Огляд ІноЗМІ: договори в новій Раді і як воюють діти в Іраку
Українські вибори і конфлікт на Близькому Сході в центрі уваги іноземної преси.
Великі очікування від нової Ради - Le Monde
Вперше з моменту здобуття незалежності в 1991 році, Україна після 26 жовтня отримає реальний шанс побудувати демократичне майбутнє і приєднатися до спільноти європейських країн, об'єднаних правилами верховенства закону і прозорої ринкової економіки.
Результати недільних парламентських виборів знаменують вирішальний етап у процесі змін, розпочатому революцією Майдану у відповідь на відмову в листопаді 2013 року президента Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію з ЄС.
Менш ніж за рік українська економіка просто розвалилася. Українські виборці, і вони повернулися до урн, щоб обрати новий парламент, підтвердили свій намір довірити управління країною, зараженою корупцією і ослабленою війною, силам, які захищають демократичні та європейські цінності.
М'яч на боці керівників, які прийшли з Майдану і підтвердили свою легітимність виборами
Їм доведеться всерйоз і глибоко займатися завданням побудови здорової економіки і здорової держави. Саме їм виборці довірили місію зі знищення клептократичної системи, яка і призвела до революції Майдану.
М'яч також і на боці ЄС. Цими виборами, президентськими і парламентськими, Україна позначила вибір на користь європейського, але не російського шляху.
Євросоюз тепер повинен супроводжувати конкретною допомогою будівництво демократичної держави в цій прикордонній країні. ЄС вже це робить, надаючи серйозну фінансову допомогу, але він повинен стежити при цьому, щоб допомога використовувалася ефективно і за призначенням.
Крім того, Європі слід визначити свою політику щодо іншого сусіда України - Росії.
Україна, держава, асоційована з ЄС, не може обернутися до Москви спиною: з одного боку, тому, що у багатьох українців є тісні зв'язки з Росією, з іншого - тому, що Україна змушена врегулювати два конфлікти з Москвою: Крим і Донбас.
ЄС належить одночасно зберігати свої принципи і підтримувати діалог.
"Золота акція" українських самовисуванців в парламенті - Der Standard
У вівторок ввечері остаточний переможець парламентських виборів в Україні був ще невідомий: після опрацювання 90% бюлетенів "Народний фронт" прем'єр-міністра Арсенія Яценюка лише трохи випереджав президентський "Блок Порошенка". Тому саме безпартійні кандидати "зроблять короля" в Україні.
Так, Яценюк уже веде закулісні переговори з безпартійними парламентаріями, які пройшли до Верховної Ради за прямими мандатами.
Усього таких депутатів 110, і ця група неоднорідна: в неї входять бізнесмени, учасники бойових дій з добровольчих батальйонів, колишні міністри і відомі особистості.
Поки що експерти дотримуються думки, що більша частина безпартійних депутатів вступить в коаліцію з правлячою партією. Причина полягає в тому, що Яценюк, на відміну від Порошенка, переслідує ті ж інтереси, що й багато безпартійних, вважається яструбом.
Зокрема, прем'єр заявляв про бажання проводити жорсткий курс реформ, які суперечать інтересам українських бізнесменів. До того ж у нього погана репутація в Росії.
Партія "Самопоміч" львівського мера Андрія Садового, яка з ходу набрала 11% голосів виборців і стала, таким чином, третьою силою в Раді, поки що спростовує інформацію про коаліційні переговори.
Остаточні результати виборів будуть представлені українським виборчкомом лише 10 листопада. Перше засідання нового складу Ради відбудеться не раніше середини наступного місяця. Але якщо "Народний фронт" і "Блок Порошенка" зуміють домовитися, то коаліція отримає 190 місць з 423.
Порошенко має намір створити максимально широку коаліцію, завдяки якій стало б можливо вносити зміни до конституції, необхідні для проведення реформ і децентралізації.
Хто виграє від падіння ціни на нафту - Business Insider
Першою серед тих, хто виграє, значиться світова економіка. 10-процентна зміна цін на нафту асоціюється приблизно зі зміною в 0,2% глобального ВВП, вважає співробітник МВФ Том Хеблінг. Падіння цін зазвичай сприяє зростанню ВВП, оскільки в результаті ресурси від продавця переміщуються до споживачів, які будуть більшою мірою готові витратити свій прибуток, ніж заможні емірати.
