Чемпіонат світу 2014: тріумф німецької послідовності
У Бразилії завершився 20-й Чемпіонат світу з футболу. Здолавши аргентинців у додатковий час завдяки голу Маріо Ґьотце, чемпіоном вчетверте у своїй історії стала збірна Німеччини.
У Бразилії завершився 20-й Чемпіонат світу з футболу. Здолавши аргентинців у додатковий час завдяки голу Маріо Ґьотце, чемпіоном вчетверте у своїй історії стала збірна Німеччини.
До старту мундіалю шанси майбутніх переможців фахівці й букмекери розцінювали відносно стримано. Німців ставили нижче, ніж попередніх володарів Кубка світу іспанців та господарів турніру бразильців. Втім, гра показала, що "Бундесманшафт" на ЧС-2014 виявився значно сильнішим, ніж конкуренти.
Надійність системи
За весь час існування збірної Німеччини її очолювали лише десять тренерів. Точніше, нинішній наставник Йоахім Льов – десятий. Відставка тренера "маншафту" - зазвичай подія державного рівня. Лише Еріх Ріббек, Руді Фьоллер та Юрген Клінсманн, які працювали з командою на зламі тисячоліть, затрималися на своїх посадах недовго. Зазвичай колишнього бундестренера змінював його недавній помічник.
Відхід від цього принципу в 1998-му, коли Берті Фоґтса змінила "людина зі сторони" Ріббек, призвів до провалу на Євро-2000 і подальших системних збоїв, наслідки яких вдалося усунути лише після 2004 року, з приходом на тренерський місток дуету Клінсманн-Льов.
З футболістами ситуація ідентична. На чемпіонаті світу-2006 гравцями стартового складу вважалися й нині основні Філіп Лам, Пер Мертезакер, Бастіан Швайнштайгер і Мирослав Клозе, а тоді провідний нападник Лукас Подольскі на мундіалі-2014 виходив на заміну. На світовій першості-2010, крім п’ятірки згаданих вище, стабільно грали ще шестеро нині провідних футболістів збірної Німеччини – Мануель Нойєр, Жером Боатенг, Самі Кедіра, Мезут Йозіль, Томас Мюллер та Тоні Кроос.
Треба відзначити, що Льов не зациклюється за прикладом тренерів команд Іспанії, Уругваю чи Бразилії на одних виконавцях. В чемпіонській команді впродовж мундіалю на поле виходили 25-річний Матс Гуммельс, 23-річний Крістоф Крамер, 20-річний Юліан Дрекслер. Про 23-річного Андре Шюррле і 22-річного Маріо Ґьотце, які організували гольову атаку, годі й згадувати. То за умови, що серед досвідчених гравців справді віковим можна назвати Клозе, якому 36. Капітанові Ламу – лише 30.
Зіграність, азарт і висока конкуренція в команді – головні складові тріумфу німців у Бразилії. Команда має лідерів у кожній ланці. Лідерів, кожен з яких здатен сказати вагоме слово і вирішити долю гри. Нойєр, якого назвали найкращим воротарем турніру, переграв напад збірної Алжиру в 1/8 фіналу, підчищаючи у багатьох епізодах огріхи партнерів. Мануель провів дивовижний матч у чвертьфіналі проти команди Франції. А ще то був матч, долю якого вирішив удар головою центрального оборонця Гуммельса. Інший стоппер Боатенг не дав у фіналі розбігтися Ліонелеві Мессі.
Швайнштайгер у вирішальному поєдинку зупиняв усі спроби суперників у центрі поля. Його бойовий вигляд (розсічене у верховій боротьбі під оком обличчя) став символом цієї перемоги. Самі Кедіра якісно діяв у опорній зоні в півфінальному матчі з бразильцями. Зрештою, ті 7:1 – демонстрація величі "Бундесманшафту" та її тренера в цілому, проте в тій грі дивовижно відіграли також Філіп Лам, Томас Мюллер і Тоні Кроос. Завдяки хет-трику Мюллера німці розгромили 4:0 Португалію.
