком, що за оцінками спостерігачів, може сприяти поліпшенню координації між сепаратистськими загонами і централізації влади всередині ДНР.
Юрій Романенко зазначає, що зменшення лінії фронту може дозволити сепаратистам сконцентрувати сили, щоб завдати контрудару, тепер у них немає необхідності обороняти велику територію.
Водночас політолог визнає, що втрата Слов'янська і Краматорська мала важкий деморалізувальний ефект на ДНРівців.
Тактично Гіркін здійснив вдалий маневр, вислизнувши зі Слов'янська. Стратегічно положення ДНР погіршилося
Крім того, існують чутки про розброд всередині сепаратистів, незадоволених втратою озброєння і здачею Слов'янська без бою.
У будь-якому разі поки не можна стверджувати, що прихильники ДНР готові припинити свою боротьбу і здатися.
Домовилися полюбовно?
Крім двох описаних сценаріїв, існує думка, що між Києвом і сепаратистами могли бути досягнуті домовленості щодо звільнення Слов'янська і Краматорська.
Вказує на це насамперед вихід сепаратистів з міст без особливих боїв і опору української армії і входження Збройних сил уже в порожні Слов'янськ та Краматорськ.
Екс-міністр оборони Анатолій Гриценко констатує появу на Донбасі відчуттів якихось прихованих домовленостей, "чи то українського військового командування з лідерами терористів, чи то української влади з російською".
Люди бачать, як терористи несподівано швидко почали звільняти населені пункти, один за іншим. Бачать, як вони організовані, майже у повному складі виходять із заблокованих військами міст, виходять з важкою технікою і озброєнням. Рухаються по автомагістралях відкрито, колонами довжиною в півтора кілометра, і по дорозі їх ніхто не атакує, не знищує, дорогу не блокує і не руйнує. Бачать, як по дорозі колони терористів зупиняються в населених пунктах, там вони відпочивають більше п'яти годин, заправляються, ремонтуються, знову формуються і рухаються далі на Донецьк.
Також народний депутат зазначив, що лідери терористів, проти яких порушено кримінальне провадження, не надто ховаючись, щодня дають інтерв'ю журналістам і не дуже обачно розголошують свої плани дій, але ніхто досі їх так і не схопив.
Гриценко наголошує, що не має твердих пояснень цим процесам і хотів би щоб сумніви були безпідставними, але подібні підозри існують.
Спостерігачі зазначають, що у разі наявності домовленостей між сторонами конфлікту, наступним етапом його розвитку можуть бути нові мирні переговори.
Реакція людей
Тим часом українська влада відновлює забезпечення Слов'янська і Краматорська.
У міста направляється гуманітарна допомога, поновлюється транспортне сполучення, робота комунальних служб.
При цьому разом з радістю одних від приходу української армії та привітання її частина людей продовжує ставитися до неї досить насторожено.
Тому українській владі ще потрібно здійснити довгу і копітку роботу з відновлення довіри своїх громадян, які встигли пожити за іншої влади.