Корреспондент: Гроші не бахнуть. Шахраї використовують сплеск бажання українців допомогти армії

Кампанія зі збору коштів на потреби АТО стала зручним прикриттям для аферистів. Корреспондент розібрався, як виявити нечистих на руку волонтерів, пише Руслан Іванов у №33 журналу від 22 серпня 2014 року.

Якщо не хочеш годувати свою армію, то рано чи пізно доведеться годувати чужу. Цією крилатою фразою послуговується викладач-економіст Університету біоресурсів киянка Олена Кірейцева. Вона в міру сил допомагає українським військовим, але робить це вкрай обачно.

«Ні благодійним фондам, ні сайтам зі збору допомоги я не довіряю, тільки адресна допомога конкретній людині, – каже Кірейцева. – Я особисто їздила в Центральний військовий госпіталь, привезла 1,5 тис. грн на протез солдату, який залишився без руки».

Таке ставлення до збирачів пожертвувань можна зрозуміти. За даними МВС, в Україні з'явилася категорія аферистів, які прикриваються благим наміром – допомогти потребам армії, яка воює на сході країни, і населенню, яке там живе.

«Випадків шахрайства, пов'язаного зі збором коштів на АТО, зараз дійсно багато, – підтверджує Микола Рощин, старший фахівець Департаменту карного розшуку МВС. – І зрозуміло чому: з нашого досвіду можна стверджувати, що, за приблизними підрахунками, один шахрай зі скринькою для збору пожертвувань на вулиці збирає до 7 тис. грн на місяць».

Численні грошові потоки, які спрямовуються на війну, не дають спокою «дітям лейтенанта Шмідта». Одна волонтерська організація чи благодійний фонд отримує від жертводавців в середньому 200 тис. грн на місяць

Численні грошові потоки, які спрямовуються на війну, не дають спокою «дітям лейтенанта Шмідта». Одна волонтерська організація чи благодійний фонд отримує від жертводавців в середньому 200 тис. грн на місяць, а таких структур, за даними експертів, сьогодні в Україні близько 30, і, отже, зібрані ними кошти обчислюються мільйонами.

На запит Корреспондента МВС не надало статистики з цього виду шахрайства. Однак, за словами співробітника оперативної служби міліції, який не побажав назвати своє ім'я, навіть зареєстровані злочини будуть лише верхівкою айсберга.

Тому сьогодні українці, які бажають допомогти армії і цивільному населенню в зоні АТО, діють на свій страх і ризик. Корреспондент спробував розібратися, як убезпечити себе від аферистів і в яких випадках пожертвування можна робити сміливо, не побоюючись, що вони підуть не за призначенням.

Попрошу не робити внески

На сайті управління МВС у Полтавській області не перший день висить оголошення: Не давайте гроші людям, які ходять по квартирах і збирають допомогу для добровольчого батальйону Полтава.

Шахраї не мають ніякого відношення до волонтерських організацій і до цього формування, пояснюють далі правоохоронці й відразу дають телефон командира батальйону, у якого можна безпосередньо спитати про потреби військових і шляхи передачі коштів.

Львівським правоохоронцям уже вдалося затримати в одному з торгових центрів шахраїв, які під виглядом волонтерів пропонували покупцям жертвувати продукти для солдатів АТО. За законом аферистам світить тюремний термін до трьох років.

Втім, порівняно нечесним відбиранням у населення круп, макаронів, солі і цукру під виглядом допомоги фронту справа не обмежується. Так, у Вінницькій області міліція затримала липового імпресаріо – він тут, а також у Львівській області «організовував» концерти, гроші від яких мали піти нібито на потреби армії.

Шахрай домовлявся про оренду залів, продавав квитки і тікав із зібраною касою – мова йде про десятки тисяч гривень.

Аферисти можуть бути ще більш підступними. Так, у Полтаві та Борисполі СБУ затримала групу з п'яти диверсантів, які планували серію терактів на Полтавщині. Вони видавали себе за волонтерів та збирали гроші нібито на АТО і для біженців, хоча насправді витрачали їх на підготовку диверсій.

У зведеннях МВС також фігурує великий міжнародний фонд, який діяв у Рівненській області, назву якого в інтересах слідства правоохоронці не називають.