Символічно, що вирішальний гол чемпіонату організували ті, хто буде ядром команди у наступному чотирирічному циклі. Шюррле віддав - Ґьотце в дотик замкнув. Не дарма Маріо порівнювали з великим іспанцем Андресом Іньєстою, чий гол виявився вирішальним у фіналі мундіалю-2010. Кажуть, Хосеп Гвардіола запрошував Ґьотце в "Баварію" саме тому, що бачив у ньому футболіста з задатками свого колишнього каталонського підопічного. Стосовно Шюррле, то він вдало входив у гру команди з лави запасних.
Найкращий фіналіст
На старті бразильського мундіалю великий аргентинець Дієго Марадона сказав: "Щоб стати на один рівень зі мною, Мессі мусить виграти чемпіонат світу. Без цього титулу всі інші ним здобуті нічого не варті". Чотири рази найкращий футболіст світу, Ліонель теж наче підтвердив слова легенди: "Розміняв би усі свої попередні трофеї на один – Кубок світу".
І справді, Мессі за прикладом Марадони зразка 1990 року вів Аргентину до фіналу ледь не самотужки. Власне, тренер "небесно-білих" Алехандро Сабелья й побудував ігрову модель так, щоб команда відзначалася надійністю тилів, а в атаці вибухала миттєвими спалахами, які повинні завершувати топові нападники.
Та вийшло, що попри велику кількість сильних форвардів, Мессі роль рятівника тягнув на собі самотужки. Анхель Ді Марія набрав форму лише в ході турніру, а потім травмувався і в півфіналі та фіналі не грав. Серхіо Кун Агуеро та Гонсало Іґуаїн підійшли до турніру не в найкращому стані. Есек’єль Лавессі та Родріго Паласіо виглядали краще, але вразити ворота суперників жодного разу не змогли. Мабуть, Сабелья таки пожалів, що не взяв на чемпіонат Карлоса Тевеса, аби не загострювати й без того жорстку конкуренцію.
Долю двох стартових матчів проти Боснії і Герцеuовини та Ірану за доволі блідої з боку аргентинців гри вирішили два удари Мессі. В заключному поєдинку групового турніру проти збірної Нігерії Ліонель зробив дубль, а команда виграла 3:2. В 1/8 фіналу "небесно-білі" зламали опір Швейцарії лише на передостанній хвилині додаткового часу, коли Мессі видав на Ді Марію такий пас, що не забити було складно. У чвертьфінальній зустрічі проти бельгійців єдиний гол забив Іґуаїн, але найкращим на полі знову був Мессі.
Лише у півфінальній зустрічі проти збірної Нідерландів ролі опорного хавбека Хав’єра Маскерано та воротаря Серхіо Ромеро, котрий відбив у післяматчевій серії два пенальті, були важливішими, ніж фактор капітана.
У фіналі суперники стерегли Мессі. Один поряд, другий страхує – так Ліонеля зупинили голландці, так з ним впоралися німці. Щоправда, два успішних ривки справа, втікши від Гуммельса, Мессі таки зробив і завдяки одному з них наприкінці першого тайму міг забити. Так, цього недостатньо. Але питання – чому тим простором, який звільняв, стягуючи на себе оборонців суперника, не скористалися інші гравці групи атаки?
Іґуаїн у першому таймі та Паласіо в додатковий час ще до голу Ґьотце мали дві ідеальних нагоди забити. Та їм не вистачило не стільки майстерності, скільки холоднокровності. Ось і вийшло, що як і Марадона в 1990-му, так і Мессі в 2014-му – особистості не всесильні. Самотужки мундіаль виграти складно. І звання найкращого гравця турніру, яким Мессі нагородили спеціалісти ФІФА, виглядає радше втішним презентом.
