Кактуси, гриби і ритуальні клізми: психоделічна медицина Мезоамерики

Ритуальне використання священних рослин мало на меті не тимчасове підвищення життєвого тонусу, а повну трансформацію.

Корінне населення Мезоамерики (регіон у центральній Америці до приходу європейців активно використовувало психоделічні наркотики в медицині і релігійних ритуалах. А в деяких регіонах використовується в народній медицині досі

", мігрень та інші розлади неврологічного та психічного здоров'я розглядалися в контексті ритуальних церемоній з використанням цих препаратів" автор доповіді в Livescience іспанський учений Хав'єр Карод-.

За індіанським віруваннями, для того, щоб зцілити людину від хвороби, шаман може давати галюциногенне зілля хворому, може вживати його сам або ж обидва - шаман, і хворий - вживають зілля Іншими словами ліки в індіанському світогляді відрізнялося від європейського його міг приймати як сам хворий лікар.

Для визначення причини недуги і способу лікування використовувалися галюцинаторні бачення. Часто застосовували стимуляцію чутливості, коли музика, пахощі і танці ставали частиною ритуального дійства. Крім ентеогенних рослин, в ацтеків була вражаюча фармакологія іншими рослинами, включаючи цілі ботанічні сади. Пацієнти вільно отримували рослини кожен раз приходили знову і розповідали жерцеві про те, як проходить лікування їхньої хвороби

Нижче представлені найбільш поширені препарати.

Бальче і ритуальні клізми

Цивілізація Майя між 250 роком до 900 роком нашої ери п'янкий напій бальче під час сеансів спілкування з духами.

Напій виготовлявся шляхом змішування кори рослини Lonchocarpus longistylus з медом. Мед виробляли бджоли, які харчувалися рослиною у своєму складі алкалоїд LSA ЛСД.

Для більш сильного ефекту майя використовували також ритуальні клізми всмоктування речовини, а також розкурювали тютюн.

Під час подібних сеансів розширення свідомості вони входили в транс, в якому, як їм здавалося, вони могли бачити духів, майбутнє, померлих предків і так далі.

Священні гриби

Народності Мезоамерики використовували щонайменше 54 види галюциногенних грибів роду псилоцибе Псилоцибін - психоделик сильне переживання ЛСД, але більш "природне" і ""

Релігійні практики з використанням грибів беруть початок щонайменше три з половиною тисячі років тому.

"Людина, що їсть такі гриби, спостерігає видіння і переживає відчуття вербальному опису говорить учений.

Індіанці вважали, що гриб розмовляє з людиною і через стан інтоксикації відкриває йому свої таємниці.

Галюциногенні кактуси

Наступне джерело розширення свідомості в Мезоамериці був кактус пейот складі більше 60 галюциногенних речовин. З нього синтезували відомий нині мескалін

Корінні племена почали використовувати психоделічні властивості кактусів більш ніж п'ять тисяч років тому.

Людина під впливом пейота спостерігає калейдоскоп видінь, а також по відчуває час і простір

Складальників пейота індіанці іменували Пейотеро перед кожною дією вони проходили спеціальний ритуал очищення

Індіанці вживали кактус пейот під час священної церемонії звучали " пісні" під звуки водяних барабанів і тріскачок з гарбузів на церемонії співає чотири пісні чотири рази, а чільний брухо () виконує чотири особливі пісні церемонії вода, пісня світанку і закриття ритуалу. В основному, майже всі пісні не несуть смислового навантаження.

Препарати зі шкіри жаб роду Bufo

Майя змішували тютюн з висушеною шкірою жаб Bufo потім додавали в алкогольні напої, що посилювало психоделічний ефект. Також нюхальний порошок з насіння (або напій) застосовували воїни індіанських племен як психостимулятор перед боєм.

"Трава Диявола"

Дурман або " Диявола, також використовувався індіанцями протягом століть як знеболювальне під час ритуалів

Слід зазначити, що ритуальне використання священних рослин мало своєю метою не тимчасове підвищення життєвого тонусу, а повну трансформацію особистості Людина вирушала у візіонерську подорож не для того у світ фантазій щоб побачити і пізнати кінцеві таємниці буття приховані від непосвяченого погляду. Кожна така подорож індіанці була санкціонована Згори.