Корреспондент: Космос на дивані. Комічні агентства відмовляються від польотів і фокусуються на телескопах

Дорожнеча змушує астрономів відмовлятися від космічних польотів. Всесвіт все більше досліджують із Землі через нові телескопи, пише Павло Сивокінь у №26 журналу Корреспондент від 4 липня 2014 року.

На початку червня головні світові астрономічні агентства розповсюдили фотографії масивної кам'яної планети земного типу. Цей об'єкт, який назвали Кеплер-10, плив з невеликим супутником на тлі сліпучо білої зірки і перебував на відстані 560 світлових років від Землі у скупченні Дракона.

У цьому відкритті не було б нічого особливого, адже за статистикою NASA кожен день дослідники відкривають більше десятка планет поза сонячною системою. Але на цій планеті видніються гори – а отже, вона задовольняє відразу кільком критеріям місця, де могло зародитися життя.

По-перше, вона складається з твердої речовини, тоді як більшість планет далі Марса формуються з газу, а тому там не може бути форми життя, звичної для землян. По-друге, Кеплер-10 удвічі більше за Землю і, відповідно, може утримувати придатну для дихання атмосферу. Значна частина планет поза сонячною системою, навіть якщо вони не складаються з газу, занадто малі для цього. І, нарешті, наявність гір може доводити, що там проходять або проходили тектонічні процеси, а тому є підстави для виникнення життя.

Відкриття, зроблене за допомогою телескопа KEPLER, стало одним з найважливіших у цьому році. Незадовго до цього американська полярна обсерваторія змогла виявити випромінювання, яке підтвердило теорію про виникнення Всесвіту після Великого вибуху.

Всі ці гарні новини для обсерваторій збіглися зі ще однією, цього разу з Білого дому. Наприкінці травня президент США Барак Обама заявив, що його країна фінансуватиме Міжнародну космічну станцію (МКС) тільки до 2020 року. Потім гігантську споруду на орбіті потрібно буде закривати.

Ерік Стерн з NASA вважає, що це рішення стане переломом у дослідженні космосу. «Грошей все менше, і тому нам не по кишені будувати нові пілотовані кораблі. На програму польоту на Марс у 2014 році виділили смішні $ 4 млрд», – каже він Корреспонденту.

За підрахунками вченого, якщо щорічно виділяти таку суму, відправити людину на Червону планету вдасться мінімум через півстоліття. На космічні програми приватних компаній та інших країн також не варто розраховувати. Їм більше цікаве виведення на орбіту телекомунікаційних супутників, адже за це платять гроші «тут і зараз».

Таким чином, наукове пізнання космосу все більше зосереджується на Землі в телескопах. Це не тільки дешевий, але й надійніший спосіб, адже більше половини місій на Марс так і не запрацювали. Не кажучи вже про станції дослідження далекого космосу, які можуть надіслати перший сигнал після років польоту, а можуть і просто згоріти в атмосфері.

Золоті польоти

У 2011 році космічний човник Атлантіс востаннє запустив свої маршові двигуни на мисі Канаверал. Після цього польоту програма космічних шатлів була зупинена. Загалом з дня свого старту в 1972 році вона коштувала Америці $ 207 млрд, тобто приблизно $ 1,5 млрд за один запуск. Вашингтон обіцяв, що через кілька років шатли будуть замінені новими космічним кораблями багаторазового використання. Вони і стануть основою для дослідження далекого космосу і його колонізації.

У тому ж 2011-му Індія запустила свого першого космонавта і заявила про амбітні плани будівництва станції на Місяці. Для цього в Делі навіть хотіли ввести спеціальний податок.

Китай відразу замахнувся на Марс і почав будувати на орбіті власну космічну станцію Тяньгун, в яку мав намір вкласти $ 150 млрд. Здавалося, великі міжнародні гравці всерйоз мають намір почати нову гонку досліджень у космосі.

Тим більше що до них виявив бажання приєднатися і Євросоюз, який раніше не мав великих амбіцій у цій сфері. У 2008 році в Брюсселі запустили на орбіту вантажний корабель Жуль Верн, який потім збиралися зробити багаторазовим.