Якщо великий обсяг пропозиції є рушійною силою, то ефект, ймовірно, буде ще більшим, як це відбувається в Америці. Там видобуток сланцевого природного газу призвів до зниження цін в порівнянні з європейськими, а також до збільшення промислового експорту на 6% в порівнянні з рештою світу, зазначають експерти МВФ. Але якщо занадто великий обсяг пропозиції є відображенням слабкого попиту, то споживачі, можливо, скерують кошти, що утворилися несподіваним чином, на заощадження.
AP
Нинішнє падіння цін викликане зрушеннями як у пропозиції, так і в попиті. Сповільнюється світова економіка, а також процес одужання в Європі і в Японії стримують попит на нафту. Однак є також значний шок в області пропозиції. В основному завдяки Америці видобуток нафти з початку 2013 року на 1-2 мільйони барелів на день вищий, ніж торік.
Одні країни можуть отримати ще більшу вигоду, тоді як інші зазнають збитків. В світі виробляється трохи більше 90 мільйонів барелів нафти на день. При 115 доларах за бочку це коштуватиме приблизно 3,8 трильйона доларів в рік, при ціні 85 доларів - тільки 2,8 трильйона. Будь-яка країна або група країн, які споживають більше, ніж вони виробляють, отримують вигоду від цієї зміни на суму в 1 трильйон доларів - переважно йдеться про імпортерів.
Китай є другим у списку найбільших нетто-імпортерів нафти. Ґрунтуючись на даних 2013 року, можна сказати, що зниження ціни на нафту на кожен долар дає можливість Пекіну заощадити 2,1 мільярда доларів. Нинішнє падіння цін, якщо воно буде стійким, знизить вартість імпорту країни на 60 мільярдів доларів, або на 3%. Велику частину китайського експорту складають промислові товари, ціна на які не падає. Якщо тільки не вплине слабкий попит, валютні запаси Китаю продовжуватимуть збільшуватися, а життєвий рівень повинен буде підвищитися.
Армія дітей "Ісламської держави" - Foreign Policy
Вони стоять у першому ряду під час страт, коли жертв обезглавлюють і розпинають на хресті в місті Ракка, яке стало оплотом «Ісламської держави» в Сирії. Їх використовують для здачі крові, коли вона потрібна пораненим бойовикам «Ісламської держави». Їм платять, коли вони доносять на людей, які проявляють нелояльність до «Ісламської держави» або висловлюються проти нього. Їх вчать тому, як стати терористом-смертником. Це маленькі діти, яким іноді не більше шести років, і з них роблять майбутніх солдатів «Ісламської держави».
Ця організація створила добре організовану систему вербування дітей. Вона обробляє їх і вселяє їм свої екстремістські ідеї, а потім вчить дітей елементарним навичкам ведення бойових дій. Бойовики готуються до тривалої війни проти Заходу і сподіваються на те, що юні воїни воюватимуть ще довгі роки.
AP
Точних цифр, що вказують на кількість залучених до цього процесу дітей, немає. Однак розповіді біженців і свідчення, зібрані ООН, правозахисними організаціями та журналістами, показують, що індоктринація і військова підготовка дітей набула широкого поширення.
Участь у війні дітей-солдатів - не новина. Хлопчиків як бійців використовують в арміях і воєнізованих формуваннях десятків африканських країн. Як показують дослідження, це робиться тому, що у дітей не сформовані моральні переконання, і їх легко можна умовити здійснювати жорстокі і насильницькі дії.
Юні бойовики «Ісламської держави» становлять особливу, надзвичайно небезпечну і довготривалу загрозу, тому що вони не відвідують нормальні школи, замість цього їх уперто напихають ісламістською пропагандою, покликаною знеособити і принизити інших людей, а дітей переконати в тому, що воювати і вмирати за віру благородно.
AP
Очевидці з іракських міст Мосул і Таль Афар розповіли слідчим ООН, що бачили маленьких дітей у формі «Ісламської держави» зі зброєю, яку вони насилу несли на собі. Ці діти патрулювали вулиці і заарештовували місцевих жителів.
Експерти ООН з прав людини «отримують підтверджені повідомлення про те, що діти у віці 12-13 років проходять військову підготовку в Мосулі, яку організовує для них ІДІЛ», повідомляється в спільній доповіді Управління Верховного комісара з прав людини та правозахисного управління Місії ООН з надання сприяння Іраку.