Чи зашкодить Путіну катастрофа MH17

Політика російського лідера та імідж його країни під загрозою після авіакатастрофи малайзійського "Боїнга".

До 17 липня, коли над східною Україною збили літак рейсу MH17, те, як справлявся з кризою в Україні Володимир Путін, сприймалося в Росії як успіх - і стратегічний, і тактичний.

Росія підтримувала бойовиків на Донбасі й, водночас, проводила політику правдоподібного заперечення. Вона об‘єднала дипломатичні зусилля з Німеччиною і Францією щодо сприяння політичному врегулюванню в Україні.

Європейський союз противився введенню подальших санкцій проти російського уряду, а низка країн були рішуче налаштовані на захист своїх важливих економічних відносин. Спроби адміністрації Обами згуртувати європейців довкола санкцій виявилися в основному неефективними.

Пан Путін навпаки тим часом розширяв відносини Росії з Китаєм, отримав певну моральну підтримку з боку інших країн БРІКС (Бразилія, Індія, Китай і Південна Африка), поновлював старі та заводив нові знайомства в Латинській Америці.

Але трагедія MH17 різко все змінила.

Сполучені Штати і деякі найближчі союзники звинуватили Росію в сприянні цьому жахливому злочину - якщо не в безпосередньому виконанні.

Провідні західні ЗМІ вже закликають поводитися з Росією як з країною-вигнанцем. Оскільки більшість жертв були з Нідерландів, відносини з Європою, ймовірно, постраждають найбільше.

Розрив між підходами США та ЄС до санкцій щодо Росії може зменшитися, руйнуючи надії Москви на серйозні непорозуміння серед країн Заходу.

У Азії, куди зараз намагається "розвернутися" Росія, збитий малайзійський літак також може призвести до зростання антиросійських настроїв. Пан Путін нещодавно підписав газову угоду з Китаєм на 30 років.

Деінде в незахідному світі, де все ще значною мірою спираються на західні ЗМІ у висвітленні світових подій, репутація Росії і президента Путіна сильно постраждає.

Дехто в Росії вважає різке погіршення відносин із Заходом через Україну результатом неоголошеної політики США щодо стримування Росії, але мало хто цьому радіє.

У той час як більшість росіян співчуває тяжкому становищу людей на сході України, близько двох третин виступають проти військового вторгнення в Україну.

, і багато хто хвалить його за правильний курс: захист інтересів Росії з уникненням при цьому неприйнятних ризиків.

Авіакатастрофа MH17 викликає запитання.

Росіяни, по правді, вже давно припускали, що Москва надає більше, ніж просто моральну та політичну підтримку самопроголошеним Донецькій і Луганській "народним республікам".

У той же час, вони чують від своїх лідерів, що Росія не контролює тих, кого вона публічно підтримує. Якийсь час вони, можливо, сприймали цю очевидну непослідовність як дипломатичний прийом.

Але якщо міжнародне розслідування встановить, що Росія дійсно надала бойовикам на Донбасі потужну зброю, яку вони використали, щоб збити - помилково - пасажирський літак, частина російської громадськості, не обов'язково прозахідна або ліберальна, сприйме підхід Кремля як безвідповідальне балансування на межі війни.

Відчуваючи цю небезпеку, Володимир Путін активно чинить спротив американській версії подій.

Ставки дуже високі.

Якщо вердикт слідчих у підсумку вкаже на Росію, постраждає не стільки чесність Путіна, скільки повага до його стратегічного хисту. Він ніколи, зрештою, не говорив, що бойовики не мають нічого спільного з цією катастрофою; замість цього він звинуватив Україну в нападах на них.

Політично Путін виживе, але йому доведеться попрацювати, щоб відновити віру в нього і його талан.

Росія, однак, може уникнути звинувачень. І якщо так станеться, то тягар за злочин і відповідальність, ляже на інших. А Володимир Путін ухилиться і від цієї кулі.