Валентин Белькевич: білоруська зірка українського футболу

У п’ятницю пішов з життя один з найкращих гравців "золотого покоління" київського "Динамо" кінця 90-х - Валентин Белькевич.

У п’ятницю пішов з життя один з найкращих гравців "золотого покоління" київського "Динамо" кінця 90-х - Валентин Белькевич.

Причиною смерті стала тромбоемболія.

Валентину Белькевичу був 41 рік.

До минулого тижня він працював тренером молодіжного складу київського "Динамо".

11 років у "Динамо"

Валентин Белькевич народився 27 січня 1973 року в Мінську. Кар’єру футболіста розпочав у 1991 році у тамтешньому "Динамо". Перший матч на офіційному рівні провів проти житомирського "Полісся".

"Вийшов на заміну і забив гол", - згадував він у інтерв’ю білоруському спортивному виданню "Пресбол".

У 1992-1995 роках чотири рази ставав чемпіоном Білорусі.

У 1996 році на Кубку Співдружності його помітили тренери київського "Динамо". Того ж року він уклав контракт з українським клубом, а в липні 96-го дебютував у складі "біло-синіх".

Був одним з перших іноземних гравців у складі "Динамо", хоч завжди зізнавався, що "ніколи не відчував себе легіонером".

Протягом першого часу в Києві, коли наставником "Динамо" був Йожеф Сабо, з’являвся в основному складі команди не дуже регулярно. Ситуація змінилася, коли на тренерський місток прийшов Валерій Лобановський.

Попри не дуже видатні фізичні дані, Валентин Белькевич стає одним з найкреативніших гравців півзахисту київського "Динамо". Тодішні динамівці навіть жартували: "Не знаєш, що робити з м’ячем, – віддай пас Белькевичу".

А один з білоруських спортивних журналістів так само жартома писав: "У Валентина не голова, а будинок уряду".

За Валерія Лобановського у 1997 році "Динамо" доходить до чвертьфіналу Ліги чемпіонів, а в 1998-му – до півфіналу найпрестижнішого єврокубку.

Чвертьфінальний матч проти мадридського "Реалу", виграний киянами на заповненому "Олімпійському" з рахунком 2:0, пан Белькевич згодом називав найбільш пам’ятним матчем у кар’єрі.

Валентина Белькевича разом з Андрієм Шевченком та Сергієм Ребровим називали "зірками" "золотого" складу київського "Динамо" того періоду, він стає капітаном команди.

Після феноменального виступу "біло-синіх" в єврокубках Белькевич стає трансферною ціллю багатьох титулованих європейських клубів, однак керівництво "Динамо" відмовляється розставатися з одним зі своїх ключових гравців.

"В принципі, вважаю, що моя кар’єра склалася непогано", - лаконічно резюмував згодом Валентин Белькевич.

Протягом 1997-2007 років сім разів стає чемпіоном і стільки ж разів завойовує кубок України.

У грудні 2007 року контракт Белькевича з київським клубом добігає кінця, і сторони вирішують його не продовжувати.

Белькевич зізнавався, що не міг би грати у жодному іншому українському клубі, тому кілька місяців "відпочиває" від футболу, а потім відгукується на пропозицію бакинського "Інтеру". Тут він проводить всього півроку.

"Там футбол своєрідний, і вболівальники теж своєрідні. А перебудовуватися на завершенні кар’єри дуже важко. Тому я півроку пограв, а потім вирішив: рано чи пізно закінчувати, чому не зараз?" - згадував футболіст.

Отримавши тренерську ліцензію, Белькевич вливається в структуру київського "Динамо". Був асистентом динамівського дубля, згодом – юнацької команди, минулого року очолив молодіжний склад "Динамо".

Минулого тижня стало відомо, що головним тренером дубля "біло-синіх" став іспанець Вісенте Гомес.

"Белькевич в дублі вже не працює", - заявив тоді пан Суркіс.

Гра за збірну

У збірній Білорусі Валентин Белькевич дебютував у 19-річному віці. Загалом за "першу команду" зіграв 56 матчів, забив 10 голів.

Українські вболівальники вважали, що відсутність білоруських легіонерів "Динамо" - Валентина Белькевича та Олександра Хацкевича - у збірній України, яка тоді формувалася на основі київського клубу була головною причиною того, чому "золотому поколінню" динамівців не вдалося реалізувати себе на рівні збірних.

Сам Белькевич до цієї тези відносився з гумором. "А я, наприклад, дуже шкодував що Ребров і Шевченко не можуть грати за збірну Білорусі", - сказав він в одному зі своїх пізніших інтерв’ю.

У 2001 році став фігурантом своєрідного скандалу: після домашнього відбіркового матчу до світової першості-2002 проти збірної України, що його білоруси програли з рахунком 0:2, головний тренер господарів Едуард Малофеєв звинуватив у поразці гравців київського "Динамо" Валентина Белькевича та Олександра Хацкевича.

Утім, після деякої перерви обидва футболісти повернулися до збірної, а згодом Белькевич пояснював інцидент тим, що пан Малофеєв є "своєрідною людиною".

Сайт білоруської федерації футболу називає Белькевича одним з найкращих гравців Білорусі в її історії.

Завершив свою кар’єру в національній команді Белькевич у 2005 році.

"Тут у мене дім"

Знайомі характеризували Белькевича як скромну, дещо замкнуту людину. Водночас він надзвичайно професійно ставився до футболу і надавав перевагу читанню перед клубним життям.

За час кар’єри гравця він старанно уникав спілкування з журналістами.

"Хто багато розказує, той не так добре виглядає на футбольному полі. Краще думати, як грати, а розказувати будь-хто може", - пояснював він своє холодне ставлення до інтерв’ю.

У червні 2004 році одружився з солісткою гурту "ВІА Гра" Ганною Седоковою. У грудні того ж року у пари народилася донька. У 2006 році Ганна та Валентин Белькевичі оформили розлучення.

У 2008 році Валентин Белькевич прийняв громадянство України.

"Українці, білоруси – це фактично одне й те саме. До кордону 200 км. Одні й ті самі люди... Де б я не працював, жити я буду тут. Тут у мене дім, тут у мене все", - казав він.

Разом з іншими футболістами "Динамо" свого покоління підтримував форму, граючи на любительському рівні та у холодну пору року – в міні-футбол.

На питання, чи не шкодує Белькевич, що не зіграв символічний прощальний матч, у 2012 році він відповів: "Багато хто не зіграв. Може, колись ще буде".