Корреспондент: Непримарна загроза. Війна на сході загострила питання безпеки всієї України
Війна на сході створила загрозу для безпеки всієї країни. Терористична загроза зростає з кожним днем і піднімає питання боротьби з нею. Корреспондент розібрався, наскільки держава до цього готова, пише Дмитро Русин у №30 видання від 1 серпня 2014 року.
Теракти поки що є реальністю тільки в зоні АТО: вибухи мостів, залізничних переїздів, мінування. Але вже зараз загроза почала поширюватися і на решту регіонів.
Хвиля телефонного хуліганства, що недавно захлеснула столицю, кілька спроб мінування в Одесі, викритих СБУ, постріл з протитанкового гранатомета по будинку мера Львова Андрія Садового. Все це тільки початок, вважають експерти.
Ще п'ять років тому той факт, що Україна і тероризм – речі несумісні, ні в кого не викликав сумнівів. Для міжнародних терористичних організацій Україна вважалася непривабливою країною через її слабкість на міжнародній арені, а для появи внутрішніх терористів в радикальному ісламському середовищі і можливих сепаратистів, таких як ірландська ІРА або іспанська ЕТА, серйозних передумов не було.
Проте Україна залишалася у фокусі уваги міжнародного тероризму, особливо в середині 1990-х років.
Справи давно минулих днів
«Були дані про проникнення з країн Південно-Східної Азії, Афганістану та Пакистану, Лівії, Алжиру, Судану, Сирії, балканських країн, а також представників Ірландської республіканської армії, Червоних бригад з Італії, іспанської ЕТА», – каже екс-глава зовнішньої розвідки, генерал армії Микола Маломуж, який очолював на зорі незалежності України департамент з боротьби з тероризмом СБУ. Службі тоді вдавалося контролювати і попереджувати ці плани.
Притому що основна частка загрози виходила з мусульманського сектора, спроби експортувати тероризм робилися і з європейського напрямку.
«Свого часу у нас був ряд організацій нацистського спрямування, інтегрованих [з міжнародними неформальними об'єднаннями] у п'яти великих містах – Києві, Харкові, Донецьку, Львові та Дніпропетровську», – згадує Маломуж.
Вони готувалися закидати гранатами ветеранів під час параду на 9 Травня. Вже були заготовлені сотні вибухових пристроїв, але СБУ вдалося розсекретити ці плани і знешкодити.
Коли в 1995 році президент Криму Юрій Мєшков спробував від'єднати півострів від України, йому, на відміну від «зелених чоловічків», просто не дали це зробити
Боролися і з сепаратизмом. Коли в 1995 році президент Криму Юрій Мєшков спробував від'єднати півострів від України, йому, на відміну від «зелених чоловічків», просто не дали це зробити.
«Я брав 3,5 тис. осіб спецназу, вночі вилітали до Криму, блокували всі будівлі, де засіли, як їх тоді називали, екстремісти. Влада переходила до військових», – згадує Маломуж.
Тоді ж кримських військових посилили на 10 тис. осіб додатково і на таку саму кількість прикордонників.
«Найголовніше, що все [планування й управління операцією] відбувалося з центру: місцеві [правоохоронці та спецслужбісти] самостійно ніколи не спрацьовують», – каже генерал, зазначаючи, що так само могли зробити в Криму й у 2014-му, відразу після того як будівля Верховної ради автономії була захоплена.
Крим завжди розглядався як регіон з великою терористичною загрозою
Крим завжди розглядався як регіон з великою терористичною загрозою.
«Були мусульманські бази ... Розкрили тренувальний табір чисельністю 300 осіб. Були Русский блок і Русское единство, які також мали силові структури і орієнтувалися на проведення терактів», – розповідає Маломуж.
На 99% антитерористична діяльність являє собою не силові дії, а оперативну роботу з виявлення, розробки, документування й арешту підозрюваних
Він зазначає: на 99% антитерористична діяльність являє собою не силові дії, а оперативну роботу з виявлення, розробки, документування й арешту підозрюваних. Якщо немає доказів (а таке буває), то – видворення цих людей з країни.
«Найголовніше виявити терористів завчасно і нейтралізувати їх, як правило, без застосування зброї», – каже генерал.
Де тонко
На цей час антитерористична модель у державі ослаблена і працездатна на дві третини, вважають експерти.
Сталося це внаслідок того, що раніше вся антитерористична діяльність країни будувалася виходячи з принципу зовнішньої загрози. Антитерористичний центр при СБУ по своїх каналах зв'язку відпрацьовував інформацію від колег з інших країн про можливі зовнішні загрози, а розробці доморощених терористів уваги приділялося менше, особливо в останні роки.
У підсумку фахівці високого класу вимивалися зі служби: одні переводилися на інші напрямки, інші звільнялися, треті йшли на пенсію. Як результат, в порівнянні з початком 2000-х пішло 60-70% кадрового складу, що мали широку агентуру в потенційно небезпечних організаціях.
Проведення АТО на сході теж не сприяє боротьбі з тероризмом: військові операції відволікають сили й увагу від роботи в масштабах країни.
