Через зростання долара компанії переключилися на соціальні товари - експерт

Бізнесмени стали більше орієнтуватися на продажі цінового сегмента "середній мінус".

Українські компанії почали робити основний акцент на соціальні товари, які тепер для галузі є ключовими. Про це Корреспондент.net розповів глава комітету Європейської Бізнес Асоціації, керівник мережі NOVUS Ігор Ланда.

За словами експерта, така ситуація виникла через зростання курсу іноземної валюти. Компанії більше цікавлять товари цінового сегмента "середній мінус", що також пов'язане з кардинальною зміною чека (суми, яку покупці залишають в магазині).

Крім того, українці стали віддавати перевагу замість імпортних товарів другої необхідності вітчизняним. Зокрема, це стосується сирів і вин, зазначив Ланда. Їх або намагаються не купувати, або замінюють українськими аналогами, адже закордонні товари підвищилися в ціні. Це пов'язане з їхньою залежністю від зростання валюти.

"Купівельна спроможність населення зменшилася в першу чергу на товари не першої необхідності, - сказав експерт. - Адже й зарплати не підвищують на 50%, хоча роботодавцям, хочуть вони того чи ні, доведеться це зробити".

Зараз компанії стали не тільки більше приділяти уваги українським товарам, а й боротися зі зростанням цін у постачальників, намагатися впливати на процес. Водночас ритейл скоротив кількість відкритих магазинів, що пов'язано з вимушеним скороченням фінансування. При цьому, незважаючи на це, такі торгові точки все ж з'являються.

"У нас плани розвитку компанії не скоротилися, - повідомив Ланда. - Розвиваються й інші, але не такими темпами, як хотілося б. Приміром, відкривають магазини мережі Ашан, Fozzy, АТБ, а METRO готується переглядати свою концепцію. При цьому з початку року деякі заморозили свою діяльність з розвитком економічної та політичної кризи".

При цьому відхід з ринку частини російських грошей ніяк не позначився на великих українських компаніях, які входять в першу п'ятірку великих гравців. Вони працюють з європейською валютою, тому погіршення відносин з РФ ніяк не вплинуло на ритейл, пояснив керівник.

"Зараз не витримає ситуації і піде з ринку хтось із неміцних гравців - або збанкрутує, або сам припинить діяльність, - вважає Ланда. - Важко буде і дрібному бізнесу через сильне цінове навантаження на ритейл. Дістанеться тим, хто нижче від 20-го місця в списку українських компаній".

Крім того, в ритейлі через відсутність угод на 60% впав мультиплікатор (коефіцієнт, який відбиває зв'язок між збільшенням (зменшенням) інвестицій і зміною величини доходу). Також, за словами експерта, на 30-40% знизилася оціночна вартість компаній. Ці процеси почалися ще до анексії Криму, коли $1 став коштувати дорожче за 8 грн. Пізніше ситуацію погіршили й тимчасова окупація півострова, і військові дії на Донбасі.

Також на моржів бізнесу може відбитися введення податку на комерційну нерухомість, який запропонував Кабмін. Крім того, збільшилося навантаження на комунальні витрати і скорочуються орендні площі, що посилило замороження нових будівельних об'єктів. Попит є, але бізнесменам виставляють високу плату за оренду, зазначив фахівець.

"Ритейл - це лакмусовий папірець стабільності в країні, він залежить від неї, - сказав Ланда. - Як тільки буде спокійна ситуація, після закінчення кризи через три-шість місяців показники ритейлу почнуть відновлюватися".

При цьому в січні-серпні обіг роздрібної торгівлі в Україні знизився на 4% порівняно з аналогічним періодом 2013 року. Про це повідомляє прес-служба Держстату. Показники обігу склали близько 570 млрд грн.

Не краща ситуація і з електронною комерцією, обіги якої також впали через зміни в імпорті і зростання курсу долара. Однією з причин погіршення ситуації в цій сфері експерти також називають нововведення Нацбанку.

"Нацбанк своїми обмеженнями практично убив електронні гроші та електронну комерцію, - сказав Корреспондент.net фахівець в банківській сфері, адвокат Ростислав Кравець. - Крім того, ускладнилася ситуація з використанням платіжних карток, до чого призвів плачевний стан банків, що емітували картки, і відповідно, через введені обмеження".

За словами фахівця, зменшення показників електронної комерції призвело до зменшення доходів компаній, а деяким це загрожує банкрутством.

Як повідомляв Корреспондет.net, імпорт товарів в Україну скоротився на третину. У липні порівняно з аналогічним періодом минулого року його показники впали на 33,8% (до $4,476 млрд).