Олександр Турчинов: "пришестя" до РНБО - ВВС Україна

BBC Україна,  16 грудня 2014, 20:35
💬 2
👁 507

Наступного тижня парламент, ймовірно, значно розширить повноваження Радбезу та його секретаря.

Новим секретарем Ради нацбезпеки та оборони став колишній спікер парламенту та в.о. президента Олександр Турчинов.

Після відставки Андрія Парубія цей пост був вакантним з серпня 2014 року.

Наступного тижня парламент, ймовірно, значно розширить повноваження Радбезу та його секретаря.

ВВС Україна нагадує читачам про довгу та насичену політичну біографію Олександра Турчинова.

Комсомол – "Громада" - Рада

Олександр Турчинов народився 31 березня 1964 року у Дніпропетровську. У 1986 році закінчив технологічний факультет Дніпропетровського металургійного інституту.

Відразу після закінчення вишу працює вальцювальником та майстром на "Криворіжсталі", однак вже наступного року повертається до Дніпропетровська.

Протягом 1987-1990 років працює в структурах комсомолу: спочатку секретарем райкому, згодом – завідувачем відділу агітації та пропаганди тамтешнього обкому ВЛКСМ.

У 1992 році Турчинова призначають головою комітету з роздержавлення і демонополізації виробництва Дніпропетровської ОДА. Губернатором цієї області тоді був Павло Лазаренко.

Вже наступного року Олександр Турчинов переїжджає до Києва – на посаду радника тодішнього президента, ще одного вихідця з Дніпропетровська - Леоніда Кучми.

У цей же період він стає лідером новоствореної партії "Громада" – саме її у 1997 році одразу після відставки з поста прем’єра очолив колишній шеф Турчинова Павло Лазаренко.

На той час Олександр Турчинов вже стане доктором економічних наук: у 1995-му він захистив кандидатську дисертацію на тему реформування податкової системи, а за два роки – докторську з проблем тіньової економіки. Деякий час він працював в Інституті Росії НАН України.

У 1998 році пан Турчинов вперше потрапляє до парламенту від списку партії "Громада". Наступного року вслід за Юлією Тимошенко залишає цю силу та входить до щойно створеної партії "Батьківщина".

Певний час партію "Батьківщина" зараховували до "умовно провладних": вона підтримала "оксамитову революцію" у Верховній Раді у 2000 році (після неї Турчинов навіть отримує посаду керівника ключового бюджетного комітету парламенту), а Юлія Тимошенко займала пост першого віце-прем’єра в уряді Віктора Ющенка.

Проте після арешту Юлії Тимошенко взимку 2001-го "Батьківщина" переходить до жорсткої опозиції та стає співзасновником Комітету національного порятунку, котрий проголосив метою імпічмент президента Леоніда Кучми, а згодом став базою для створення Блоку Юлії Тимошенко.

На парламентських виборах 2002 року пан Турчинов посів сьоме місце у списку БЮТ та став депутатом Ради вдруге. На той момент він вже мав репутацію "правої руки" Юлії Тимошенко та "сірого кардинала" її політичного табору.

"Другий номер"

Нового імпульсу кар’єрі Олександра Турчинова надала Помаранчева революція. Він не входив до числа політиків, які з’являлися на сцені Майдану найчастіше, однак очевидці подій відзначають, що тоді повною мірою проявилися організаційні таланти Турчинова.

Він очолював виконком із забезпечення координації акції на Майдані та був заступником керівника виборчого штабу кандидата в президенти Віктора Ющенка.

Після інавгурації новообраного глави держави пана Турчинова називали претендентом на посаду міністра внутрішніх справ, однак, за даними тижневика "Дзеркало тижня", проти цього призначення рішуче виступив тодішній секретар РНБО Петро Порошенко.

Олександр Турчинов очолив Службу безпеки України, а "Дзеркало тижня" написало, що, попри відсутність досвіду роботи у спецслужбах, ця посада йому пасуватиме: "У побудові схем і, з дозволу сказати, практичного єзуїтства, Турчинов дасть фору всьому складу СБУ".

Вже за кілька місяців він залишив цю посаду, добровільно заявивши про свою відставку після "корупційного скандалу" та викликаної ним відставки Юлії Тимошенко.

Відтоді і аж до недавнього часу пан Турчинов був, за свідченнями спостерігачів, "тінню" Юлії Тимошенко, беззаперечним "другим номером" її політичної сили, на котрого вона могла покластися та котрому довіряла.

На питання журналістів про складнощі, які подекуди виникають у стосунках з Тимошенко Турчинов відповідає: "Наші стосунки перевірені роками і досить непростими, я навіть сказав би трагічними обставинами. Тому я ніколи не коментував і не буду коментувати свої стосунки чи дискусії з Юлією Володимирівною. Ми одна команда. І цим все сказано".

