Активісти закликають партії очистити виборчі списки від "заплямованих" кандидатів

Активісти руху "Чесно" виявили, що до нового складу Верховної Ради хочуть потрапити до півтори сотні фігурантів корупційних скандалів та тих, хто голосував за "диктаторські закони".

Реєстрація кандидатів на позачергові вибори до Верховної Ради ще не закінчилася, а активісти руху "Чесно" вже нарахували велику кількість "заплямованих" кандидатів у депутати. Серед охочих стати народними обранцями - фігуранти корупційних скандалів, а також ті, хто голосував за "диктаторські закони" 16 січня 2014 року, які значно обмежили права та свободи українців.

Люстраційний фактор

Аналіз виборчих списків та списків мажоритарників на позачергових виборах у Раду показав, що від партій та у якості самовисуванців до парламенту балотуються щонайменше 78 кандидатів, які є фігурантами антикорупційних розслідувань, а також 55 тих, хто взимку своїм голосом підтримав диктатуру, розповідають у русі "Чесно".

"Голосування за "диктаторські закони", коли запроваджувалася кримінальна відповідальність за наклеп, за екстремістську діяльність, якою вважалося наявність шин у багажнику, є люстраційним фактором в українській політиці. Люди, голоси яких були під законами від 16 січня не повинні повернутися в парламент", - переконаний активіст руху "Чесно", представник Інституту медіа права Тарас Шевченко.

За його словами, здебільшого такі кандидати балотуються не за партійними списками, а у якості самовисуванців, - таких кандидатів щонайменше 33. Найбільше кандидатів, які підтримали "диктаторські закони", висуває Комуністична партія України - 12, а у списках "Сильної України" Сергія Тигіпка таких 9. Крім того, у 206 виборчому окрузі "Блок Петра Порошенка" висуває Владислава Атрошенка, який за даними офіційного сайту ВРУ, також проголосував за закони 16 січня.

Корупціонери у всіх

Активісти руху "Чесно" також зібрали публічні дані про причетність до корупції зареєстрованих кандидатів. Позаяк кримінальних проваджень щодо корупції вищих посадовців та політиків відкривається мало, то головним критерієм стали резонансні розслідування українських журналістів щодо причетності тих чи інших кандидатів до корупції, розповідає Шевченко.

У складеному активістами списку кандидатів, причетних до корупції, - тринадцятеро прізвищ із партії "Батьківщина", де фігурує зокрема і прізвище лідерки партії Юлії Тимошенко, також по восьмеро кандидатів з "Блоку Петра Порошенка" та "Народного фронту", шестеро з "Опозиційного блоку", четверо із "Сильної України", троє із КПУ, двоє з "Громадянської позиції" Анатолія Гриценка, двоє з Радикально партії Олега Ляшка та один зі "Свободи". "Наша мета - донести до виборців, які справи про кандидатів "накопали" журналісти, аби вони у жовтні самі зробили свої висновки. Саме тому ці люди у нашому списку", - наголошує Тарас Шевченко.

Активісти також звернулися до представників політичних сил, аби ті врахували результати громадського моніторингу та переглянули власні списки і висуванців в одномандатних мажоритарних округах, аж до виключення найбільш одіозних порушників. "Ще не пізно позбутися баласту старої корумпованої системи, очиститися і виключити зі списку всіх кандидатів, які є одіозними", - закликає Інна Борзило, представниця громадської організації "Центр UA". Для цього у партій є час до кінця місяця. За законом, ЦВК має повністю завершити реєстрацію кандидатів на позачергові вибори до 30 вересня.

Партії поки не відреагували на заклики активістів. Натомість у Комітеті виборців України (КВУ) вважають журналістські розслідування непереконливим аргументом для партій, аби ті почистили свої виборчі списки. "Офіційної доказової бази немає. Якщо судових заборон немає, не під слідством, то кожен може обирати і бути обраним за будь-якої системи: чи за партійними списками, чи по мажоритарним округам", - прокоментував DW експерт КВУ Андрій Линик.

Джерело: Українська служба DW