DW: Перемир'я на Донбасі - у Києві налаштовані скептично
Угоду про припинення вогню на Донбасі в Україні розглядають як тимчасовий захід. Політики заперечують примирення Києва із втратою кількох районів на сході країни. Експерти очікують перегрупування Збройних сил.
Після підписання трьохсторонньою групою в Мінську протоколу про припинення вогню на Донбасі з 12 пунктів, президент Порошенко віддав наказ силам АТО припинити бойові дії і висловив сподівання на те, що обмін полоненими почнеться вже наступного дня. Попри те, що лідери самопроголошених "Донецької народної республіки" та "Луганської народної республіки" виключили можливість зміну свого курсу на відокремлення від України, Порошенко запевнив, що "перемир’я досягнуто на засадах мирного плану - поваги до суверенітету та цілісності України".
З огляду на таку ситуацію опитані DW експерти вказують на ризик замороження конфлікту на Донбасі та небезпеку придністровізації регіону. На думку керівника центру політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, серед двох лих припинення вогню сьогодні є меншим. "Адже не йдеться про мир і про мирну угоду. Єдино можливий компроміс в умовах, коли позиції сторін діаметрально протилежні, це домовленість тільки про припинення вогню", - зазначив експерт.
Запорука успіху - міжнародний контроль
Фесенко вважає цей крок компромісом для всіх сторін конфлікту. Україні це вигідно в ситуації, коли за сепаратистів воює російська армія і вогнева перевага на їхньому боці, сказав експерт. "Путін не виграв цю війну, але і не програв. Припинення вогню йому також вигідне через цілу низку внутрішніх та зовнішніх викликів. Але слід розуміти, що припинення вогню буде порушуватись обома сторонами, якщо не буде ретельного міжнародного контролю", - застеріг Фесенко.
Директор компанії стратегічного консалтингу Berta Communications Тарас Березовець вважає, що Києву треба було зупинити вогонь, аби українське військо могло перегрупуватися і привести до ладу зброю. "А головне - зупинити атаку російського війська на Маріуполь", - сказав в бесіді з DW експерт.
Депутат: Київ бере паузу, а не капітулює
Натомість член парламентського комітету у закордонних справах Володимир Ар'єв в інтерв'ю DW закликав тримати порох сухим. Адже жодних гарантій виконання будь-яких домовленостей з Путіним та сепаратистами, за його словами, бути не може. "Перемир'я вже оголошувалося і не було жодних результатів, оскільки воно неодноразово порушувалося бойовиками. До того, хто раз збрехав, довіри більше нема", - зазначив депутат.
Він додав, що розглядає ініційоване Порошенком перемир'я як паузу, а не як капітуляцію. Капітуляції перед терористами і російським агресором не буде, впевнений депутат. "Сьогодні ми несемо великі втрати й ефекту, який би виправдав ці втрати, просто не існує. Тому припинення вогню потрібне, щоби зберегти життя наших патріотів, а потім відновити конституційний порядок у державі", - сказав Ар'єв.
Бійці не вірять у тривале перемир'я
Доцільність припинення вогню визначатиметься тим, що собі ставлять за мету державні стратеги, сказав у розмові з DW заступник командувача добровольчого батальйону "Азов" Олег Однороженко. "Якщо це означає припинення вогню для обміну полоненими та вивезення поранених, то це може мати сенс. Якщо це передбачає переговори з терористичними групами та організаціями - тоді це безсенсово", - впевнений Однороженко.
За його словами, в батальйоні сподіваються, що можновладці не допустять замороження конфлікту і що вони розуміють, в яку гру грає Путін. "В будь-якому випадку, ми готуємося до оборони Маріуполя і звільнення українських територій від окупантів. Ми розуміємо, що цей конфлікт просто так не завершиться і нам треба бути готовими", - сказав Однороженко.
Джерело: Українська служба DW