Огляд зарубіжних ЗМІ: гей-скандал між США і Росією

Нова світова платіжна система - The Financial Times 

 

Міжнародна міжбанківська система передачі інформації та здійснення платежів, більш відома під абревіатурою SWIFT, заявила про те, що Європейський парламент на знак протесту проти вторгнення Росії в Україну прийняв резолюцію, згідно з якою російські банки можуть бути відключені від системи SWIFT. 

 

Все це відбулося не без прихованого тиску, що чиниться на розташовану в Бельгії штаб-квартиру SWIFT з боку американських політиків. 

 

Інвестори повинні взяти до відома наступне: якщо SWIFT погодиться ввести санкції, то Росії буде завдано великої шкоди. Російські банки значною мірою покладаються на систему SWIFT при здійсненні внутрішніх і міжнародних платежів. 

 

Колишній міністр фінансів Росії Олексій Кудрін попередив, що в результаті санкцій з боку SWIFT валовий внутрішній продукт може скоротитися до п'яти відсотків. 

 

Виключення Росії може несприятливо позначитися і на світовій фінансовій системі 

 

В результаті наступного тижня під час сесій МВФ і Світового банку знову буде піднято ключове питання: чи здатні глобальні інститути, які наприкінці двадцятого століття сприяли об'єднанню світу, як і раніше залишатися об'єднувальною силою, або ж економічні зв'язки будуть розірвані в результаті політичного втручання? 

 

SWIFT дотримується принципу політичної нейтральності аж до теперішнього часу. Незважаючи на те, що багато банків не відмовилися також і від інших двосторонніх систем обміну повідомленнями, SWIFT все одно залишається основним каналом для здійснення міжнародних платежів: її послугами користуються 10 тис 500 організацій у 215 країнах. 

 

На думку вашингтонських політиків, виключення Росії з системи SWIFT - це дівий захід. Він, можливо, виявиться найбільш руйнівним за силою впливу на економіку санкцією, використаною Заходом проти Москви. 

 

Але, на думку керівництва SWIFT, цей крок несе разом з тим і серйозні ризики, оскільки може підштовхнути незахідні країни до створення конкурувальних систем, покликаних захистити їх від будь-яких загроз з боку США. 

 

Гомосексуальний скандал між Росією і США - The Washington Post 

 

Минулого тижня влада Росії повідомила Держдепартаменту США про те, що перериває участь своєї країни в програмі освітніх обмінів, що триває вже 21 рік, в рамках якої російські старшокласники приїжджали до Сполучених Штатів на один рік на навчання. 

 

В майбутньому році в США повинні були приїхати приблизно 230 осіб. Уповноважений з прав дитини Павло Астахов пояснив, що Росія була змушена скасувати програму Future Leaders Exchange (FLEX) у зв'язку з тим, що один з учнів вирішив залишитися в Америці після закінчення навчання разом з «американською гомосексуальною парою». 

 

AP 

Гей-парад у Москві 

 

Російські чиновники звинуватили США в створенні загрози благополуччю дитини, американські офіційні особи, зі свого боку, припустили, що Кремль використовує епізод як привід до подальшого погіршення дипвідносин. 

 

«Протягом дев'яти місяців не минало й дня, щоб я не говорила про Росію з величезною і безмежною любов'ю», - згадувала в соціальних мережах випускниця цієї програми після того, як держава скасувала її. Ми не віримо, що російська держава боїться, що хтось із учнів може загостюватися в США і залишитися там більше визначеного терміну. Швидше, правителі Росії побоюються, що переважна більшість тих, хто повертається з навчання, буде менш сприйнятливою до путінського менталітету холодної війни і до риторики, в якій Захід зображується як вічний ворог. 

 

А ще є безперервний хрестовий похід Путіна проти громадянського суспільства та антикорупційних рухів. Його уряд переслідує неурядові організації, в тому числі борців за права людини і за права гомосексуалістів, жіночі організації і противників дискримінації, приймаючи закони, які називають їх «іноземними агентами». 

 

Навіщо США війна? - Los Angeles Times 

 

Протягом більш 10 років - а на думку деяких, протягом декількох десятиліть - США постійно беруть участь у війнах. Проте лише деякі представники громадськості, очевидно, ставлять собі те питання, яке колись пролунала у пісні, присвяченій війні у В'єтнамі: «Війна, для чого вона потрібна?» 

Війна як інструмент політики, очевидно, стрімко втрачає свій вирішальний характер. Це зовсім не означає, що збройні сили США повинні сконцентруватися виключно на бойових діях, щоб вирішити сучасні політичні проблеми. Навіть Наполеон вважав, що вдалі битви, такі як битва під Аустерліцем, не є гарантією підтримання миру на європейському континенті. 

Однак у випадку з Америкою війна як інструмент політики все частіше демонструє свою неефективність 

 

Правду кажучи, в минулому війна вкрай рідко призводила до остаточного вирішення конфлікту - особливо після закінчення Другої світової війни. Незважаючи на благородні цілі - стримування комунізму за кордоном (і боротьбу з ймовірною комуністичною загрозою на батьківщині) і закріплення нового світового порядку - американці, які висаджувалися в Кореї, Домініканській республіці, В'єтнамі, Камбоджі, Гренаді, Лівії, Панамі, Сальвадорі, Лівані, Іраку , Боснії, Косові і Сомалі, жодного разу не зуміли домогтися встановлення міцного миру. І навіть коли комуністів «перемогли», відразу ж виникли нові загрози, що вимагали перекидання ще більшої кількості  американських солдатів. 

 

На Путіна треба далі тиснути - TheNewYork 

 

Канцлер Німеччини Ангела Меркель має деяке уявлення про те, як мати справу з Росією. Вона вела переговори з президентом Володимиром Путіним частіше, ніж який-небудь інший західний лідер, і, головне, вона виросла під ярмом Москви в Східній Німеччині. Тому, коли вона каже, що ще рано скасовувати санкції проти Росії, західним столицям варто до неї прислухатися. 

 

Але чому, можуть запитати деякі, потрібно згортати вигідні економічні відносини з Росією, оскільки 5 вересня досягнуто згоди про перемир'я з Україною і криза затих? 

 

Ось чому - навіть якщо залишити за дужками незаконну анексію Криму і тривалі бойові дії навколо Донецька, насправді у відсутність тиску з боку США та ЄС у Путіна практично не буде мотивації йти на поступки Україні. 

 

AP 

 

Теперішній план Путіна, здається, полягає в тому, щоб не допустити Україну в НАТО і ЄС, домогтися фактичного визнання анексії Криму і не дати країні зміцніти. 

 

Україна хоче отримати свій шанс, і ЄС і США не повинні проявляти нерішучість щодо підтримки Києва та санкцій проти Росії, вважає видання, цитуючи недавні слова Ангели Меркель: "Іноді в історії треба бути готовим до довгого шляху".