Корреспондент: Україна узгодила умови постачань газу з Росії

Сторонам вдалося узгодити ціну й умови постачань.

Київ, Москва і Брюссель погодили умови поновлення постачань газу. Залишилося знайти гроші і оформити остаточні домовленості 29 жовтня, пише Дмитро Горулько у №42 журналу Корреспондент від 24 жовтня 2014 року.

Тристороння зустріч щодо газу в Брюсселі 21 жовтня дозволила її учасникам зробити ще один, вже передостанній крок до розв'язання накопичених протиріч. Сторонам вдалося узгодити ціну й умови постачань, а також графік виплати Україною $ 3,1 млрд боргу за газ, поставлений у 2014 році.

Сторонам вдалося узгодити ціну й умови постачань, а також графік виплати Україною $ 3,1 млрд боргу за газ, поставлений у 2014 році. Євросоюз і Київ протягом тижня мають спільно вирішити проблему «касового розриву»

Євросоюз і Київ протягом тижня мають спільно вирішити проблему «касового розриву». А Росія вважає за необхідне, щоб зобов'язання України були гарантовані «першокласними міжнародними фінансовими інститутами».

Міненерго РФ охарактеризувало підсумки зустрічі як суттєвий прогрес у переговорах. Єврокомісар з питань енергетики Гюнтер Еттінгер назвав її ще одним кроком до розв'язання кризи, зазначивши, що сторони близькі до компромісу щодо ключових аспектів угоди.

Офіційної реакції української сторони вже традиційно не було ні в день зустрічі, ні на наступний ранок. Коментарі міністра енергетики і вугільної промисловості України Юрія Продана на прес-конференції після переговорів були досить розпливчастими – міністр звертав увагу переважно на юридичний бік питання.

«Ми хочемо, щоб тут були юридичні зобов'язання двох сторін – і Нафтогазу, і Газпрому. На жаль, Газпром на сьогоднішній день відмовляється робити документ, що юридично зобов'язує», – зазначив Продан.

Проте з інформації Євросоюзу і Росії можна дійти висновку, що Україна все таки погодилася на ключові поступки в рамках так званого зимового пакета: відновлення постачань російського газу за ціною $ 385 за 1 тис. куб. м на умовах передоплати і визнання $ 3,1 мрлд боргу за раніше поставлений газ з погашенням до кінця року.

Як пояснив міністр енергетики РФ Олександр Новак, для поставки 2 млрд куб. м газу в листопаді Нафтогаз України повинен буде виплатити Газпрому $ 2,2 млрд ще до кінця поточного місяця. $ 1,45 млрд з цієї суми – перша частина боргу за 2014 рік і $ 770 млн – передоплата за листопад.

Ліквідувати розрив

У день переговорів прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що Україна зарезервувала на рахунках $ 3,1 млрд, які можуть бути використані для погашення боргу.

Таким чином, питання «касового розриву», згаданого Оттінгером, стосується в першу чергу зобов'язання вносити передоплату за ще не проданий на внутрішньому ринку обсяг.

«Передоплата дуже ускладнює вирішення проблеми і в поєднанні з поганою платіжною дисципліною українських споживачів ускладнює отримання короткострокових позик», – зазначає глава East European Gas Analysis (США) Михайло Корчемкін.

Варто також врахувати, що Нафтогаз не збирає з ринку необхідну для платежу суму через те, що тарифи для низки внутрішніх споживачів є нижчими, ніж ціна імпортного газу. А різке їхнє підвищення на тлі низької платоспроможності може тільки погіршити і без того складну ситуацію з розрахунками.

Втім, перспектива підвищення тарифів залишається: першою ластівкою стало рішення Нацкомісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, про підвищення тарифів на опалення. 17 жовтня прес-служба регулятора оприлюднила повідомлення про підвищення тарифів на опалення в рази, до 10-11 грн за 1 кв. м опалювальної площі. За оцінкою голови комісії Володимира Демчишина, вартість опалення стандартної двокімнатної хрущовки за новими тарифами складе близько 500 грн на місяць.

Отже найбільш ймовірний для рядового українського споживача сценарій – це режим суворої економії.

Примарна альтернатива

Аргументом української сторони в суперечці з Газпромом залишаються реверсні поставки газу з Європи – постійне джерело роздратування для російських партнерів. До дня переговорів у Брюсселі поставки газу зі Словаччини досягли рекордної позначки – понад 27 млн ​​куб. м на добу.

На думку Корчемкіна, реверсні постачання є вельми привабливими в порівнянні з умовами Газпрому.

«Ціна $ 385 за 1 тис. куб. м приблизно на третину вище ціни російського газу на кордоні Німеччини за вирахуванням витрат на транзит через Чехію, Словаччину та Україну», – вважає експерт.

Проте російська сторона недвозначно заявляє, що має намір перешкоджати реекспорту російського газу, що поставляється в Україну європейськими компаніями. А дані Держстату, що публікуються зі значною затримкою, показують, що різниця між лобійованою Газпромом ціною і тією, за якою Нафтогаз купує паливо в Європі, часто виявляється символічною.

Економічна ж доцільність постачань у рамках розрекламованого Нафтогазом контракту з норвезьким Statoil уявляється дуже туманно.

«Джерела в Нафтогазі кажуть про ціну близько $ 340 за 1 тис. куб. м, але навряд чи в Європі знайдеться трейдер, здатний продати норвезький газ в Україну за такою ціною і отримати хоч якийсь прибуток», – каже Корреспонденту аналітик однієї з європейських компаній.

Фірмовий рецепт

До крайніх заходів готові

Кабмін 14 жовтня зареєстрував у парламенті законопроект, що передбачає особливі заходи на період обмеження або припинення постачань газу в країну. Уряд, зокрема, готовий узяти на себе такі повноваження, як формування особливих умов купівлі-продажу, транспортування і зберігання газу, обмеження цін на ринку, обмеження або припинення поставок палива споживачам.

Текст документа пройнятий духом «​​надзвичайщини» – передбачається, що Кабмін зможе на свій розсуд розпоряджатися ресурсом газу, видобутого приватними компаніями, аж до розірвання вже укладених контрактів, а також регулювати їхній рівень видобутку в адміністративному порядку.

Законопроект дає уявлення про план дій Кабміну на найбільш крайній випадок, якщо домовитися все таки не вдасться, який вичерпно характеризуються словосполученням «ручне управління».

Втім, чергова пауза в переговорах, цілком ймовірно, пояснюється саме питаннями фінансування, оскільки Україна погодилася на російські умови в частині ціни і визнання боргу.

Варто також тримати в умі перспективу парламентських виборів 26 жовтня – остаточно погоджуватися на такі умови краще все таки не напередодні виборів, а вже після них.

***

Цей матеріал опубліковано в №42 журналу Корреспондент від 24 жовтня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.