Крах Бразилії
1:7 у півфіналі і 0:3 у матчі за третє місце – такого приниження на домашньому мундіалі в Бразилії не очікували ні спеціалісти, ні вболівальники. Зрештою, "пентакампеони" провели невдало турнір в цілому, а не лише дві останніх зустрічі. Перемогу в стартовому матчі проти хорватів Бразилія вирвала завдяки двом результативним помилкам японського судді Натімури. Другий поєдинок проти Мексики завершився внічию 0:0. Ту гру якщо й міг хтось виграти, то радше "ацтеки". Потім був розгром 4:1 над розбалансованою збірною Камеруну, командою, за яку гравці, після сварки з керівництвом Федерації, не хотіли грати.
Матч 1/8 фіналу проти збірної Чилі Бразилія виграла лише в серії пенальті і за умови, що перед самим завершенням додаткового часу нападник суперників Пінілья влучив у поперечину. Долю чвертьфіналу проти колумбійців, котрі раніше так далеко на мундіалях не заходили ніколи, вирішили психологічна стійкість бразильців і дві результативних помилки воротаря суперників Давіда Оспіни.
Лише у півфіналі та в грі за третє місце Бразилія зустрілася з суперниками, які за рівнем комплектації і досвідом "пентакампеонам" не поступаються, а за організацією гри, сучасністю тактичних підходів на три голови їх переважають. Ось тут і проявилися усі проблеми. З двох опорних півоборонців з однаковою ефективністю на атаку міг працювати лише Луїс Густаво. Фернандіньо запам’ятався нейтралізацією завдяки грубій грі лідера колумбійців Хамеса Родрігеса (до слова, з шістьма м’ячами - найкращого бомбардира чемпіонату) і двома результативними "обрізками" у першому таймі зустрічі з німцями. Інший опорний хавбек Пауліньо – то взагалі інертність у поєднанні з апатією. Власне, через слабкість опорної зони погано працювали фланги, мало підключалися до наступу крайні оборонці.
У наступі бразильці сподівалися виключно на індивідуальний клас нападників. Так само, як аргентинці. Але різниця в тому, що Сабелья зумів побудувати майже ідеальну оборонну ланку, тоді як бразильські беки, зокрема два найдорожчих оборонці світового футболу Давід Луїс та Тьяго Сілва, припускалися елементарних помилок. Та й до індивідуального класу нападників теж було безліч запитань. Гарно виглядав Оскар, але він наступав з глибини. У поєднанні з Неймаром їхня зв’язка дивилася непогано. Втім, колумбієць Хуан Суніга ударом коліном у хребет відправив Неймара в лазарет. Оскар залишився без підтримки.
Галк, виступаючи в російському чемпіонаті за "Зеніт", відверто деградував. Центрфорвард Фред за весь турнір лічені рази бив по воротах і розчарував "торсиду" настільки, що та зустрічала свистом кожен дотик цього нападника до м’яча. Барнард – запасний у донецькому "Шахтарі". За які заслуги він потрапив на мундіаль - не зрозуміло. Ось і вийшло, що Бразилія, яка славилася своєю атакою, стала відверто беззубою. Чилійцям в 1/8-й і колумбійцям в 1/4-й забивали центральні оборонці. У зустрічах з німцями та голландцями їм думати про атаку було ніколи. Ось і вийшло, що програвши 1:7, Бразилія зазнала найбільшої поразки в своїй історії. До того з різницею в шість м’ячів майбутні "пентакампеони" програвали 18 вересня 1920 року уругвайцям.
"Пташенята" ван Гала
Впродовж мундіалю Сколарі часто звинувачували за те, що він не взяв до складу досвідчених Рональдіньо та Кака. Не відомо, чи змогли би ці виконавці, чиї кращі роки залишилися в минулому, підсилити Бразилію. Втім, гіршими за Фреда чи Галка вони теж не були б. А що таке довіряти молоді, продемонстрував наставник збірної Нідерландів Луї ван Гал.