Так чи інакше, Олександр Турчинов у цей період не робить гучних політичних заяв, він є радше організатором та виконавцем, який забезпечує роботу команди Тимошенко.

Коли внаслідок позачергових парламентських виборів 2007 року вона повертається у крісло глави уряду, він стає першим віце-прем’єром. Його "Батьківщина" висуває кандидатом у київські мери на позачергових виборах-2008 і він навіть обходить на них Віталія Кличка (хоч і поступається Леонідові Черновецькому).

Після поразки Тимошенко на президентських виборах-2010 – очолює "опозиційний Кабмін", а згодом активно бореться за звільнення екс-глави уряду з-за ґратів, реалізовує благословлене з Качанівської колонії нею об’єднання з "Фронтом змін" Арсенія Яценюка та стає першим заступником – головою центрального штабу оновленої "Батьківщини".

У цьому статусі Олександра Турчинова застав початок Євромайдану.

В.о. президента

Під час подій зими цього року Турчинов не входив до "трійці" лідерів парламентських опозиційних фракцій, які були "обличчями" протесту на Майдані, однак, як і в 2004-му, виконував чимало організаційної роботи – зокрема, саме він був координатором Штабу національного спротиву, котрий діяв у Будинку профспілок.

Турчинов рідше за Арсенія Яценюка, Віталія Кличка та Олега Тягнибока потрапляв до об’єктивів телекамер, однак саме він, за його власними словами, двічі проводив таємні зустрічі з Віктором Януковичем, які мали розрядити протистояння у критичні моменти – після того, як у сутичках на вулиці Грушевського пролилася перша кров та 18 лютого, коли вогнепальну зброю почали застосовувати відкрито.

Організаторський талант, величезний політичний досвід та відсутність яскраво виражених персональних амбіцій, за свідченнями спостерігачів, стали головними причинами, з яких наприкінці лютого цього року Верховна Рада обрала Олександра Турчинова своїм головою після втечі Віктора Януковича та відставки Володимира Рибака з поста голови Верховної Ради.

Одним з перших рішень, котрі парламент ухвалив під його керівництвом, стало відновлення дії Конституції 2004 року. Турчинов як спікер внаслідок цього став виконувачем обов’язків президента та Верховним Головнокомандувачем.

"Я жодного разу не зайшов до кабінету президента. Він був опечатаний після втечі Януковича і проведення там обшуків, зняли печатку лише після інавгурації Порошенка", - згадуватиме потім Олександр Турчинов.

Менше ніж за тиждень після цього призначення розпочалася "кримська криза": "ввічливі люди" захопили будівлю місцевого парламенту, а згодом – почали блокувати українські військові частини на півострові.

"Мені одразу все стало зрозуміло. Росія, користуючись ситуацією безвладдя в Україні, почала агресію проти нас", – описує своє сприйняття тих подій пан Турчинов.

Згодом він заявить, що Росія очікувала від України рішучішого спротиву в Криму – він дав би їй привід для вторгнення в континентальну Україну одразу з кількох напрямків та захоплення областей півдня та сходу держави.

"Я дав команду тягнути якомога довше, утримуючи військові частини в Криму та позбавляючи росіян наступальної ініціативи", - пояснює він "пасивну", на думку деяких спостерігачів, тактику, яку тоді обрала Україна.

В Україні відбувалося приведення до бойової готовності наявних збройних підрозділів, а згодом – формування добровольчих батальйонів.

Саме Олександр Турчинов у середині квітня підписав указ про введення на Донбасі режиму антитерористичної операції, а на початку травня – про часткову мобілізацію.

Водночас, попри критику опонентів, Турчинов не ініціює запровадження в Україні чи її східних областях воєнного стану – за його ж словами, для того, щоб забезпечити проведення президентських виборів та остаточно легітимізувати нову українську владу.

Попри це, події на Донбасі в інтерв’ю LB.ua ще в червні цього року він назвав "війною у форматі АТО".

На "Фронт"

Наприкінці серпня, після того, як президент Петро Порошенко видав указ про проведення позачергових парламентських виборів, Олександр Турчинов вийшов зі складу "Батьківщини".

За його ж словами, охолодження стосунків з Юлією Тимошенко почалося ще раніше, перед президентськими виборами.

"У нас була непроста розмова напередодні кампанії. Я говорив, що Юлії Володимирівні, на мій погляд, не варто балотуватися. Вона до моєї думки не прислухалася, ну, і я просто перестав активно радити, от і все", – лаконічно розповідає він про цей поворот у своїй політичній біографії.

Разом з Турчиновим з "Батьківщини" у ті дні вийшла низка її знакових членів – у тому числі прем’єр Арсеній Яценюк, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-глава РНБО Андрій Парубій та інші.

Згодом вони оголосили про створення партії "Народний фронт" та перемогли на листопадових парламентських виборах у партійній частині.

