Корреспондент: Як розвиватиметься фінансовий ринок України

2014 рік став для фінансової сфери справжнім випробуванням на міцність.

Корреспондент з'ясував, що і як змінилося на ринку зі зміною влади і чого чекати в найближчому майбутньому, пише Олена Романюк в №47 видання від 28 листопада 2014 року.

Недавня річниця Євромайдану і пов'язані з нею заходи стали причиною появи безлічі публікацій «до дати». Їхні автори досить детально проаналізували причини, підсумки та наслідки Революції гідності через призму свого досвіду. Враховуючи, що більшість з них проявили себе насамперед як громадські активісти, у фокусі їхньої уваги опинилися, так би мовити, нематеріальні категорії.

Мобілізація суспільства, зростання громадянської свідомості, бурхливий розвиток волонтерського руху та нові обличчя в політиці – все це дійсно має місце з усіма властивими цим явищам плюсами і мінусами. При цьому не менш масштабні зміни в економіці, пов'язані зі зміною влади в країні і наступними подіями, опинилися в тіні.

Корреспондент вирішив заповнити прогалину, проаналізувавши, як змінювалася ситуація в ключових галузях економіки починаючи з банківського сектора та фінансів.

Долар – всьому голова

Курс долара досить давно став одним з головних показників, виходячи з яких українці оцінюють свій добробут. Причин тому маса, починаючи із залежності української економіки від імпорту і закінчуючи сакральною звичкою до обчислення зарплат у доларовому еквіваленті, навіть якщо вони виплачуються в гривні.

2014 рік з його масштабною девальвацією подарував суспільству справжній трилер. До початку Євромайдану, точніше в кінці жовтня, курс долара на міжбанку був 8,14 грн. Через рік курс перевищує 15 грн. На цьому тлі девальвація до 9,5 грн за $ 1, що планувалася урядом Миколи Азарова, виглядає блякло. А недавній стрибок до значень понад 16 грн дає розуміння, що 100% -ва девальвація ще не межа можливостей.

«Це світовий рекорд. Жодна країна у світі у 2014 році не мала такого рівня девальвації. А Україна це зробила», – констатує Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру.

Картина не буде повною, якщо не згадати численні обмеження на продаж валюти всім категоріям покупців. За словами Охріменка, офіційний курс долара в пунктах обміну – близько 15,6 грн, причому навіть у рамках обмежень еквівалентом 3.000 грн в одні руки купити його за таким курсом проблематично.

Як і слід було очікувати, прогалини заповнює чорний ринок, що переживає зараз черговий розквіт. Там обмежень щодо кількості валюти, яка купується, немає, але і курс перевищує 16 грн за $ 1.

«Фактично валютний ринок України повернувся в 1990-ті, коли теж було два курси долара – офіційний, явно низький, і реальний, більш високий, який формував чорний ринок», – констатує експерт.

Безумовно, так чи інакше девальвації у 2014 році було не уникнути. Однак її стрибкоподібний характер і перекоси у функціонуванні валютного ринку його учасники пояснюють політикою НБУ

Безумовно, так чи інакше девальвації у 2014 році було не уникнути. Однак її стрибкоподібний характер і перекоси у функціонуванні валютного ринку, що виникають внаслідок регуляторної діяльності Національного банку, його учасники пояснюють політикою НБУ.

Так, Нацбанк виконав рекомендації МВФ, який давно закликав відмовитися від фіксованого курсу національної валюти в числі інших рекомендацій. Але те, як саме це було зроблено, завдало істотного удару не тільки по фінансовому ринку, але й по економіці загалом.

Зіграли свою роль і «перепади настрою» НБУ: позиція спостерігача змінювалася гарячковою адміністративною активністю, а декларована прихильність рекомендаціям МВФ – прив'язкою до позначки 12,95 грн за $ 1 напередодні виборів, нехай такий курс й існував близько місяця і здебільшого тільки на папері.

Все це вкупі з численними нововведеннями, такими як ліміт на зняття доларів з валютних рахунків і депозитів, вже згадане обмеження з продажу валюти в одні руки, вимога до експортерів продавати 100% валютної виручки (згодом планку знизили до 75%), остаточно підірвало довіру ринку і населення до регулятора.

«Введення обмежень на продаж валюти і можливість зняти з депозитів не більше 15.000 грн в еквіваленті були великою помилкою НБУ. Це рішення не враховувало особливості психології вкладника, який не нестиме гроші в банк, звідки він їх уже не може швидко забрати. А обмеження на купівлю готівкової валюти створило додатковий ажіотаж на валютному ринку – це був найгірший сценарій з можливих», – упевнений Віталій Шапран, головний фінансовий аналітик рейтингового агентства Експерт-Рейтинг.

