Корреспондент: На маленькому флоті. Які завдання нині можуть виконувати ВМС України
Українські ВМС після анексії Криму перегорнули чорну сторінку своєї історії. Корреспондент з'ясував, що собою являє флот тепер і які завдання він може вирішувати в нинішньому стані, пише Денис Селезньов у №30 журналу Корреспондент від 1 серпня 2014 року.
Український флот останнім часом залишається в тіні збройного протистояння на Донбасі. Однак флот існує і в перспективі навіть здатен виконувати завдання з охорони Чорноморського узбережжя України.
Ще пам'ятні події березня, коли протягом двох тижнів без єдиного пострілу здалися кілька десятків суден вітчизняного флоту. До початку квітня ВМС України мали лише два бойові кораблі.
За щасливим збігом обставин, флагман флоту, фрегат Гетьман Сагайдачний, уникнув полону в Криму. Із січня по березень він брав участь в операціях НАТО і Європейського Союзу, спрямованих на протидію піратству, біля берегів Африки. До моменту його повернення в Чорне море кораблі українського флоту вже були блоковані, і флагман попрямував до Одеси.
Там само був на той момент і другий з решти бойових кораблів – сторожовий катер Скадовськ. Крім того, у розпорядженні України збереглися катери Держприкордонслужби, які прикордонникам вдалося завчасного вивести з Криму. В Одесу і Маріуполь тоді відійшло по 12 легких катерів.
Також залишилася бригада морської авіації, яку завчасно передислокували подалі від росіян, а також близько десятка допоміжних суден різного призначення.
Втрати були великими: у Криму під російськими прапорами опинилося 25 бойових кораблів, у тому числі всі ракетні катери і корвети України, десантні кораблі і протичовнові сили.
Втім, тодішній міністр оборони, Ігор Тенюх, визнавав, що боєздатними з них є лише корвет Тернопіль, корабель управління Славутич і великий десантний корабель Костянтин Ольшанський.
Близько півсотні допоміжних суден ВМС України також залишилися на базах в Севастополі і Донузлаві – баржі, тральщики, плавучі майстерні, кораблі розвідки та управління, вантажні судна. Український флот позбувся підрозділів берегової оборони, в тому числі протикорабельних комплексів Рубіж, здатних вражати ракетами цілі на дистанції до 500 км.
У Криму залишилися картографічні та навігаційні підрозділи, засоби радіорозвідки, склади боєприпасів. Великі втрати з причини дезертирства понесла і морська піхота України. З 600 військовослужбовців продовжити службу в Миколаєві погодилися лише 200.
Втім, така пропорція є характерною для всього угруповання українських військ у Криму: з 18 тис. осіб до кінця квітня в Україну повернулося лише близько 5 тис.
Повернули, що не стало в нагоді
Проте вже 1 квітня головком ВМФ Росії Віктор Чирков заявив, що Росія має намір повернути Україні кораблі і техніку, захоплені в Криму. Заява адмірала не була першоквітневим жартом, і через два тижні до Одеси прийшли з Криму ракетний катер, два танкери і корабель управління.
До кінця місяця вже 13 кораблів повернулися до складу ВМС України. Крім того, Росія протягом квітня повертала і техніку української армії. Загалом на територію країни до початку травня повернули 180 автомобілів, 60 одиниць бронетехніки, 25 одиниць авіаційної техніки та 100 т військового майна.
У травні-червні прийшли ще 22 кораблі, а загальна кількість техніки, повернутої російською стороною, досягла 2 тис. одиниць. Щоправда, українські військові, які приймали техніку, неодноразово повідомляли, що перед відправленням в Україну росіяни навмисно виводять її з ладу і розукомплектовують. Багато вітчизняних кораблів переходили до Одеси на буксирі.
Втім, і без допомоги росіян більша частина українського флоту десятиліттями залишалася в неробочому стані. І все таки 5 липня, після припинення перемир'я і відновлення АТО, Росія заявила, що призупиняє повернення техніки до врегулювання ситуації на Донбасі.
До того моменту в Криму залишилося 17 кораблів, 11 з них – бойові. Серед них – великий десантний корабель Костянтин Ольшанський, корабель управління Славутич, корвети Тернопіль та Луцьк, тобто найбільш боєздатні судна ВМС України.
На що здатні залишки флоту
Таким чином, бойовий склад українського флоту на цей момент представлений одним флагманським фрегатом – Гетьманом Сагайдачним, корветом Вінниця та десятком рейдових і ракетних катерів. Всього цього, звичайно, замало для того, щоб вважати ВМС України повноцінним флотом. Однак і до подій березня 2014 року це був скоріше безсистемний залишок радянського флоту з розпливчатою доктриною.
Сьогодні головною базою ВМС України стала Практична гавань Одеського порту, де ще в радянський час базувалося більше десятка підводних човнів. У місті є необхідні казарми і склади, достатні для особового складу та майна флоту, хоча наявна інфраструктура перебуває в жалюгідному стані.
Бракує й особового складу для формування екіпажів, технічних фахівців. І хоча представники командування ВМС уже на початку червня заявляли про відновлення боєздатності флоту, швидше за все, моряки видають бажане за дійсне.
Природно, що жодним чином нинішні ВМС України не можуть протистояти Чорноморському флоту Росії або спробі армії РФ висадити великий десант на територію материкової України.
І все ж існують завдання, які наш флот здатен вирішувати навіть у своєму нинішньому стані. Йдеться про охорону узбережжя від диверсійних загонів і відбиття можливих нападів на берегові об'єкти України. Саме таке завдання сьогодні виконують катери Держприкордонслужби, що опинилися в Маріуполі.
З моменту відновлення АТО 1 липня на прикордонні пункти Азовського узбережжя пішли атаки диверсантів «ДНР». Нападники, зазвичай на двох-трьох катерах, наближаються до узбережжя і проводять обстріл позицій українських силовиків з мінометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
Наприклад, 8 і 12 липня диверсантам вдалося повністю зруйнувати два українські прикордонні пункти, причому декілька прикордонників загинули або були поранені. У навколишній акваторії Азовського моря було введено заборону на плавання в нічний час, почалося посилене патрулювання.
Наявних морських сил прикордонникам зараз явно не вистачає для ефективної охорони узбережжя від морських нальотчиків, але, на жаль, решта флоту, що залишилася в Чорному морі, зараз не в змозі надати їм допомогу. Тим часом такі завдання, у разі розширення зони конфлікту, доведеться виконувати й іншим кораблям ВМС України.
Сьогодні охорона берега й запобігання нальотів на об'єкти силовиків – єдине реальне завдання, яке під силу нинішньому українському флоту. Іншими словами, охорона тилів у приморських областях України – єдине, чим моряки зараз можуть допомогти армії. Навіть морська піхота нині не має ні особового складу, ні техніки, щоб посилити армійські частини в зоні АТО.
І хоча замість двох батальйонів, які раніше розташовувалися у Феодосії та Керчі, тепер заявлено про формування бригади з дислокацією в Миколаєві, її як бойового підрозділу фактично не існує. Півтори сотні українських морпіхів сьогодні несуть службу на блокпостах Миколаївської області, виконуючи, по суті, міліцейські функції.
***
Цей матеріал опублікований в № 30 журналу Корреспондент від 1 серпня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.