Корреспондент: Час економити. Українські курорти зіштовхнулися із суттєвим зменшенням потоку туристів
Втрата Криму не викликала значного збільшення потоку туристів на інших внутрішніх напрямах. За підсумками року курорти України можуть недорахуватися від 10% до 50% відпочивальників залежно від регіону, пише Олена Романюк у №27 журналу Корреспондент від 11 липня 2014 року.
Очікуваного напливу туристів ні на південь, ні в Карпати не відбулося. Відпочивальники з країн СНД в Україну не їдуть – робота російської пропаганди, – а у місцевого населення суттєво виснажилися бюджети.
«На туристичний потік сьогодні впливає не Крим, а загальна складна ситуація в країні. Людей немає. Вони бояться або не можуть дозволити собі їздити по Україні», – описує ситуацію Михайло Степанюк, завідувач базою відпочинку Вінниця в Коблеві.
Цікаво, що представники туристичної галузі, напевно, вперше за багато років не намагаються прикрасити ситуацію. Навіть більше, саме зрив літнього сезону змусив їх серйозно замислитися про перспективу розвитку українських курортів в цілому.
«Поки в України був Крим, влада Миколаївської області особливо не піклувалася про розвиток своїх курортів. Наші курорти мали місцеве призначення, а великі бази належали підприємствам, – каже Олена Герасимчук, голова Миколаївської обласної профспілкової організації працівників малого та середнього бізнесу Єднання. – А тепер, коли виникла перспектива перерозподілу туристичного потоку, і влада, і підприємці почали активно діяти, а саме просувати курорт, як в Україні, так і за кордоном».
Маркетинговим просуванням активно займаються Одеська, Херсонська, Миколаївська, Івано-Франківська області: туроператори за свої гроші возять у регіони партнерів і журналістів, запрошують колег з країн СНД. Але проблема в тому, що перевірені методи більше не працюють. Ефективність пропаганди не та галузь, де легко конкурувати з Росією. Залишається один козир – якість, але він в України зараз явно не на руках.
Одеса: час знижок
Ще в червні серед ріелторів, які працюють на одеському залізничному вокзалі, панувала паніка.
«Туристів цього року в місті набагато менше, ніж у минулому», – не приховувала в розмові з гостями, які щойно зійшли з поїзда, ріелтор Оксана. Її слова підтверджували і місцеві туроператори.
«Заповнюваність готелів в Одесі становить 30%», – розповідала наприкінці червня Олена Подольна, директор туристичної компанії Інтурист Одеса.
Особливо, за її словами, постраждали нові готелі з великим номерним фондом (вартість проживання від 500 грн на добу). Щоб хоч якось привабити постояльців, вони пропонували знижки до 70%.
Цікаво, що знижки у розмірі до 50% більшість готелів продовжують пропонувати і в липні. Хоча, якщо вірити Одеській облдержадміністрації, цього місяця ситуація в місті та області все ж таки зрушила з мертвої точки.
«Десь з 15 червня туристи почали бронювати номери в готелях і базах відпочинку на липень-серпень. Багато відпочивальників їдуть з Києва, Центральної та Східної України. Приїжджають також туристи з Росії та Білорусі, але їх, звичайно, набагато менше, ніж у минулому сезоні. У підсумку на сьогоднішній день заповнюваність на деяких курортах області, таких як Затока, сягнула 65-70%», – розповідає Інна Беженар, начальник відділу організації туризму і рекреації управління культури і туризму, національностей та релігій Одеської ОДА.
За словами Беженар, в першу чергу попитом користуються об'єкти середнього класу, вартість проживання в яких становить 400-500 грн на добу з людини з харчуванням. Водночас дешеві бази і приватний сектор, кімнату в яких можна зняти за 80-120 грн без харчування, менш затребувані.
«Очевидно, люди, які могли дозволити собі тільки дешевий відпочинок, цього року від нього взагалі відмовилися», – міркує співрозмовниця Корреспондента.
Немає в Одеській області проблем тільки у санаторіїв – вони заповнені на 100% завдяки вимушеним мігрантам, які прибули із зони проведення АТО. У санаторіях ще не знають, чи компенсують їм таку щедрість. В уряді кажуть, що витрати на розселення будуть відшкодовуватися в розмірі 200 грн на добу за людину.
У кожному разі, за словами чиновниці, незалежно від держдопомоги санаторії мають намір цього року поборотися за місце під сонцем. Разом з туроператорами вони розробляють пакетні тури з наданням SPA-послуг туристам, які не проживають в санаторіях. У підсумку і санаторії зможуть підзаробити, і туроператори програші не залишаться. За кожну продану курсівку вони отримають 10-15% від її вартості.