Фахівці вважають, що зараз на ринку зароджується «девальвація, що самопідтримується». Тобто люди, бачачи зниження курсу гривні, поспішають витратити гроші на купівлю імпортних товарів, щоб встигнути до подорожчання

Фахівці вважають, що зараз на ринку зароджується «девальвація, що самопідтримується». Тобто люди, бачачи зниження курсу гривні, поспішають витратити гроші на купівлю імпортних товарів, щоб встигнути до подорожчання, коли за ті самі меблі або побутову техніку доведеться заплатити вже більше. Це у свою чергу сприяє зростанню попиту на імпорт, який за сформованих умов було б доцільно, навпаки, скорочувати.

«Корінь девальвації – у платіжному балансі. Ми імпортуємо більше товарів, ніж продаємо. Тому зараз було б доцільно зменшити імпорт, ввести на нього мита, і тільки тоді ситуація може покращитися», – сказав у розмові з Корреспондентом фінансовий експерт, який побажав залишитися неназваним.

Підливає олії у вогонь і небажання експортерів продавати валюту на ринку за діючим курсом. Як писав Корреспондент, експортери придумують усе нові способи не заводити валюту в країну або максимально розтягнути цей процес у часі. А банкіри намагаються розробити схеми, що дозволяють звести як клієнтів одного банку експортерів та імпортерів, щоб був взаємовигідний рух валюти.

«Дуже активно за цими схемами працює сьогодні один з державних банків», – зазначає співрозмовник видання.

Крім того, ситуацію у фінансовому секторі посилює емісія гривні для покриття дефіциту бюджету, а також різке зниження припливу інвестицій в Україну.

«У 2013 році в Україну прийшло $ 3,5 млрд прямих інвестицій. Ще $ 8,5 млрд склали перекази приватних осіб. У цьому ж році інвестиції з України просто тікають. Зараз вони скоріше в мінусі, ніж у плюсі», – каже Охріменко.

По замкненому колу

Відтік депозитів з банків за таких умов виглядає цілком закономірним явищем. Перше, що зробить вкладник, бачачи зростання курсу долара, зіткнувшись з неможливістю купити валюту і почувши про обмеження на зняття депозитів, – намагатиметься забрати свої кровні з банку.

«За підсумками дев'яти місяців 2013 року загальна сума депозитів населення в гривні була 238 млрд грн, у валюті – майже $ 23 млрд. Через рік загальна сума депозитів фізичних осіб у гривні – 207 млрд грн, валюті – $ 15 млрд», – констатує Охріменко.

«Депозитів пішло понад $ 100 млрд, кредитування практично припинене», – зазначає Михайло Стрельніков, президент юридичної компанії Ніколас.

Прикметою часу закономірно стали проблеми з поверненням депозитів. Забрати з банку повністю всю суму вкладу зараз вкрай складно

Прикметою часу, за словами експертів, закономірно стали проблеми з поверненням депозитів. Забрати з банку повністю всю суму вкладу зараз вкрай складно.

«Навіть великі банки не можуть своєчасно погашати депозити і встановили ліміти для виплат з них, які найчастіше ще нижче лімітів, встановлених НБУ», – каже Охріменко.

У підсумку, як розповіли Корреспонденту в одному з київських банків, люди, які хочуть терміново забрати гроші з депозиту, або ходять у відділення кожен день, як на роботу, і знімають їх частинами або беруть кредит під заставу депозиту.

«Це своєрідна схема переведення в готівку грошей. Банками вона не надто сприймається, але все ж практикується», – зазначає директор департаменту ризиків банку.

За таких умов утримати клієнта – подвиг, що вимагає неабияких зусиль і винахідливості

За таких умов утримати клієнта – подвиг, що вимагає неабияких зусиль і винахідливості. Наприклад, ряд банків скоротили свої депозитні програми до 7-15 днів, запропонувавши клієнтам акції, що додатково збільшують прибутковість депозитних вкладів, дають можливість виграти бонуси, призи, дисконт і т. д.

При цьому ставки за депозитами сьогодні неймовірно високі і можуть досягати 25-27% у гривнях і 12,5-13,5% у доларах. У жовтні 2013-го середні ставки на річні депозити, за даними НБУ, були 17,5% в гривнях і 7,08% у доларах.

Такі кроки із залучення вкладів дозволили деяким банкам навіть наростити показники. Зокрема, як повідомив Віктор Голуб, заступник голови правління банку Фінанси та Кредит, в їхній фінустанові кількість нових вкладників, які раніше ніколи не розміщували в ньому вклади, за жовтень зросла на 5% порівняно з вереснем, а число випадків поповнення наявних вкладів – на 30%.

