Європейська преса: ЄС знову демонструє слабкість у відносинах з Росією
Європейські видання вважають, що на Росію й далі треба чинити тиск санкціями. Утім, повільна реакція на дії Москви демонструє слабкість ЄС та його неспроможність прийняти виклик РФ, вважають оглядачі.
Іспанська газета El Mundo у коментарі, опублікованому у вівторок, 9 вересня, критикує ЄС за затримку введення нових санкцій проти Росії через конфлікт в Україні. "ЄС заморозив застосування нових економічних санкцій проти Росії і таким чином знову втратив шанс відповісти на виклик глави Кремля Володимира Путіна. 28 країн-членів ЄС вирішили посилити чинні санкції проти Москви, утім не змогли погодити дату, з якої вони б мали діяти. Представники влади у європейських країнах, яких зупиняє страх перед репресивними заходами з боку Путіна та для яких більшу вагу мають власні економічні інтереси, а не єдина і чітка відповідь на виклик Росії, виставили напоказ одне непорозуміння, яке кінець кінцем негативно вплине на їхні цілі. ЄС знову проявив слабкість".
Німецьке видання Tagesspiegel натомість стверджує, що Євросоюз обрав вірну стратегію. "Все одно правильно, що ЄС не вичерпує всі штрафні заходи. Так він залишається готовим до дій у майбутньому. Погрози санкціями часто більш ефективні, ніж уже застосовані обмеження. Однак про це знають і в Кремлі. Ембарго Росії на імпорт продуктів харчування з країн, які застосували санкції проти Москви, хоч застало ЄС зненацька, але не стало серйозним ударом. Закриття авіапростору для західних авіаліній, яким погрожує Дмитро Мєдвєдев, матиме більш відчутні наслідки для Європи. Утім, такий контрнаступ не змінить того факту, що в об’єднаному світі Росія значно більше залежить від Заходу, ніж навпаки".
Французька газета Dernieres Nouvelles d'Alsace прокоментувала "перемир'я" на сході України. "Підписана між Києвом і Москвою домовленість про припинення вогню - перший крок на шляху до ефективного розпаду країни. Децентралізація влади в Україні, якої Кремль вимагав, погрожуючи збройним насиллям, і яку отримав, означає визнання нового регіону. Очільник Кремля Володимир Путін уже назвав ці землі "Новоросією". Куди вже зрозуміліше. Відтепер сепаратисти долучились до переговорів. Вони на рівних розмовляють з представниками влади в Україні та вважають себе переможцями, оскільки Росія так вирішила. Навряд чи світ або Європа опиняться у стані війни. Однак, втрата честі неминуча".
Оглядач австрійського видання Der Standard проводить паралель між ситуацією в Україні та у Шотландії, де цього місяця відбудеться референдум про незалежність. "У Європі 2014 року така могутня країна, як Росія, може безкарно приєднати територію безсильної сусідки України. Те, що водночас невеличка Шотландія висловилась за розпад союзу з набагато більшим сусідом - Англією, який проіснував 300 років, та змогла мирним шляхом ухвалити рішення про від'єднання, свідчить про цивілізовані відносини на острові. Однак відмова від лондонських дотацій, опинення у залежності від свавілля на фінансових ринках та ослаблення невпевненого Заходу, стало б непрощенною дурницею".
Джерело: Українська служба DW