Маломуж: Для повноцінної роботи на місцях повинно залишатися до 70% антитерористичного складу
«Туди кидається більше сил. З досвіду скажу, що для повноцінної роботи на місцях повинно залишатися до 70% антитерористичного складу», – каже Маломуж.
Допомогти могли б старі кадри, яких налічується до 20 тис. осіб. Дивно, але керівництво країни не поспішає скористатися послугами спеців, які пішли у відставку і здатні вести антитерористичну діяльність. Можливо, їх не поспішають залучати через політичний острах, адже це досвідчені організовані військові, які потім можуть зажадати від керівництва держави відповіді за всі прорахунки кампанії.
Експерти вважають, що для відновлення дієвої антитерористичної структури і створення методологій виявлення і розробки терористів з урахуванням внутрішньої ситуації в країні і фактора російського впливу Україні знадобиться півтора-два роки. До того часу доведеться задовольнятися профілактичними заходами і ситуативними перемогами.
«У нас дії секторальні. В окремих сегментах ми показуємо успіхи – є затримання, але цілісної роботи немає», – вважає Маломуж.
Навіть у зоні АТО після зачистки виявити всіх готових до проведення терактів, їхні агентурні мережі, арсенали буде важко.
Підвищена готовність
Поки що найкращі результати профілактики можливих провокацій демонструють великі приватні об'єкти з великим скупченням людей. Зокрема, стали популярними формати торгово-розважальних центрів.
«Там задіяні гроші – власники не хочуть їх втратити», – пояснює підвищену турботу про безпеку Кирило Куликов, екс-керівник українського відділення Інтерполу.
За інформацією Корреспондента, останнім часом контроль над підозрілими особистостями і предметами посилився в багатьох ТРЦ столиці.
«Постійно проводять інструктажі, вводять для нас нові вимоги, змушують навіть урни перевіряти. Перевірки спеців проводять через день», – розповів виданню один з охоронців ТЦ, який уже тричі «мінували» телефонні терористи.
Діяти власними силами, не особливо розраховуючи на центральну владу, збираються у Львові. Недавній замах на себе мер Андрій Садовий розцінив як терористичну загрозу і пообіцяв повернути на вулиці міста народне патрулювання, як це було під час революції.
Штаб на випадок таких подій в Києві існує. Проте далі ситуація не просунулася.
«Окрім заяв про створення штабу, нічого не робиться», – каже Куликов.
У першу чергу в метро. Оголошення про правила поведінки з підозрілими предметами запустили, щоправда, крутять їх рідко. Посилили наряди міліції на станціях, але торгівлю в переходах залишили, хоча з досвіду терактів у метро звільнення від торговців мало стати першим превентивним заходом.
«Адже більшість людей під час терактів гине не від самого вибуху, а від паніки, тисняви і несвоєчасно наданої медичної допомоги», – пояснює Куликов.
Немає в Києві і планів надання термінової медичної допомоги безпосередньо на місці трагедії.
«У такій ситуації нам треба відразу розгортати медичні госпіталі та проводити операції на місці, адже багато хто може загинути по дорозі», – каже експерт, зазначаючи, що столичній владі необхідно вжити всіх превентивних заходів, щоб бути готовими до терактів.
«Люди і так у депресії, тому в разі, якщо це, не дай боже, станеться, влада повинна відпрацювати на всі сто, щоб вселити в людей впевненість», – вважає Куликов.
Кого грати будуть
У зв'язку з бойовими діями на сході терористична загроза буде постійною, й українцям слід готуватися жити з цією думкою, попередив в прямому ефірі 5 Каналу заступник глави СБУ Віктор Ягун.
Проблеми можуть виникнути не тільки з тими, проти кого воюємо, а й з тими, хто воював за Україну, зазначає Куликов. Він звертає увагу на приклад США, де в багатьох терактах були залучені фахівці, які раніше працювали на державу, але залишилися нею незадоволені з різних причин, в тому числі й особистих.
Не виключає такої ймовірності й Маломуж.
«Це можна прогнозувати. Наприклад, у 72, 79, 45, 24-й бригадах, які потрапили в складну ситуацію, йдуть розмови про те, що вони повернуться і розбиратимуться, чому їх кинули наодинці з ворогом. Але ми поки що розглядаємо це невдоволення як підставу для політичних вимог, без застосування зброї», – заявив експерт.
Найбільша терористична загроза виходить від бойовиків, які воюють на сході.
«Ми бачимо, що для цього вже готується підґрунтя. Як мінімум 16 угруповань готові перейти до терористичної діяльності», – каже Маломуж, наголошуючи, що мова йде про організовані формування, без урахування самодіяльних фанатиків.
Найбільша терористична загроза виходить від бойовиків, які воюють на сході.Для терористів, на думку експертів, будуть привабливими великі міста: Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Донецьк, Львів
Для терористів, на думку експертів, будуть привабливими великі міста: Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Донецьк, Львів. Цілі різні – від комунікацій та адмінбудівель, торгових центрів до транспорту і промислових підприємств. Особливо заводи з виробництвом, здатним завдати великої шкоди навколишньому середовищу в разі пошкодження, на кшталт Стиролу в Горлівці. До таких об'єктів можна віднести також газо- і нафтопроводи.