За результатами трьох кварталів збільшувався депозитний портфель фізичних осіб й у ПАТ Фідобанк.

«За підсумками третього кварталу депозитний портфель населення в нашому банку зріс на 6,3% порівняно з попереднім кварталом, до 2.763,8 млн грн. Основний приріст забезпечили вклади в національній валюті. Загалом з початку року депозити населення в банку зросли на 40,5%», – розповідає Дмитро Гавриков, директор з продажу роздрібного бізнесу Фідобанк.

При цьому, незважаючи на окремі перемоги місцевого значення, загроза відтоку депозитів нікуди не дівається, і тема мораторію на дострокове зняття вкладів періодично з'являється в ефірі.

«Потрібно вводити заборону на дострокове зняття вже зараз. Інакше черговий відтік депозитів для купівлі долара, що дорожчає, знову зажене великі банки в необхідність рефінансування від НБУ – те саме замкнене коло. Але важливо не допустити обмежень на зняття коштів після закінчення дії депозитних договорів. Клієнт повинен чітко розуміти, що він може забрати свої кошти і є господарем своїх заощаджень», – зазначає один з фінансових експертів.

Кредити як вид, що зникає

В таких умовах говорити про більш-менш активне кредитування немає підстав. Якщо восени 2013 року загальна сума позик, виданих банками юридичним і фізичним особам, склала в гривні 582 млрд, то станом на вересень 2014-го вона скоротилася до 547 млрд грн. При цьому частка проблемних кредитів зросла, за різними оцінками, до 60-95%.

«Зараз кредити не повертає ніхто – ні фізичні, ні юридичні особи. Всі клієнти, які кредитувалися у валюті і пережили девальвацію з 5 до 8 грн за $ 1, зараз перестали платити», – зазначає співробітник одного з київських банків.

Співробітник банку: Зараз кредити не повертає ніхто – ні фізичні, ні юридичні особи. Всі клієнти, які кредитувалися у валюті і пережили девальвацію з 5 до 8 грн за $ 1, зараз перестали платити

У підсумку, за словами Гаврикова, за третій квартал кількість банків, які видають населенню кредити готівкою і кредитні карти, ще більше скоротилася.

«На цей час кредитування фізичних осіб пропонують лише одиниці банків, які мають стабільний фінансовий стан і не відчувають проблем з ліквідністю», – каже він.

Та сама ситуація спостерігається і в сфері кредитування юридичних осіб.

При цьому ставки за кредитами стартують зараз з 23,5% річних.

«Банківська система не може зараз кредитувати економіку України. Хоча і експерти, і державні діячі постійно заявляють, що економіка України не може працювати без кредитування. Але саме кредитування неможливо в умовах, коли частина бізнесу пішла в тінь, частина розорилася, а та невелика частина, що залишилася, думає зараз про те, як пережити кризу, а не про розвиток. Немає кредитування – немає і доходів банків. Тому банкам так важко віддавати депозити. Коло замкнулося», – пояснює Охріменко.

На цей момент, за інформацією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тимчасова адміністрація працює в 34 банках, і процес триває

Кризу банківської системи підтверджує і кількість фінустанов, в яких у 2014 році була введена тимчасова адміністрація. Наприклад, якщо у 2013-му вона була введена тільки в банку Даніель, то на цей момент, за інформацією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тимчасова адміністрація працює в 34 банках, і процес триває.

«Зараз банки перебиваються тим, що беруть рефінансування в НБУ. Причому рефінансування надається не всім і не безкоштовно», – зазначає директор департаменту ризиків одного з банків.

Змінилися хіба що пріоритети. Якщо у 2013 році у фаворі були невеликі банки, яким приписувалися зв'язки з так званою Сім'єю, то сьогодні в першу чергу можуть розраховувати на підтримку установи, так чи інакше пов'язані з керівництвом НБУ.

«Зараз відчувають труднощі, але залишаються надійними держбанки і банки зі 100% -м іноземним капіталом. Приватні українські банки та їхні перспективи залишаються під великим питанням. Більшість з них, звичайно, виживуть, але близько 40-50 банків кризу у фінансовому секторі можуть і не пережити», – у свою чергу прогнозує Шапран.

За позику віддяка

Враховуючи все вищесказане, стан фінансової сфери разюче погіршився менш ніж за рік, що не могло не позначитися на всій економіці в цілому. Рекордна кількість несприятливих факторів, починаючи від бойових дій на сході країни і закінчуючи не дуже сприятливою кон'юнктурою світових ринків, безумовно, зіграли свою роль.

Однак внесок держави, яка досі лише обмежується деклараціями про майбутні реформи, а на практиці все більше входить у роль регулятора ринків в ручному режимі, недооцінювати не варто.