Проте новий виток кризи вніс свої корективи. Спочатку бюджет NASA впав на 10% до $ 18 млрд і продовжив знижуватися в наступні роки. У Білому домі не приховували, що грошей буде ще менше і тому від польотів у космос незабаром взагалі потрібно буде відмовитися.

«Політики думають, що польоти себе не виправдали. Місія на Місяць коштувала понад $ 20 млрд, але не принесла великих відкриттів», – розповідає Корреспонденту Люсія Ленарес, глава відділу космічних запусків в European Space Agency.

Тепер у США вирішили звести всі ризики до мінімуму. До 2014 року бюджет на дослідження космосу стабілізувався на рівні $ 17,7 млрд.

Країни, що розвиваються, також заявили, що поки що зарано говорити про далекі перельоти. Потрібно зосередитися на наведенні порядку на орбіті. Китай використовує свою станцію тільки для того, щоб зафіксувати свою присутність у космосі. А МКС без американської програми багаторазових польотів опинилася під загрозою консервації. І тоді астрономи, щоб не сидіти без роботи, звернули свій погляд на Землю.

Широке око

За словами Стерна, в останні роки держави виділяють все більше грошей на будівництво нових телескопів, особливо в полярних широтах. У 2012 році в США на ці потреби дали більше $ 1,5 млрд.

Перші результати не змусили себе довго чекати. У квітні на телескопі BICEP2 в Арктиці вдалося виявити залишки гравітаційних хвиль, які поширюються у Всесвіті понад 14 млрд років. Ці хвилі в реліктовому випромінюванні доводять, що Всесвіт утворився з надгарячої і стислої матерії в ході Великого вибуху.

Таку гіпотезу висунули ще 30 років тому, але ніяких прямих підтверджень не було. Зараз астрономи з Гарварду перевіряють точність даних. Якщо все підтвердиться, Великий вибух стане аксіомою, і таємниця походження Всесвіту буде більш зрозумілою для людини.

Іншим напрямком «телескопної активності» став пошук позаземних планет, на яких можливе життя. Тут лідирує Європа, яка інвестувала у відповідну програму Earth Objects Projects € 2 млрд за минулі три роки. Саме її телескопи знайшли Кеплер-10 і кілька інших планет, які можуть бути ідеальними кандидатами для виникнення життя.

Цікаво, що найближча така планета до Землі перебуває мінімум у 50-100 світлових роках від неї. Щоб досягти мети на сучасній ракеті, потрібно буде летіти близько 250 років. Тому навіть якщо планета буде відкрита, це ніяк не наблизить до неї людство.

При цьому в Європі і США зараз збираються запускати спільну програму з будівництва нового надпотужного радіотелескопу в пустелі Атакама в Чилі. Планується, що його апаратура вловлюватиме температурні і гравітаційні коливання.

Там також хочуть побудувати і звичайний телескоп з дзеркалом діаметром 40 м, щоб зазирнути в досі не досліджені куточки космосу. Цього року тільки Великобританія має намір інвестувати у проект 800 млн фунтів.

В ідеї повернення астрономії на Землю є свої прихильники і противники. Перші вважають, що якщо неможливо досягти далеких зірок, то навіщо взагалі досліджувати космос. Другі впевнені, що, захоплюючись економією і ховаючись за склом телескопів, людство саме замикає себе на Землі, відсікаючи можливість досліджувати і колонізувати хоча б близькі планети.

Втім, для прихильників космічних мандрів є й приємні новини. У травні 2014 року Обама заявив, що до 2020 року, можливо, буде побудований новий корабель для пілотованих польотів. Нарешті, космонавтику може підштовхнути вперед відкриття планет земного типу десь поруч, куди людство зможе долетіти хоча б за 10-20 років. Але для підготовки такої подорожі саме і знадобляться нові телескопи.

***

Цей матеріал опублікований в № 26 журналу Корреспондент від 4 липня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.