Корреспондент: Мирна практика. Ставлення до шляхів врегулювання ситуації на сході

Радикальні погляди на силове вирішення конфлікту на Донбасі широко розповсюджені у соцмережах і медіа. Але ситуація свідчить, що позиції «партії миру» в суспільстві є досить міцними, пише Дмитро Москаленко у №35 журналу Корреспондент від 5 вересня 2014 року.

Перша версія повідомлення про припинення постійного вогню на Донбасі, що з'явилася в середу, 3 вересня, встигла викликати, нехай ненадовго, бурхливий сплеск емоцій. Йшлося про відповідну домовленість, досягнуту між президентами Петром Порошенком і Володимиром Путіним.

І хоча подальші коментарі Адміністрації Президента і Кремля про те, що обговорювалися тільки кроки щодо відновлення миру, остудили запал, це зайвий раз засвідчило, наскільки за півроку військова кампанія втомила громадян і що тема перемир'я користується все більшою популярністю.

Відносна більшість українців (57%) виступає за негайне припинення антитерористичної операції на Донбасі і початок мирного врегулювання і пошуку компромісів

Серпневе опитування Українського інституту соціальних досліджень ім. Олександра Яременка спільно з центром Соціальний моніторинг показує, що відносна більшість українців (57%) виступає за негайне припинення антитерористичної операції на Донбасі і початок мирного врегулювання і пошуку компромісів.

За необхідність продовження АТО виступила тільки третина (34%) опитаних, а кожен десятий співрозмовник завагався з відповіддю.

Найбільша частка тих, хто підтримує ідею припинення бойових дій, перебуває на самому Донбасі, на півночі і півдні України. На заході країни і в Києві більше поширена точка зору, що бойові дії в рамках операції повинні продовжуватися

Соціологи окремо зазначили, що найбільша частка тих, хто підтримує ідею припинення бойових дій, перебуває на самому Донбасі, на півночі і півдні України (70% жителів східних регіонів, що межують з Донецькою та Луганською областями). Зате на заході країни і в Києві більше поширена точка зору, що бойові дії в рамках операції повинні продовжуватися.

Дані дослідження також свідчать, що число українців, які не підтримують АТО в принципі, є значним і становить 31,5%, а кількість тих, хто в цілому або частково виступає за проведення АТО,  56%, але з них 21% – за припинення конфлікту.

Неформальна «партія миру» є досить великою, але менш помітною. Це вийшло через відсутність як загальної координації дій, так й інформаційної підтримки ідеї встановлення перемир'я. Проте критики війни присутні не тільки в лавах нинішньої опозиції, але й серед тих політичних сил, чиї представники досі фігурують у владі (докладніше див. статтю Вибори? А ТО!).

До того ж вельми сильною є надія на мирне врегулювання ситуації на сході серед зарубіжних високопосадових діячів, хоча інструментів для підтримки своїх поглядів й ініціатив у них не цілком достатньо.

Пан Гі Мун, генеральний секретар ООН

коментар пресі 2 вересня

«У даний час важливим є тільки те, що не може бути військового способу вирішення конфлікту. Має розпочатися політичний діалог для політичного рішення, який варто провести шляхом, що максимально влаштовує»

Кетрін Ештон, верховний представник з питань безпеки і зовнішньої політики ЄС

коментар пресі, 26 серпня

«Я запропонувала розпочати переговори про припинення вогню в Україні, встановлення повноцінного контролю кордону і доставки гуманітарної допомоги в повній відповідності з міжнародними нормами. Переговори в Мінську щодо ситуації в Україні були відвертими, але позитивними»

Мілош Земан, президент Чехії

інтерв'ю місцевій пресі, 29 серпня

«Я був би радий, якби ці бої зупинилися, і в цьому випадку до вторгнення у Східну Україну абсолютно точно справа не дійде»