Втім, це, як і низка інших маркетингових заходів, врятувати туристичний сезон навряд чи зможе. Багато туристів, як і раніше, бояться їхати до Одеси. Плюс до цього додається небажання круїзних суден заходити в Одеський порт.
«Якщо минулого року в порт було здійснено 154 заходи суден, то в цьому їхня кількість вже скоротилася до 70», – зазначає Володимир Царук, директор Центру туристичної інформації.
У підсумку, за прогнозами Беженар, за підсумками сезону місто і область можуть втратити близько 25-30% гостей. Якщо торік тільки Одесу відвідали понад 1 млн людей, то в цьому цифра навряд чи перевищить 700 тис.
Херсон: справа звички
Трохи впевненіше в цьому плані почувається Херсонська область.
«Наш найпопулярніший курорт, Залізний Порт, сьогодні перебуває у «стопі», тобто заповнюваність баз та пансіонатів – 100%. Це саме стосується дитячих таборів. Навіть ті табори, які спочатку не завантажилися, зараз співпрацюють за програмою АТО. У них відпочивають діти з Луганська, Горлівки», – розповіла Тетяна Волинець, президент Туристичної асоціації півдня України.
Власники туристичних об'єктів курорту не приховують, що в Залізний Порт заманюють відпочивальників низькими цінами
Власники туристичних об'єктів курорту не приховують, що в Залізний Порт заманюють відпочивальників низькими цінами. Наприклад, у червні, щоб якось стимулювати невисокий попит, більшість власників пансіонатів і баз відпочинку середнього класу поставили однакову ціну на проживання – 60 грн з особи в номері зі зручностями, кондиціонером і телевізором. Ціни розміщення на липень-серпень, природно, зросли – до 150 грн з людини. Але для цього курорту підвищення виявилося некритичним.
«За підсумками сезону ми очікуємо скорочення кількості туристів не більше ніж на 10% порівняно з минулим роком», – прогнозує Волинець.
Тобто, якщо минулого року область відвідали понад 2,5 млн туристів, то цього року вона втратить трохи більше 250 тис. Єдиний виняток – Арабатська Стрілка. Там, за даними Волинець, «сезон програний на 50%»: надто вже близький курорт до анексованої кримської території.
Але любителі Азовського моря швидко переорієнтувалися. Цього року вони віддали перевагу Бердянську і Кирилівці. Там і спокійніше, і недорого, і розваг маса: берегова лінія Бердянська буквально всіяна дитячими атракціонами, а для активної молоді і в місті, і в довколишніх селах працюють центри віндсерфінгу, кайтсерфінгу та інших водних видів спорту.
Миколаїв: маркетинг не працює
Не можуть похвалитися успішним сезоном і в Миколаївській області. Що б не робила місцева влада і туристична громадськість, народ в Коблеве і Рибаківку не їде.
«Наш головний курорт, Коблеве, підготувався до цього сезону як ніколи добре: пляжі були поліпшені, знищені звалища сміття, які збиралися роками, прибрана стихійна торгівля уздовж доріг», – розповідає Віктор Чередниченко, завідувач сектором рекреації і туризму Регіональної торгово-промислової палати (РТПП) Миколаївської області.
Але, очевидно, представники галузі пізно схаменулися. Багато з об'єктів курорту заповнені ледь на чверть.
«Якщо в червні заповнюваність у нас сягала 15%, то в липні вона насилу дотягує до 25%», – нарікає адміністратор бази відпочинку Вінниця.
У свою чергу, на базі Лотос заповнюваність зросла з 10-15% у червні до 70% у липні. Щоправда, при цьому, за словами Наталії, власниці бази, ціну довелося знизити практично вдвічі – з 250 до 100-120 грн з людини.
Головною причиною провального сезону в регіоні місцеві представники туристичного бізнесу називають значне скорочення числа відпочивальників з Білорусі та Молдови
Головною причиною провального сезону в регіоні місцеві представники туристичного бізнесу називають значне скорочення числа відпочивальників з Білорусі та Молдови. Підприємствам колишньої Молдавської РСР, нагадаємо, належать в Коблеві безліч баз і пансіонатів в «молдавській» зоні.
А українські підприємства співпрацювати з курортом поки не в змозі.
