Василь Вірастюк: Про Україну ще заговорять не лише у зв'язку з війною

Найсильніша людина планети розповіла Корреспондент.net про боротьбу за цей титул і перспективи вітчизняних богатирів на світовій спортивній арені.

Зараз вже складно знайти якусь певну точку відліку, з чого починався шлях до спортивних досягнень, але він був довгим і важким.

Спочатку - звання майстра спорту України зі штовхання ядра в 1995 році, через два роки - вже майстер спорту міжнародного класу, входив у легкоатлетичну збірну країни.

А з 2000-го почалося захоплення силовим багатоборством - Богатирськими забавами. І як результат - переможець міжнародного турніру Worlds Strongest Man-2004.

При цьому, я вам скажу так, все, чого наші спортсмени досягли в силовому багатоборстві, абсолютно не було пов'язане з державною підтримкою. Не було не те що мінімального фінансування, а взагалі ніякого.

Зрозумійте, щоб займатися силовим багатоборством, потрібен не такий вже великий вклад грошей, та справа навіть не в цьому. Просто якщо людина вибирає своєю професією спорт, то нічим іншим - наприклад, пошуком грошей - вона вже не може, та й не повинна займатися.

Я в спорті вже 20 років, і всі титули, завойовані мною та іншими спортсменами, - результат наполегливих занять та ще ентузіазму, на якому у нас все тримається.

У 2003-2004-му роках українські силачі були найсильнішими. На чемпіонаті світу з Worlds Strongest Man в 2006-му серед переможців були Михайло Старов, Олександр Пеканов, Кирило Чупринін та Віктор Юрченко.

Хоча я і не вважаю, що ми зробили щось наднеординарне, але вже до 2004-го українських спортсменів не питали, що за країна така - Україна, і де вона розташована. Нас у світі знали. Могли помилитися з місцем розташування якого-небудь міста, але країну знали всі.

А зараз про наші спортивні перспективи говорити вкрай складно. Як і десять років тому, з боку держави я бачу повне нерозуміння того, що спорт треба підтримувати.

На сьогоднішній день українські силачі не беруть участь в деяких змаганнях, але це абсолютно не означає того, що Україна втрачає своє місце в світовому спорті. Це звичайний природний процес, неможливо весь час бути на коні.

В історії різних видів спорту є різні періоди. Приміром, якщо взяти дев'яності, то там домінували спортсмени скандинавських країн. Потім на перші місця вийшли спортсмени з країн СНД, в тому числі і України. Тепер ситуація знову змінюється - починають домінувати американці.

Тим не менш, хоча я і не дуже впевнений, але все ж сподіваюся, що в світі ще заговорять про Україну, і не тільки у зв'язку з останніми подіями на сході - це не найкращий варіант. Популяризувати країну будемо спортом, порох у порохівницях для цього все ще є.