Безкоаліційна Рада. Чого чекати після розпаду більшості у парламенті

У четвер у Верховній Раді припинила своє існування коаліція "Європейський вибір". В умовах парламентсько-президентської республіки, за Конституцією якої зараз живе Україна, відсутність коаліції істотно ускладнює функціонування влади. 

 

Президент Петро Порошенко вже висловив надію на те, що Верховна Рада продовжить приймати важливі для країни рішення навіть без коаліції. 

 

Але самі депутати вже у всю готуються до нових виборів. 

 

Корреспондент.net з'ясовував, чого чекати країні після розвалу парламентської більшості. 

 

Хто став ініціатором 

 

Найбільш зацікавленою людиною в розвалі коаліції традиційно вважався Президент Петро Порошенко. Розвал коаліції дозволяє йому через місяць розпустити Верховну Раду і призначити перевибори. 

 

Депутати надали Президенту таку можливість, якою він може скористатися акурат 24 серпня, що буде достатньо символічно 

 

Ініціював розпад коаліції УДАР, партія, яка підтримала Порошенка на виборах, першою заявила про свій вихід з більшості. 

 

Слідом за УДАРом про вихід з коаліції заявила і "Свобода". 

 

 

Хоча партії Тягнибока через низький рейтинг вибори не вигідні, вона вирішила зіграти на випередження. Пояснювати своїм виборцям, чому свободівці не підтримали ініціативу про перевибори Ради, націоналістам було б складно. 

Тому вони почали вже свою передвиборну кампанію розправою над комуністами і підтримали розпад коаліції. 

 

Також більшість покинули лояльні до Порошенка позафракційні депутати і люди президента у фракції "Батьківщина", яких там не так вже й мало. 

 

Незадоволені 

 

Обурена діями партнерів із коаліції була в першу чергу "Батьківщина", яка встигла звинуватити колег у небажанні приймати доленосні рішення і підтримувати ініціативи уряду. 

 

"Партія Юлії Тимошенко більшою мірою несе відповідальність за роботу уряду. Відмова коаліції підтримувати ініціативи Кабміну значно ускладнює діяльність команди Арсенія Яценюка. Сталося надзвичайна подія (розпад коаліції). Фактично зірвано прийняття найбільш важливих рішень", - голова фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв 

 

Соболєв пояснив, що вранці у четвер під час консультацій голів фракцій і груп, що входять до коаліції, було вирішено обов'язково прийняти урядові законопроекти про внесення змін до державного бюджету на 2014 рік, яким на потреби української армії додатково виділяється 9 млрд гривень, законопроекти Кабміну із газотранспортної системи, а також ратифікувати угоду про асоціацію з Європейським Союзом. 

 

Після цього, за його словами, необхідно було прийняти зміни до виборчого законодавства і лише тоді оголошувати про початок виборчої компанії. 

 

Соболєв також розповів, що депутатські групи "Економічний розвиток", "Суверенна європейська Україна" та позафракційні депутати, які входять до коаліції, під час консультації погодилися підтримати урядові законопроекти лише в разі відкладення питання про розпуск парламенту. 

 

Таким чином, на думку "Батьківщини", заява "Українського демократичного альянсу за реформи (УДАР) Віталія Кличка" і "Всеукраїнського об'єднання "Свобода" про вихід з коаліції фактично означає, що урядові законопроекти не наберуть необхідної кількості голосів. 

 

Соболєв вважає, що розпад коаліції ставить Кабінет Міністрів перед можливістю піти у відставку 

 

У підсумку "Батьківщині" залишалося тільки заявити, що вона теж готова до нових виборів. Це ж зробили й інші учасники коаліції - депутатські групи "Економічний розвиток", "Суверенна європейська Україна". 

 

Що буде далі? 

 

Політолог Володимир Фесенко вважає, що розвал коаліції поклав початок процесу дострокових виборів до Верховної Ради України. 

Розпад коаліції повинен через місяць призвести до розпуску парламенту, і вибори повинні відбутися в останню неділю жовтня. Створення коаліції з різних парламентських сил теоретично можливо, але, на мій погляд, це малоймовірно. Навіть якщо це трапиться, то призведе до невдоволення виборців, і Верховну Раду просто заблокують 

 

У свою чергу політолог Олексій Голубицький у коментарі Корреспондент.net пояснив, що питання розпуску парламенту назрівав вже не перший місяць, адже згідно із соціологічними дослідженнями, цього хочуть 76% українців, а розпад коаліції став логічним початком цього процесу.

 

При цьому експерт вважає, що нинішня Верховна Рада до того, як її розпустять, зможе продовжувати роботу і голосувати за всі необхідні законопроекти. 

 

"Депутати нікуди не діваються, вони просто вийшли з коаліції", - сказав Голубицький. 

 

Водночас, політолог Вадим Карасьов вважає, роботу парламенту без коаліції абсолютно неможливою. 

Рада вже не зможе функціонувати. У Батьківщини немає шансів, щоб сформувати на своїй основі коаліцію 

 

На його думку, парламент у нормальному режимі запрацює тільки після перевиборів. І, найвірогідніше, в абсолютно новому складі. 

 

"Склад нової Верховної Ради може істотно змінитися, в неї не потраплять комуністи, потрапить мало представників Партії регіонів. Водночас до Верховної Ради потраплять нові партії Ляшка і Гриценка, я вже не кажу про партії Петра Порошенка, у якої є хороші шанси стати провідною партією в новому парламенті", - підсумував Вадим Карасьов. 

 

Встигли зробити 

 

Коаліція проіснувала майже 5 місяців. Ці місяці запам'яталися тим, що більшості вдалося сформувати уряд і забезпечити проведення виборів Президента. 

 

Крім того, парламент встиг оголосити три мобілізації і забезпечити проведення змін у бюджеті для фінансування АТО на Донбасі. 

 

Коаліція розгорнула великомасштабну війну з Компартією і в результаті добилася ліквідації цієї фракції в Раді. 

 

 

Однак, як, виявилося, існувати поточному скликанню парламенту без фракції комуністів залишилося не так вже й багато. 

 

Що не вийшло 

 

Коаліція "Європейський вибір", як би парадоксально це не звучало, так і не змогла ратифікувати Угоду про асоціацію з Європейським союзом. 

 

Боротьба з корупцією та люстрація так і залишилися гарними гаслами і вимогою Майдану. 

 

AP
Депутати в Раді багато билися, але мало робили

 

Коаліція підтримувала частину непопулярних у суспільстві ініціатив Кабміну для оздоровлення економіки, але вплинути на різке падіння виробництва і глибоку економічну кризу не змогла.

 

Наприкінці свого існування коаліція відмовилася вдруге збільшити видатки для фінансування армії на Донбасі.

Міністр фінансів Олександр Шлапак попередив, що з 1 серпня без цих змін платити військовим у зоні АТО буде нічим.

Вирішувати цю проблему уряду і парламенту потрібно буде вже без коаліції.