При цьому розгледіти на горизонті реформи все ще неможливо. Підписана керівниками п'яти фракцій коаліційна угода передбачає лібералізацію валютного регулювання в Україні починаючи з 2016 року. З цього ж року влада має намір спростити режим інвестування в Україну і почати роботу над створенням умов для повернення коштів, виведених за кордон.

Що ж буде до 2016-го? Пережити смутні часи, очевидно, повинні допомогти транші від міжнародних організацій. Але, судячи за попередніми підсумками 2014 року, надії на них можуть повною мірою не виправдатися.

У квітні Україна домовилася з МВФ про нову програму stand-by. Ця подія, на думку аналітиків проекту Ціна держави: популярна економіка, також допомогла відновити довіру інших кредиторів. Надати позики Україні у 2014-му погодилися Європейський союз, Світовий банк, США, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Канада і Японія.

Планувалося, що до кінця року Україна отримає $ 7,4 млрд від МВФ і $ 6,3 млрд від інших кредиторів. Але станом на середину листопада прийшло лише дві третини обіцяних сум

Планувалося, що до кінця року Україна отримає $ 7,4 млрд від МВФ (чотирма траншами – в квітні, липні, вересні та грудні) і ще $ 6,3 млрд від інших кредиторів. Але станом на середину листопада прийшло лише дві третини обіцяних сум – $ 4,6 млрд від МВФ у вигляді двох траншів за програмою stand-by у травні та вересні і ще $ 3,6 млрд від інших організацій. Затримка з фінансуванням від МВФ змусила й інших кредиторів зайняти вичікувальну позицію.

«Як розгортатимуться події у 2015 році, сьогодні не може сказати ніхто. Очевидно тільки, що чим сильніше український уряд зволікатиме з реформами, тим більшою буде наша потреба в зовнішньому фінансуванні», – каже Юлія Шибалкіна, економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна.

Водночас зовнішнє фінансування закономірно спричинить за собою нові вимоги щодо розвитку економіки країни. А вони, як виявилося, далеко не завжди практичні.

«Програма макроекономічної стабілізації stand-by поки що успіхом не увінчалася, зате девальвація на рівні майже 100% і різке збільшення ризиків банківського сектора наявні», – підсумовує Шапран.

Осінній розпродаж

Куди дівалася третина золотого запасу НБУ

21 листопада НБУ оприлюднив дані про стан офіційного золотого запасу країни. Його обсяг, що коливався з початку року в межах 1,29-1,38 млн тройських унцій, у жовтні просів майже на третину, до 0,84 млн тройських унцій. У більш звичних величинах це означає, що Нацбанк на 1 вересня мав у сховищах майже 40,5 т золота, але лише за місяць цей обсяг зменшився до 26,2 т.

Не додали визначеності й пояснення голови НБУ Валерії Гонтарєвої, яка поспішила заспокоїти громадськість тим, що запаси золота – це «лише невелика кількість злитків». Стандартна вага золотого злитка становить 350-400 тройських унцій, тобто мова йде як мінімум про 2.100 злитків, що складно назвати зовсім невеликою кількістю.

Як і слід було очікувати, ЗМІ та експерти озвучили найрізноманітніші версії зниження обсягів золотого запасу. Кількість публікацій і варіанти пояснень, одне підозріліше за інше, очевидно, все таки змусили НБУ виступити з роз'ясненнями. 24 листопада регулятор повідомив, що у вересні було прийнято рішення збільшити частку долара в резервному кошику за рахунок продажу частини золотого запасу. Частка золота знизилася до 8% від загального обсягу золотовалютних резервів внаслідок продажу 0,46 млн тройських унцій.

Офіційне роз'яснення, втім, не дає відповіді на питання, чому золото вирішили продати в момент, коли ціни на нього знижувалися

Офіційне роз'яснення, втім, не дає відповіді на питання, чому золото вирішили продати в момент, коли ціни на нього знижувалися. На думку експертів, це може свідчити як про непродуманість рішення, так і про поспішний характер продажу.

Останнє змушує замислитися про рівень ліквідності золотовалютних резервів НБУ взагалі – зрештою, Нацбанку знадобилися долари, але чому потрібно було продавати саме золото і саме в момент зниження ціни на нього? Загальний обсяг резервів знижується, тільки в жовтні резерви НБУ скоротилися більш ніж на 23%, до $ 12,6 млрд, через необхідність підтримати НАК Нафтогаз України. З такою динамікою наростити золотий запас найближчим часом навряд чи вдасться.

***

Цей матеріал опубліковано в №47 журналу Корреспондент від 28 листопада 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.