Росіяни співчувають Донецьку, але воювати не хочуть

BBC Україна,  24 липня 2014, 08:39
💬 0
👁 234

Російськомовне населення України в небезпеці - вважають 88% росіян. Про це свідчать дані опитування ВЦВГД, які опублікували в середу.

Російськомовне населення України в небезпеці - вважають 88% росіян. Про це свідчать дані опитування ВЦВГД, які опублікували в середу.

Майже 84% упевнені, що Москва повинна їх підтримувати. Лише 11% вважають, що краще не втручатися.

З урахуванням зрозумілого бажання заступитися за "своїх" і настрої "встати з колін", помножених на масовану обробку громадської думки основними телеканалами, результат передбачуваний.

"Підтримка росіян - соціально схвалювана тема. Відповідь запрограмована у питанні: ну, так, треба підтримувати", - сказав Російській службі Бі-бі-сі президент аналітичного фонду "Петербурзька політика" Михайло Виноградов.

Цікаве починається далі.

70% учасників опитування вказали, що президенту Путіну слід керуватися, в першу чергу, інтересами своєї країни, і він робить для жителів південного сходу України рівно стільки, скільки потрібно. Прихильників більш рішучих заходів набралося всього 15%.

Розумний егоїзм

Генеральний директор Центру політичних технологій Ігор Бунін частково пояснює таку ситуацію звичкою за інерцією схвалювати будь-які дії Путіна.

"Більшість населення Росії становлять піддані, які звиклі перекладати відповідальність на керівну особа. Влада краще нас знає. А легке приєднання Криму ще більше зміцнило імідж Путіна як ефективного керівника", - вважає експерт.

Проте головну причину аналітик бачить в розумному егоїзмі: співчуваємо, але воювати, піддаватися серйозним міжнародним санкціям, взагалі чимось жертвувати не хочемо.

"Якби питання поставили інакше: "Чи погоджуєтесь ви заради підтримки росіян на Україні змиритися зі зменшенням ваших доходів?"- Частка прихильників невтручання виявилася б більшою", - упевнений він.

"До того ж Велика Вітчизняна війна в свій час настільки травмувала суспільство, що традиційна позиція: "Тільки б війни не було!" актуальна і сьогодні", - додав Бунін.

"Коли питання про підтримку переходить в конкретну площину з конкретними витратами, громадяни робляться прагматичними", - погоджується Михайло Виноградов.

Тут напрошується порівняння з психологією футбольних уболівальників, які переживають за "наших", радіють після перемоги, але самі тренуватися до сьомого поту або виходити на поле і отримувати травми не готові.

У столицях шум

Ще один примітний результат опитування - у Москві та Петербурзі число прихильників підтримки російськомовних громадян на Україні доходить до 96%, при тому, що, вважається, що провінція більш прихильно ставиться до радянських цінностей.

Ігор Бунін пов'язує це з високим рівнем життя в столицях.

"Підтримувати означає подати жебракові в підземному переході, скільки не шкода. А в провінції люди думають: краще б про нас хто-небудь подбав", - міркує він.

На думку Михайла Виноградова, для москвичів і петербуржців, які стикаються з міграційними проблемами, тема міжетнічних відносин і конфліктів у принципі більш актуальна, ніж для провінціалів.

"Столичні жителі беруть ближче до серця переживання людей, що опинилися у чужинному оточенні і середовищі. У провінції більш популярною є ідея реінтеграції пострадянського простору, в Москві і Петербурзі - ідея захисту росіян", - говорить він.

А чи є загроза?

У Донецькій і Луганській областях сьогодні, безсумнівно, існує загроза для всіх, незалежно від національності та політичних поглядів. Але чи існує вона за межами зони бойових дій?

"Не тільки в Києві і Харкові, а й у Львові ніякої реальної загрози немає, - стверджує Ігор Бунін. - Інша справа, що багатьом не до душі те, що відбувається навколо, вони відчувають моральний дискомфорт, але, як кажуть, від цього не вмирають".

"Положення російськомовного населення на пострадянському просторі помітно різниться, і я, незважаючи на певні мовні тертя і політичні протиріччя, не поставив би Україну до числа країн, де воно носить критичний характер. Скажімо, в Туркменії ситуація набагато більш драматична", - вважає Михайло Виноградов .

На думку експертів, соціологи сформулювали питання не цілком коректно, і більшість респондентів, кажучи про російськомовних громадян України, мали на увазі жителів південного сходу.

Рейтинг Путіна

Ряд коментаторів, наприклад, Олександр Дугін, запевняли, що Володимир Путін "змаже" весь ефект від приєднання Криму, і взагалі розгубить авторитет, якщо не введе війська в Донбас.

Опитування продемонструвало зворотнє: більшість - задоволені.

За оцінками експертів, до президента можна ставитися по-різному, але не можна відмовити йому в політичному чутті і розумінні настроїв суспільства.

"Він втратить тільки невелику частину націоналістичного електорату, а ефект приєднання Криму буде діяти ще довго", - упевнений Ігор Бунін.

"Не думаю, що правильно оформлена пасивність викличе дисонанс у ставленні громадян до влади. Електоральної необхідності вводити війська, очевидно, немає, навпаки, такі дії були б сприйняті досить неоднозначно. Поки Володимир Путін досить безпомилково визначає, коли виступати, і де зупинитися, щоб результат був максимально сприятливим для рейтингу ", - говорить Михайло Виноградов.