Корреспондент: Сувора риболовля. Лист з Норвегії

Дощ, холод та інші капризи заполярного літа не заважають отримувати задоволення від ловлі риби на Лофотенських островах в Норвегії, пише журналіст і фотограф Євгенія Маслова у №26 журналу Корреспондент від 4 липня 2014 року.

Слово «риболовля» малює перед очима картину: сусід дядько Сашко в камуфляжному одязі з рюкзаком, який пахне швидше горілкою, ніж рибою. Загалом, щось дуже чоловіче і що не має відношення власне до ловлі риби. А ще – комарі, холод та інші принади нецивілізованого відпочинку.

Приблизно з таким настроєм ми їхали на риболовлю на Лофотенські острови біля атлантичного узбережжя північної Норвегії. Перше потрясіння сталося в кемпінгу, коли виявилося, що до кожної ділянки підводиться електрика, а інтернет-залежним навіть видають пароль від wi-fi. Гарячий душ, кухня для приготування і чищення риби, пральня, гриль під навісом і сауна були виявлені пізніше і викликали тільки одне запитання – чому ми раніше не їздили на риболовлю?

Перше потрясіння сталося в кемпінгу, коли виявилося, що до кожної ділянки підводиться електрика, а інтернет-залежним навіть видають пароль від wi-fi. Гарячий душ, кухня для приготування і чищення риби, пральня, гриль під навісом і сауна

Краще вибирати ті стоянки, які розміщені ближче до фіордів, щоб прямо з ранку закинути вудку, не відходячи від намету. Ранок на Лофотенах – поняття відносне. Острови розташовані за полярним колом, і влітку сонце не заходить, а лише спускається до лінії горизонту. Організм протестує, бо засмагати о третій годині ночі він не звик – але спати все ж таки треба.

Острови відомі своєю тріскою, тут навіть проводять чемпіонат світу з ловлі цієї риби – взимку, коли вона йде на нерест. На островах тріску сушать або в'ялять прямо на вітрі: сонячних днів тут замало, а от вітер – явище цілорічне. За нашими мірками сушена тріска дорогувата – в усякому разі, це була найдорожча позиція в чеку з супермаркету. Але повірте, це дуже смачно, і коштує витрачених грошей.

Рибалити в озерах і річках Норвегії дозволять лише після отримання ліцензії. А от у морських фьордах це можна робити абсолютно безкоштовно. Хоча є ряд правил, наприклад, обмеження розміру виловленої риби і заборона на її продаж. Їх краще вивчити до початку риболовлі, а не під час виплати штрафу за порушення.

Риби багато. Так багато, що в якийсь момент доводиться кричати «горщику, не вари». Зберігати її ніде, а за 40 хвилин ми примудрялися наловити і на вечерю, і на сніданок. Ми довго намагалися зрозуміти, що ж ми ловимо. Якщо вірити гуглу і нашим фото, це був оселедець. Ми звикли його їсти в дуже солоному або маринованому вигляді, але свіжа риба виявилася дуже солодкою і смачною.

Тим, у кого є бажання пополювати в прісній воді на форель або лосося, слід оплатити риболовне мито. Зробити це можна через інтернет або на пошті, ліцензія діє весь рік. До речі, серед рибалок-любителів модно ловити і відпускати рибу (попередньо зробивши фото, камера зберігає десяток фотографій гордих вікінгів, що обнімаються з лососем).

Тягти рибальське спорядження з собою не обов'язково. Враховуючи специфіку місцевості, в кожному супермаркеті є полиці з усім необхідним для риболовлі і життя на природі. У кожному разі, місцеву блешню купують всі, хоча б як сувенір.

«Погода на Лофотенських островах мінлива» – саме цією фразою починається левова частка повідомлень і постів на форумах, присвячених подорожам по Норвегії. До цього ми і готувалися, хоча насправді вийшло, що погода на островах був жахливою.

З іншого боку, якби постійно світило сонце, ми ніколи не побачили б суворих вікінгів-серфінгістів, які за температури +13 йдуть підкорювати штормові води, навіть не здригнувшись. Після запливу вони так само суворо п'ють какао, дивлячись на прибій – видовище зворушливе, особливо з теплого дому.

Незважаючи на те, що Лофотени розташовані за полярним колом, сезон тут не закінчується з настанням зими, адже температура рідко опускається нижче нуля. Правда, полярна ніч – випробування не для всіх, зате є шанс побачити північне сяйво. Плюс покататися на лижах, наловити тріски і походити на снігоступах.

Норвегія не може похвалитися архітектурними дивами, але природа тут вражає. Фіорди, гори, водоспади, сувора північна краса

Влітку, крім риболовлі і споглядання полярного дня, варто покататися на каяках, зайнятися рафтингом або проїхатися на велосипеді. Норвегія не може похвалитися архітектурними дивами, але природа тут вражає. Фіорди, гори, водоспади, сувора північна краса – навіть у дощ і туман.

Дістатися до Лофотенів можна на поромах з різних частин Норвегії. На дорогу краще мати в запасі кілька днів. Справа в тому, що під час шторму, який тут не рідкість, сполучення з землею припиняється, і виїхати з островів нереально. Пороми і човни в цей період терпляче чекають, коли вода заспокоїться.

По дорозі туди або назад, якщо буде можливість, не згайте шанс проїхатися на потязі з Будьо до Осло, з пересадкою в Тронхеймі. Це дійсно гарна дорога – та сама, яка є в заставці серіалу Ліллехаммер. Вона приваблива і влітку, і взимку. 

***

Цей матеріал опубліковано в №26 журналу Корреспондент від 4 липня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.