Під маскою терактів можуть ховатися і спроби перерозподілу власності.
«Легалізовані сьогодні неформальні силові формування можуть використовуватися в інтересах тих чи інших олігархів», – припускає Маломуж.
На думку генерала, вбивство мера Кременчука Олега Бабаєва, ймовірно, є саме таким випадком.
Не виключено, що теракти і псевдотеракти стануть супутниками майбутньої виборчої кампанії.
Глава парламентського комітету з питань національної безпеки Володимир Литвин вже про це заявив: «Треба бути готовим до перетікання цієї війни в партизанські форми і масові терористичні акти. Особливо якщо ми перейдемо до позачергових парламентських виборів. Гарантовано».
Згоден з ним і Маломуж. «До цього можуть вдатися, коли потрібно нейтралізувати якогось політика чи організувати уявний замах для підняття рейтингу», – вважає експерт.
Певну вигоду від боротьби з терористами може отримати і влада. Коли на початку 2000-х Росію накрила хвиля терактів, це привело до зростання рейтингу президента Володимира Путіна, в особі якого суспільство побачило захисника. Багато хто до цього часу підозрює російські спецслужби в спеціальній організації вибухів і захоплення заручників з метою зміцнення влади Кремля.
Україна не Росія, але АТО рано чи пізно закінчиться, схід зачистять від сепаратистів, і в людей, у тому числі тих, хто воював, може виникнути багато питань до влади, а терористи – хороший образ ворога, проти якого може консолідуватися суспільство, хоча б на період виборчої кампанії до парламенту.
На президентських виборах 2014 року кандидати дуже активно використовували тему війни на сході. Олег Ляшко та Анатолій Гриценко на тій самій хвилі отримали високі результати і продовжують нарощувати рейтинги завдяки жорсткій риториці.
Так чому б не повторити результат, але вже борючись з терористами, які підривають та убивають: підґрунтя є, терористи теж, люди морально готові?
Теракти нашого часу
Дніпропетровськ, 27 квітня 2012 року
Чотири вибухові пристрої спрацювали в різних частинах міста: на трамвайній зупинці по вул. Сєрова, біля кінотеатру Родіна, в районі парку Глоби і біля оперного театру на пр. Карла Маркса. Постраждали 27 людей. Правоохоронці кваліфікували вибухи як теракт і через місяць затримали чотирьох підозрюваних: Віктора Сукачова, Віталія Федоряка, Льва Просвірніна і Дмитра Реву. Двох останніх, обвинувачених у пособництві терористам, звільнили в залі суду в березні 2014-го у зв'язку з відсутністю доказів. Суд над рештою триває. Їм інкримінується причетність до інших подій, кваліфікованих як теракт.
Дніпропетровськ, 16 листопада 2011 року
На пр. Маркса, 52, на тротуарі вибухнула залізобетонна урна для сміття. Загинула одна людина. Прокуратура Дніпропетровської області порушила справу за статтею про тероризм. В організації цього теракту також звинувачують вищезазначених Сукачова і Федоряка.
Запоріжжя, 21 жовтня 2011 року
Вибух прогримів у супермаркеті Сільпо, розташованому в торговому центрі Україна на пр. Леніна. Саморобний вибуховий пристрій спрацював у камері схову. Постраждалих немає. Міліція порушила кримінальну справу за статтею «хуліганство», але пізніше перекваліфікувала його на теракт. Обвинувачені: Сукачов і Федоряк.
Харків, 13 жовтня 2011 року
Саморобний вибуховий пристрій спрацював у центрі міста – біля кіоску на перехресті вул. Римарської і Бурсацького Узвозу. Постраждалих немає. Збитку не завдано. СБУ кваліфікувала подію як теракт. Обвинувачені: Сукачов і Федоряк.
Макіївка, 20 січня 2011 року
Два вибухи сталися біля адміністративної будівлі ДП Макіїввугілля і біля місцевого ТЦ. Організатори, погрожуючи подальшими вибухами, зажадали € 4 млн. Унаслідок вибухів ніхто не постраждав. Правоохоронці звинуватили в організації теракту двох жителів області – Дмитра Онуфрака й Антона Волошина, яких засудили до 15 і 8 років позбавлення волі відповідно.
Запоріжжя, 31 грудня 2010 року
Підірваний бюст Йосипа Сталіна біля будівлі обласного комітету Компартії. Люди не постраждали, скульптура зруйнована. 5 січня 2011-го прокуратура кваліфікувала вибух як теракт. У справі були заарештовані 15 представників націоналістичної організації Тризуб ім. Степана Бандери та ВО Свобода. У підсумку засудили сімох, проте всі вони отримали умовні терміни покарання.
***
Цей матеріал опублікований в № 30 журналу Корреспондент від 1 серпня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.