Напередодні чемпіонату світу збірну Нідерландів не вважали претендентом на чемпіонство з тієї причини, що оборона команди укомплектована молодими виконавцями, декотрі з яких не мають навіть серйозного досвіду виступів у єврокубках. Та не врахований один нюанс. З ким Луї ван Гал як тренер "Аяксу" вигравав Лігу чемпіонів-1994/1995? Франк і Рональд де Бури – по 25 років, Едвін ван дер Сар, Ярі Літманен і Джордж Фініді – по 24, Едгар Давідс, Марк Овермарс та Мікаель Райцігер – по 22, Кларенс Зедорф – 19, Патрік Клюйверт і Нванкво Кану – по 18. Поряд з цими "дітьми" грали 33-річний Данні Блінд і на рік від нього молодший Франк Рікард.
У складі збірної Нідерландів на мундіалі-2014 виступали 20-річний Мемфіс Депай, троє 22-річних (Стефан де Фрей, Бруно Мартінс Інді та Йорді Класі), 23-річний Жоржіньо Вейналдум, двоє 24-річних (Дейлі Блінд і Деріл Янмат) і 25-річний воротар Яспер Сілессен. Блінд, Янмат, Де Фрей та Мартінс Інді разом з 29-річним центрбеком Роном Вларом складали оборонну ланку.
Лише в ході турніру ван Гал змінив Янмата на досвідченого Дірка Кюйта. Виходить, що аксакали у тренера голландців, за винятком опорного хавбека Найджела де Йонґа, лише наступали. Веслі Снайдер, Робін ван Персі й особиливо Ар’єн Роббен мали у тренерських побудовах повну свободу дій. Гру цієї збірної Нідерландів відзначає те саме, що "Аякс" середини 90-х – висока дисципліна в обороні і легкість, невимушеність, з максимумом імпровізації попереду.
Роббен став повноцінним лідером. Вибухова швидкість Ар’єна у поєднанні з дриблінгом дозволяли йому позбавлятися від опіки суперників. Фактор Роббена відіграв вирішальну роль у перемогах голландців над іспанцями, чилійцями і мексиканцями. Найкращим Ар’єн був на полі і в чвертьфінальній зустрічі проти Коста-Ріки, але партнери створених ним нагод не реалізували, через що доля поєдинку залежала від майстерності відбивати пенальті випущеним ван Галем саме для цього воротарем Тімом Крулом.
Чемпіонат воротарів
Попри найвищу за останніх п’ять чемпіонатів результативність (171 м’яч у 64-х матчах, по 2,67 у середньому за гру), цей мундіаль запам’ятається видатною грою голкіперів. З 2002-го, тобто, з того часу, як спортивні технологи змінили м’ячі настільки, що вони можуть змінювати напрямок у польоті, такої стабільності воротарі не демонстрували. Найкращим назвали німця Нойєра, хоча на його лаври могли претендувати ще кілька колег з різних збірних, які впродовж турніру не припустилися жодної суттєвої помилки і рятували свої команди.
Мексиканець Гільєрме Очоа продемонстрував дивовижну гру в зустрічі групового турніру з бразильцями. Чилієць Клаудіо Браво видав блискучі матчі проти іспанців у групі і тих же бразильців у 1/8 фіналу. Завдяки цим діям він вже підписав контракт з "Барселоною". Впродовж усього рекордного для Коста-Ріки турнірного шляху прекрасно грав Кейлор Навас, у котрого тепер теж є пропозиції від топ-клубів. Американець тім Говард творив дива у зустрічі 1/8 фіналу проти бельгійців.
Капітан суперників Венсан Компані у своєму Twitter написав: "ми перемогли, але Говардові – респект". Яскраво грав нігерієць Вінсент Еньяма, але саме його помилка на виході після багатьох "суперсейвів" вирішила долю протистояння з французами в 1/8 фіналу. Сильних воротарів мала кожна з команд-учасниць чвертьфінальної стадії. Це явище для новітніх часів у футболі якщо й не унікальне, то принаймні справді незвичне.