З 30 волонтерських організацій та фондів, які діють легально, як мінімум чотири викликають підозри у Діани Макарової, засновниці Фонду оперативної національної допомоги (ФОНД)

З 30 волонтерських організацій та фондів, які діють легально, як мінімум чотири викликають підозри у Діани Макарової, засновниці Фонду оперативної національної допомоги (ФОНД). Вона також не ризикує назвати їх: мовляв, не спійманий – не злодій.

У ще більш каламутній воді плавають спритні аферисти-одинаки, які створюють фейкові сторінки зі збору коштів в інтернеті, попереджає Макарова, не кажучи вже про тих, хто ходить по центральних вулицях міст зі скриньками.

Наприклад, сторіночка з проханням про пожертвування пораненому бійцю висіла у Facebook близько двох тижнів, перш ніж волонтери з'ясували, що фото адресата допомоги взято з публікації піврічної давності про росіянина, який проходить лікування у Львові.

Технічний директор однієї зі столичних компаній Сергій Гладилін спочатку часто жертвував свої кровні вуличним скринькарям, але повідомлення про аферистів змушують його шукати більш надійні способи передачі грошей – надавати адресну допомогу, відгукуючись на прохання знайомих у соцмережах.

Таку саму тактику вибрала для себе і київський бухгалтер Наталія Кудлай.

«Я спілкуюся тільки з тими волонтерами, яким довіряю, – пояснює вона. – Востаннє я допомагала через свою подругу, чоловік якої служить у зоні АТО».

Головні критерії чесності благодійних фондів Кудлай визначає по-бухгалтерски чітко: офіційна сторінка в інтернеті зі звітами про зібрані і витрачені гроші, обов'язково із зазначенням конкретних прізвищ тих, хто отримав допомогу. А також можливість це перевірити, наприклад передзвонити одержувачу допомоги.

Жертви клонування

За справи про шахрайство з пожертвами міліція береться не надто охоче, розповідає вищезгаданий оперативник. Мовляв, за максимальних витрат часу і сил виходить мінімальний результат.

«Порівняно з квартирними крадіжками, викраденнями машин питання, грубо кажучи, трьох гривень, які людина опустила у скриньку для пожертвувань, а вони пішли комусь на вечерю в ресторані, – занадто дрібне», – пояснює він.

Навіть якщо міліція і знайде постраждалих – конкретних благодійників, – сума, яку вони віддали шахраєві, повинна перевищувати 121 грн., саме з неї, відповідно до закону, настає кримінальна відповідальність за крадіжку майна.

Викрити шахраїв серед своїх колег складно і самим волонтерам, тому Макарова пропонує всім співвітчизникам, які хочуть надати допомогу, засвоїти кілька правил.

У кожної волонтерської організації повинні бути регулярні фотозвіти про її діяльність – чеки, факти передачі купленого спорядження військовим і т. д. Вони повинні надати можливість відвідати склад організації і взяти участь у відправленні допомоги

У кожної волонтерської організації повинні бути регулярні фотозвіти про її діяльність – чеки, факти передачі купленого спорядження військовим і т. д. Вони повинні надати можливість відвідати склад організації і взяти участь у відправленні допомоги. Важливі також відгуки з передової про те, що солдати дійсно її отримали.

Водночас Макарова радить з обережністю ставитися до клонів уже відомих волонтерських структур – наприклад таких, як Армія SOS і Народний тил. Основна відмінність клону від оригіналу – кількість прихильників на сторінці в інтернеті і вже відомі багатьом прізвища активістів.

Стрімке зростання числа волонтерських організацій множить і випадки зловживань на темі пожертвувань, вважають експерти. Сьогодні щотижня у соцмережах з'являється кілька нових спільнот, що пропонують перерахувати гроші на АТО. І хоча армії як ніколи потрібна потужна матеріальна підтримка, велика кількість організацій збиває українців з пантелику. Тому Макарова дає просту пораду: довіряй, але перевіряй.

«Я весь час повторюю: перевіряйте нас постійно, вчіться перевіряти, контролювати, – каже активістка. – Не потрібно повністю довіряти нікому. Ми ваші волонтери, і це не наші, а ваші проекти. Тому кожен має право на перевірку».

***

Цей матеріал опубліковано в №33 журналу Корреспондент від 22 серпня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.