Без права на захист. Що дасть закон про заочне засудження

У державі можуть дозволити судовий розгляд без підозрюваного.

З перемогою Євромайдану в Україні під слідством опинилися майже всі представники минулої влади.

Ось тільки притягти до будь-якої відповідальності екс-керівників країни неможливо через їхній виїзд за межі України.

3 жовтня зник колишній командир спецроти спецпідрозділу "Беркут" Дмитро Садовник, підозрюваний у розстрілі євромайданівців. Проти нього суд вже почався, але він втік.

Схоже, такі проблеми нова влада має намір вирішувати введенням процедури заочного розслідування і засудження, без присутності обвинувача.

Відповідний законопроект №4448а Верховна Рада прийняла в першому читанні в серпні і, можливо, остаточно розгляне вже цього тижня.

Корреспондент.net розбирався, які ризики в собі несе процедура заочного засудження, і що вона принесе Україні.

Суть нововведень

Законопроект розроблено Міністерством юстиції.

Ним пропонується встановити, що стосовно особи, яка переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, якщо вона перебуває за межами України, кримінальне провадження може проводитися за спеціальною процедурою - спеціальне досудове провадження та спеціальне судочинство.

Спеціальне провадження передбачає, що розслідування і судовий розгляд кримінальної справи може проводитися без присутності самого підозрюваного або обвинуваченого

Також законопроектом пропонується встановити, що конфіскація майна застосовуватиметься як покарання за дії, спрямовані на силову зміну чи повалення конституційного ладу; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, життя державного чи громадського діяча; державну зраду; диверсію; шпигунство; теракт, включаючи заклики і притягнення інших, створення терористичних організацій; створення незаконних збройних формувань.

При цьому Рада має намір встановити, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, підозрюваних у зазначених злочинах.

Разом з тим особа вважатиметься підозрюваною і ознайомленою з цим фактом, навіть якщо повідомлення про підозру не буде вручене їй особисто, а відправлене на останню адресу її реєстрації і надруковано в українській державній пресі.

Без права на захист

Науково-експертне управління Верховної Ради і головне юридичне управління не рекомендували парламенту приймати даний закон, пославшись на його масові неточності і порушення вже чинних норм.

За словами юристів, законопроектом порушуються норми Кримінально-процесуального кодексу та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року.

Документом не забезпечується весь перелік прав людини щодо оповіщення її про відкриття кримінального провадження проти неї

Також пропонується позбавити підозрюваного повного переліку прав на захист.

Наприклад, навряд чи можна уявити собі забезпечення права людини на останнє слово за її відсутності на суді.

AP

Діяльність же захисника в кримінальному процесі передбачає можливість його спілкування з підозрюваним, конфіденційного побачення, зустрічі в умовах, що відкидають можливість прослуховування чи підслуховування.

Але в будь-якому випадку це спілкування з клієнтом.

Законопроектом передбачається, що при спеціальному досудовому розслідуванні закріплюється вимога про обов'язкову участь захисника в кримінальному провадженні щодо осіб, стосовно яких воно здійснюється.

Але виходить, що захисник буде виконувати свої зобов'язання не лише за відсутності спілкування з підозрюваним, обвинуваченим, а й за відсутності можливості познайомитися з ним, побачити обличчя, яке він захищає.

Видається незрозумілим, яким чином при цьому будуватиметься лінія захисту при відсутності у захисника також даних про обставини, фактичні дані, які могли бути повідомлені йому виключно клієнтом.

Міжнародна практика

У пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що міжнародними документами передбачена можливість винесення заочного судового рішення у кримінальному провадженні.

Йдеться про Європейську конвенцію про міжнародну дійсність кримінальних вироків.

Заочне провадження використовується в судовій практиці багатьох європейських країн, серед яких Франція, Данія, Болгарія, Естонія, Литва.

Не заперечує проти такої процедури і Європейський суд з прав людини.

Разом з тим, в тексті Закону України «Про ратифікацію Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків» міститься застереження з пунктом 1 статті 61.

А саме, що Україна буде відмовляти у виконанні санкцій, винесених за відсутності підсудного. Тобто заочних рішень.

Відповідно до вимог пункту третього статті 61 цієї ж Конвенції «Договірна Держава, яка зробила застереження щодо будь-якого з положень цієї Конвенції, не може вимагати застосування цього положення іншою державою».

Таким чином, доки залишатиметься чинним вказане застереження, Україна не зможе вимагати від інших країн виконання санкцій, заочно прийнятих українськими судами.

Так а навіщо ж тоді воно взагалі потрібне, якщо спрямоване на людей, що залишили Україну?

Положення Конвенції не містять можливості здійснення заочного кримінального провадження в тяжких та особливо тяжких злочинах.

У свою чергу, в український законопроект поширює можливість заочного розгляду на велику кількість саме таких злочинів.

До чого призведе

Закон виглядає як документ, який надає можливість новим політичним елітам здійснити переділ власності тих осіб, які зараз перебувають за кордоном, і щодо них відкрито (або буде відкрито) кримінальні справи.

На думку експертів, законопроект досить умовно і побічно згадує про те, що правоохоронні органи та суд повинні ще обов'язково довести факт того, що особа умисно уникає правосуддя і ховається, перед тим як починати заочне провадження.

Порошенко вимагає

На першій прес-конференції президента Петра Порошенка його розкритикували за те, що через півроку після Євромайдану жоден представник колишньої влади не поніс покарання за порушення і зловживання.

У відповідь на це Порошенко закликав Верховну Раду підтримати законопроект про заочне засудження і конфіскацію майна осіб, які перебувають у міжнародному розшуку за злочини проти України.

     Парламент повинен проголосувати за дозвіл у виняткових випадках провести заочне судове засідання, публічне, прозоре

Глава держави наголосив, що завжди був противником заочних судових засідань, але зараз готовий пожертвувати цим принципом.