«Комітет підприємців готельного і туристичного бізнесу разом з РТПП Миколаївської області намагалися організувати інформаційний тур по півдню України для підприємств Києва, але ті відмовилися, мотивуючи свою відмову невпевненим станом справ у країні, витратами на оборону, а також зниженням обсягів виробництва та прибутку», – зазначає Чередниченко.
Карпати: ставка на зелений туризм
Від втрати туристів з Росії, Білорусі та Молдови страждають й у Львівській області. Правда, переважно санаторії.
«Директори санаторіїв кажуть, що рівень заповнюваності у них близько 30%. Але я сама бачу, як кожні півгодини (й особливо у вихідні дні) зі Львова до Трускавця, Східниці відправляються повні маршрутки. Можливо, люди не купують путівки в дорогі санаторії, а селяться поряд у приватному секторі або недорогих пансіонатах», – міркує Оксана Погорілко, начальник управління туризму і курортів департаменту міжнародного співробітництва та туризму Львівської ОДА.
«Якщо ви поселитеся в приватному секторі, то оплачуватимете в санаторії ті процедури, які забажаєте. Але процедур багато не потрібно, бо головне пити цілющу водичку», – підтверджує слова чиновниці завсідник курорту Марина.
За словами Погорілко, чимало туристів і в самому Львові. Багато хто з них саме зі Львова вирушає на екскурсії в Карпати.
«Ті кілька фірм [не більше десятка], які працюють у місті винятково на прийом туристів, кажуть, що у вихідні не можуть впоратися із замовленнями на екскурсії», – розповідає Погорілко.
Зросла кількість відпочивальників і в Івано-Франківській області, в тому числі і тих, хто прибуває з центральної і східної частин України. І це далеко не біженці. Вимушених мігрантів на кінець червня в області налічувалося трохи більше 1 тис. осіб.
«Люди приїжджають відпочити, оздоровитися, адже багато з них раніше їздили в Крим, а зараз їм поїхати нікуди. На південь жителі Східної України їхати часто побоюються», – каже Наталія Гасюк, директор департаменту міжнародного співробітництва, євроінтеграції та розвитку туристичної інфраструктури Івано-Франківської ОДА.
Цікаво, що, за спостереженнями туроператорів, багато туристів зі східних областей воліють селитися на досить дорогих базах відпочинку.
«У Буковелі, наприклад, всі бази за ціною в середньому 800 грн за номер зі сніданком заповнені на 100%. У них живуть «багаті дядьки». А цілком пристойні готельчики, вартість проживання в яких становить 70-90 грн з людини на добу, стоять наполовину порожні», – розповіла Оксана Вербицька, директор туристичної компанії Моноліт.
Водночас Гасюк запевняє, що туристи в Буковелі, Яремчі та околицях повним ходом заселяються в «садиби». Їх, за даними ОДА, в області сьогодні 800. Порівняно дешевий зелений туризм в моді в першу чергу у жителів Києва а також сусідніх областей, з яких люди просто приїжджають на відпочинок на машинах.
Втім, робити якісь прогнози на кінець сезону і у Львівській, і в Івано-Франківській області побоюються. Занадто непередбачувана ситуація, та й погода в Карпатах відіграє не останню роль. В ідеалі в облдержадміністраціях сподіваються вийти хоча б на минулорічні показники. Однак, з огляду на слабке завантаження санаторно-курортних установ і відсутність туристів не тільки з країн СНД, а й з Німеччини та Польщі, навряд чи це можливо. Карпати, як і південні курорти, ризикують втратити влітку мінімум 10% турпотоку.
Озерний край
Прісноводна альтернатива
Враховуючи складну економічну ситуацію, багато українців цього року змінюють море на місцеві водойми, такі як, наприклад, Шацькі озера. Охочих поплавати в прозорій прісній воді більш ніж достатньо. Не дивно, що власники житлових приміщень підняли цього року ціни.
За даними керівника сайту svityaz.org.ua Cepгея Цвида, в порівнянні з 2013 роком проживання на озерах подорожчало на 10%, до 60 грн за добу з людини. При цьому збільшилася кількість приміщень у приватному секторі, в тому числі класу люкс і напівлюкс.
«На багатьох базах, навіть у деяких бабок, які загалом не знають, що таке інтернет, цього року буде wi-fi», – жартує співрозмовник Корреспондента.
Приблизно за такими ж цінами можна відпочити і на Блакитних озерах в Чернігівській області та Білому озері у Рівненській. Щоправда, їдуть туди переважно автомобілісти і, як правило, з наметами.
***
Цей матеріал опубліковано в №27 журналу Корреспондент від 11 липня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.