Петро Порошенко, Президент України

брифінг, 30 серпня

«Ми очікуємо, що з наступного тижня буде продемонстрований реальний прогрес у переговорах з досягнення миру. Адже ми є занадто близькими до точки неповернення. Кожен учасник цього конфлікту повинен розуміти відповідальність, і давайте не будемо розпалювати іскру нової війни в Європі»

Сергій Тарута, глава Донецької облдержадміністрації

інтерв'ю виданню Сегодня, 7 серпня

«Тому плани [щодо термінів закінчення АТО] недоречні, але, звичайно, ми сподіваємося на якнайшвидше завершення активної фази АТО і встановлення миру. Ми всі хочемо, щоб мир настав буквально завтра, але це залежить від багатьох факторів, в тому числі і від російського фактора»

Рінат Ахметов, бізнесмен

коментар, 25 серпня

«Постраждала будівля, навіть така, як Донбас Арена, – дрібниця порівняно зі справжньою цінністю – людськими життями. Якби мене запитали, чи готовий я, щоб наш стадіон рознесли на дрібні шматочки, щоб я втратив увесь свій бізнес, але натомість настав мир у Донбасі, я б погодився, не роздумуючи жодної секунди»

Володимир Рубан, генерал-полковник, який займається звільненням полонених на сході

інтерв'ю Українській правді, 20 серпня

«Війну вже можна було виграти одній та другій стороні вісім разів ... Якби було бажання виграти, а не розтягнути. Вогонь припинити і домовитися можна було за три місяці. У будь-якій ситуації можна зупинити вогонь і домовитися. Хтось не зацікавлений у припиненні війни»

Сергій Тігіпко, народний депутат

виступ, 5 серпня

«Чисто військового вирішення проблеми не існує. Перемога у військовій операції не означатиме перемогу у війні. Тому що загроза ескалації конфлікту від цього не стане меншою. Вона просто може виявитися в інших формах. Завдання не в тому, щоб виграти війну. Завдання в тому, щоб виграти мир»

Група депутатів За мир і стабільність

заява 2 вересня

«Ми закликаємо зупинити військові дії в Україні. Всі волонтерські центри та громадські організації України, які сьогодні своєю діяльністю і небайдужістю фактично єдині, хто наближає мир, повинні об'єднатися і зупинити війну. Тільки об'єднавши спільні зусилля, ми зможемо відновити мир в Україні»

Ада Роговцева, народна артистка СРСР

зустріч з шанувальниками, 23 серпня

«Я бажаю всім нам миру і перемоги ... Мене бог простить, але з того боку діти зникали, а матері ще живуть. Як вони живуть, якщо не знають, де і як похована їхня дитина? Як жити? Що ми наробили? Якби сталося диво, і сказали б «Стоп! Все!», і все закінчилося, і люди стали б по-людськи ставитися один до одного. Не знаю, чи то всім мільйонам піднятися і встати. Коли ми отримали незалежність і встали ці ряди, не було порожньої руки. Всі вставали і відстояли. Може, так і зараз вийде, якщо встанемо. Всі мами встанемо»

Руслана Лижичко, співачка

інтерв'ю Українській правді 2 вересня

«Я не знаю, треба подивитися, чи справжнє все це [відновлення миру на Донбасі] або перетвориться на чергову гру. Я хочу розуміти – це все щиро чи це маніпуляція. Якщо це буде маніпуляція, мене там не буде. Якщо люди дійсно хочуть, щоб зупинилася кров, я буду повністю цьому сприяти. Наша найголовніша лінія зараз – що б нам не розповідали новини, преса, соцмережі або «тролі», куди б нас убік не відносили, найголовніше зараз – це зберегти Україну, їй дійсно загрожує небезпека»

Ані Лорак, співачка

відкритий лист, 21 серпня

«Ніхто не має права мені диктувати, яким чином мені любити і підтримувати свою країну. Свій вклад у справу миру, злагоди, підтримки українських громадян я роблю не під тріск телекамер, а так, як вважаю за потрібне і гідне ... Я за мир! І прошу миру для всіх нас!»

***

Цей матеріал опубліковано в №35 журналу Корреспондент від 5 вересня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.