DW: Позачергові вибори президента. Глухий кут по-абхазьки
У самопроголошеній Абхазії 24 серпня на дострокових виборах обирають нового президента. Хто б не став переможцем, його можливості будуть обмежені, кажуть експерти, опитані DW.
У самопроголошеній і не визнаній більшістю країн світу Абхазії на 24 серпня призначені дострокові вибори президента. Поштовхом до їхнього проведення стали масові протести наприкінці травня 2014 року, унаслідок яких з посади змушений був піти чинний президент Абхазії Олександр Анкваб. Експерти називають серед найбільш перспективних кандидатів на перемогу на виборах опозиційного політика Рауля Хаджимбу, екс-главу служби безпеки невизнаної республіки Аслана Бжанію та виконувача обов'язки міністра оборони Міраба Кішмарію.
Хто має більше шансів
"Багато хто ставить на перемогу Хаджимби. А у нього, що стосується відносин з Росією, дуже суперечлива біографія", - сказав в розмові з DW Уве Гальбах, експерт у питаннях Кавказу берлінського фонду "Наука і політика". На виборах 2004 року Хаджимбу вважали людиною Кремля, але він останнім часом критично висловлювався про Росію, каже Гальбах. У Грузії, за словами політолога Мамука Арешидзе, також вважають, що до влади прийде Хаджимба, "людина, яка перебуває в ближчих стосунках з російською владою, ніж попередні президенти Абхазії". На думку політолога, у Грузії побоюються, що Хаджимба "піде на поступки Москві й почне розпродаж єдиного стратегічного багатства Абхазії - прибережної смуги".
"Говорити, що Хаджимба - одноосібний лідер перегонів, не доводиться. За останньою інформацією, скоріше за все, буде двійка лідерів, і дуже ймовірний другий тур", - заявив DW старший науковий співробітник Центру проблем Кавказу та регіональної безпеки Московського державного інституту міжнародних відносин Вадим Муханов. Він зазначає, що кандидатів на пост президента слід назвати "не проросійськими, а радше проабхазькими". Однак експерт вважає їх достатньою мірою прагматиками, аби розуміти: "Будь-кому доведеться працювати з Росією, бо це головний гарант безпеки й головний фінансовий донор".
Реакції - стримані
У Грузії реакція на майбутні вибори президента в Абхазії стримана, каже Арешидзе: "Без зайвих емоцій. Бо процес (відокремлення Абхазії - Ред.) давно склався. Подобається це комусь чи ні". Вадим Муханов вважає, що Росія не надає підтримки якомусь одному кандидатові й що Москва зацікавлена насамперед у стабільному розвиткові цього регіону.
Хто б у результаті не виграв, "жодних драматичних змін" в Абхазії передбачати не варто, вважає Уве Гальбах. "Я не бачу у тому числі й того, аби основні проблеми цієї де-факто держави вирішувалися", - наголошує він. Німецький експерт назвав насамперед проблему економічного відродження і залежність від одного зовнішнього партнера - Росії. Незважаючи на те, що Кремль вклав багато грошей як в Абхазію, так і в Південну Осетію, про економічне відродження цих регіонів говорити не доводиться, вважає Гальбах. "Багато хто, як і раніше, живе в напівзруйнованих будинках і тимчасових житлах", - додає він.
Оптимістичніше дивиться на майбутнє регіону Вадим Муханов: "Якщо на чолі Абхазії буде відповідальний політик, який зможе консолідувати місцеву еліту і перебувати в тісному альянсі з Росією, то, на відміну від Південної Осетії, Абхазія може перетворитися на республіку з непоганим розвитком".
Нової анексії не передбачено
Після анексії Криму Росією у березні поточного року дехто припускав претензії Москви й на інші території на пострадянському просторі. Але опитані DW експерти впевнені у тому, що очікувати приєднання Абхазії до Росії не варто. "Шансів у найближчій перспективі немає", - заявив Вадим Муханов. Уве Гальбах вважає, що Росія не приєднуватиме нові територій, по-перше, аби не підвищувати градус міжнародної напруженості, а по-друге, тому що в самій Росії наявні сильні антикавказькі настрої. Один із важливих факторів - небажання входити до складу Росії самих жителів Абхазії, додає Мамука Арешидзе.
Разом з тим Абхазія, яка опинилася від військово-політичним протекторатом Росії, не має інших альтернатив на зовнішньополітичній арені. Грузія, на думку опитаних експертів, змінила свій політичний курс стосовно Абхазії від конфронтації до спроб налагодити переговори і економічне співробітництво, проте реальних досягнень на шляху діалогу між Тбілісі і Сухумі поки немає. "Триває робота зі створення економічних зв'язків між сепаратними регіонами і рештою Грузії. Що з цього вийде, це інше питання", - сказав Мамука Арешидзе. "Але тішить той факт, що грузинська влада не намагається вирішити якісь проблеми військово-політичним шляхом", - додав він.
Європейський Союз, із яким Грузія цього літа підписала угоду про асоціацію, теж поки що не зумів розпочати конструктивний діалог із владою невизнаної республіки. "У ЄС останнім часом обговорюють стратегію під загальним девізом "зближення без визнання" для невизнаних держав на пострадянському просторі. Але до цієї ініціативи в Абхазії ставляться скептично, позаяк в Брюсселі наголошують на територіальній цілісносності Грузії", - сказав Гальбах.
Як відомого, Абхазія, яка відокремилася від Грузії унаслідок збройного конфлікту на початку 1990-х років, оголосила про свою незалежність 2008 року незабаром після російсько-грузинської війни в Південній Осетії.
Джерело: Українська служба DW