Попри те, що низка видних членів "Фронту" одразу після підбиття підсумків кампанії заявляли про наміри їхньої сили відстояти Олександра Турчинова на посту спікера, головою Верховної Ради обрали представника "Блока Петра Порошенка" Володимира Гройсмана. Пан Турчинов же очолив другу за величиною фракцію парламенту.

Втім, протягом останніх двох тижнів у кулуарах парламенту жваво обговорювали його ймовірне призначення на пост секретаря РНБО з розширеними повноваженнями.

А минулого тижня парламент проголосував у першому читанні за президентський проект змін до закону про Радбез, який помітно розширював повноваження цього органу та його секретаря.

Згідно з пропозиціями Петра Порошенка, РНБО має отримати повноваження з "координації та контролю діяльності органів виконавчої влади". Укази президента, видані на підставі рішень Ради, стануть обов’язковими для виконання Кабміном та місцевими адміністраціями. Додаткові повноваження – зокрема, з організації Ставки Верховного Головнокомандувача та внесення пропозицій щодо витрат на нацбезпеку та оборону держбюджету – має отримати секретар РНБО.

Джерела ВВС Україна стверджують, що цей законопроект писався на Банковій саме "під Турчинова". Остаточне голосування за документ заплановане на наступний тиждень.

"Це моє кадрове рішення має засвідчити єдність та внутрішню довіру", - прокоментував указ про призначення пана Турчинова Петро Порошенко у своєму Twitter.

"У Росії газу не вистачить"

Спостерігачі зазначають, що роль, яку в системі державного управління відіграє РНБО, залежить від особистості його керівника.

Політолог Тарас Березовець згадує, що "по-справжньому ефективним Радбез був лише за двох керівників – Володимира Горбуліна та Євгена Марчука".

Протягом останніх років РНБО нерідко відігравала формальну роль, а посади заступників секретаря Радбезу характеризувалися експертами як "почесне заслання" для політиків, котрих туди призначали.

Призначення до цього органу Олександра Турчинова, а також цілком ймовірне розширення повноважень цього органу, має всі шанси зламати цю тенденцію – важко припустити, що настільки досвідчений та впливовий політик змириться з "маргінальною позицією" у системі влади.

Уже в неділю Турчинов у ранзі "лише" депутата парламенту взяв участь у зустрічі президента з прем’єром та спікером парламенту.

За її підсумками стало відомо, що на найближчому засіданні РНБО розглянуть найважливіші статті бюджету, які стосуються оборони та "пріоритетів, пов’язаних з ситуацією на Донбасі".

Саме ситуація на Сході, очевидно, стане головним пріоритетом діяльності Радбезу Турчинова. Які саме підходи до вирішення кризи пропонуватиме цей орган, наразі сказати важко.

Він рідко дає інтерв’ю журналістам, а "Дзеркало тижня" ще у 2005 році охарактеризувало його як "одного з найзакритіших персонажів вітчизнаного політикуму".

Ще в травні цього року Турчинов однозначно висловився проти федералізації України, назвавши її "кроком до безодні" для східних регіонів. На початку листопада, після проведення сепаратистами невизнаних міжнародним співтовариством "виборів", саме він запропонував парламентові скасувати закон про особливості самоврядування у деяких районах Донеччини та Луганщини.

"Є тільки один формат нашої діяльності: звільняти окуповані території", - заявив він тоді.

Так само жорсткою є позиція Турчинова стосовно участі Росії у конфлікті на сході України.

У травні цього року він оцінив збитки від анексії Криму Росією у понад 100 млрд доларів.

"У Росії газу не вистачить, щоб розрахуватися за збитки, яких вони завдали Україні", - заявив він.

"Кров українців – на совісті політичного керівництва Росії. На жаль, я не вірю, що вони відмовляться від своїх імперських замашок, від подальшої агресії", – сказав Олександр Турчинов наприкінці червня цього року.

"Пришестя"

Додаткових штрихів до портрету Турчинова додає його належність до євангельської церкви християн-баптистів (що дало підстави соцмережам та ЗМІ дати йому прізвисько "Пастор" у різних варіаціях), а також його літературна діяльність.

Олександр Турчинов написав три романи – причому критики говорять про сильний вплив біблійних мотивів у кожному з них.

В останній з книг Турчинова – виданому у 2012 році романі "Пришестя" – йдеться, зокрема, про силове визволення з в’язниці лідерки української опозиції, масонський заколот за участю російського керівництва проти президента Польщі, який закінчується катастрофою його літака, а також крадіжки сатаністами з могил черепів, що має перешкодити їм воскреснути в Судний день.

Закінчується роман сценою масштабної битви між переважаючими силами зла і "християнським ополченням" на горі Мегіддо, що в Ізраїлі, та сходженням на землю зірки Полин.

"Всі свої книжки я написав в опозиції", – сказав Олександр Турчинов у 2010 році.

Найближчим часом його літературний доробок навряд чи поповниться.

Джерело: ВВС Україна

ТЕГИ: Турчинов РНБО