Як позначиться конфлікт з Росією на рівні заборгованості України

Габріель Стерн з Oxford Economics підготував таблицю, в якій оцінив вплив конфлікту з Росією на рівень заборгованості України.

Куплені Росією облігації були випущені на неприємних (для емітента) умовах, згідно з якими співвідношення боргу і ВВП України не може перевищувати 60%, повідомляє видання Капітал.

У травні в України також з'явилася дворічна програма МВФ, що передбачає отримання 17 млрд доларів. Тоді співробітники фонду порахували, що співвідношення боргу і ВВП зросте з 45% цього року до 60% через чотири роки (тобто після погашення зобов'язань перед Росією).

Але, як показує Стерн, ці прогнози давно вже застаріли. Варто також зауважити, що гривня впала до 13 UAH/USD. В іншій доповіді співробітники МВФ наголосили, що це небезпечний рівень.

"Якщо українська валюта буде торгуватися в межах 10-11 UAH/USD, наслідки для банків, компаній та домогосподарств будуть прийнятними. Баланси постраждають сильніше, якщо курс закріпиться в межах 13 UAH/USD".

Іншими словами, загроза, що доведеться допомагати фінустановам розплатитися з їх боргами в іноземній валюті, росте і може ще сильніше збільшити державний борг. І це до врахування економічних руйнувань від конфлікту на сході, які намагається оцінити Стерн (хоча він все таки не враховує можливе вторгнення Росії).

Видання повідомляє, що МВФ після подій в Греції 2010 році, може змінити умови надання траншу Україні. Держателям облігацій можуть запропонувати прийняти неповну виплату (або зберегти непогашені облігації шляхом продовження терміну виплати) поки програма МВФ ще тільки почалася.

Стерна це теж цікавить, хоча є одне застереження. На його думку, "головний аргумент проти оголошення дефолту, можливе, в тому, що немає облігацій, за якими - самим по собі - дефолт варто було б оголошувати". У цього дефолту є величезна політекономічна сторона. Дефолти дорого обходяться, тому немає особливого сенсу оголошувати дефолт, якщо немає якогось безумовно занадто великого амортизаційного платежу. Тому, незважаючи на те, що аргументи на користь дефолту в цілому сильні, МВФ оцінюватиме облігації окремо, коли наближатимуться виплати по них. Для Греції, наприклад, занадто великою виявилася виплата 12 млрд євро за єврооблігаціями в березні 2012 р.

Відносно небагато облігацій потрібно буде погасити в цьому або наступному році. Одна з виплат - по 3 млрд, отриманим від Росії. Оскільки у цих облігацій є цікава умова щодо співвідношення боргу і ВВП, Москва може прискорити виплату і зажадати її в будь-який момент - можливо, викликавши перехресний дефолт по інших облігаціях, - відмовившись від реструктуризації.

Але якщо МВФ все таки вирішить відмовитися від ранньої реструктуризації боргу (і/або уникати зіткнення з Росією), грецький синдром може повернутися, на що також звернув увагу Стерн.

"Уникнення дефолту добре для власників цих облігацій, але не для власників українських активів".

Якщо вдасться уникнути дефолту в короткостроковій перспективі, це означатиме, що власники інших активів зазнають більшого ризику. Кошти для погашення облігацій йдуть від програми МВФ. І оскільки з фондом завжди потрібно розплачуватися, власники більш довгострокових облігацій в результаті зазнають більшого ризику. Справа в тому, що щоб досягти більшого зменшення боргу, частка невиплат буде тим більше, чим більше грошей МВФ - які не можна не повернути - буде використовувати для виплати боргів, які можна було б повернути неповністю.

Що б не вирішив Міжнародний валютний фонд, ситуація з Україною покаже, чи змінилося що-небудь у практиці реструктуризації державних боргів, резюмує видання.