Корреспондент: На екрани виходить фінальна частина Хоббіта
Ось і настав момент, коли різномасті мешканці Середзем'я назавжди «вирушають у свій казковий ліс».
На екрани виходить Хоббіт: Битва п'яти воїнств – фінал кіноепопеї, яка змінила уявлення про фільми в жанрі фентезі, пише Анна Давидова у №49 журналу Корреспондент від 12 грудня 2014 року.
У новозеландському будинку режисера Пітера Джексона є кімната, обстановка якої повністю повторює інтер'єр нори хоббіта Більбо Беггінса. Гуляти по цій кімнаті – як, втім, і завжди, виключаючи вихід у люди, – режисер полюбляє босоніж. Хоча і запевняє: хоббіти тут ні до чого, простий збіг.
Але повірити важко. Джексон, навіть зовні схожий на канонічне уявлення про хоббітів – невисокий (1 м 69 см), кругленький, вічно скуйовджений, – віддав книгам Джона Р. Р. Толкіна 17 років життя, з 1997-го, коли отримав права на їхню екранізацію. Таке не могло не вплинути.
Перебрехав або не перебрехав він книги, фанати сперечаються з часів виходу першого фільму. Скільки читачів, стільки й думок. Хтось впевнений, що взагалі не треба було братися – надто вже складно для втілення.
Але сам Джексон дотримується іншої точки зору: «Це занадто великий текст і занадто важливий актив для кіно. Це мало статися – зі мною чи без мене».
Дуже англійське кіно
Про що ж за великим рахунком Джексон знімав усі частини своєї епопеї?
«Одна з головних тем Володаря така – щойно ти виходиш зі своєї тихої гавані, ти зустрічаєшся з небезпекою і пригодами, а коли повертаєшся додому, то вже не можеш стати колишнім. Так і Фродо – він іде, щоб знищити Кільце всевладдя, і повертається зломленим. Це частина того досвіду, який Толкін отримав у Першу світову: ціле покоління англійських юнаків вперше побачило великий світ, вирушивши воювати до Франції, і вони всі повернулися додому іншими людьми», – каже режисер.
Толкін теж був серед цих хлопців: майбутній батько фентезі вижив у кривавій битві на Соммі, за майже півроку якої були вбиті і поранені близько 1 млн осіб. Проте, повернувшись, письменник зумів трансформувати свій досвід не тільки в тритомного і досить похмурого Володаря, але й у зовсім невинний «приквел» – тоненьку дитячу книжечку Хоббіт, де про спасіння світу мова взагалі не йде.
Режисер: Хоббіти відображають традиційний англійський погляд на світ: освоєний людиною простір обмежується межами твого графства, а до всього за його межами варто ставитися з підозрою
«Я легко можу асоціювати себе з Більбо, – міркує Джексон. – Це образ з довоєнної Англії. Хоббіти відображають традиційний англійський погляд на світ: освоєний людиною простір обмежується межами твого графства, а до всього за його межами варто ставитися з підозрою. Це дуже англійське відчуття було частиною культури Толкіна. Він народився у вікторіанську епоху, перед тим як стало можливо літати до інших країн. Але в ході своїх мандрів Більбо так сильно змінюється частково саме тому, що спочатку боявся навколишнього світу».
Навіщо потрібно було розганяти ці «пошуки себе» на цілих три фільми? Найпростіша відповідь – щоб більше заробити.
Але режисер це заперечує: «Комерційний хід – якби люди зі студії прийшли до нас, коли ми працювали над сценарієм, і сказали: «Ми зможемо розкрутити і продати три фільми, бла-бла-бла». Але вийшло навпаки – ми прийшли до них: була історія, яку ми хотіли розповісти, і персонажі, яких хотілося розкрити. До того ж пропадав матеріал з додатків».
Що це за програми? Виявляється, у Джексона також є права на невидані доповнення до третього тому Володаря – Повернення короля, – близько 125 сторінок про те, що відбувалося в Середзем'ї паралельно з дією Хоббіта.
«Жонглюючи, махлюємо, балансуємо», – так режисер описує свій творчий метод поєднання розрізнених шматків толкінівського тексту і власних нововведень. Приміром, додаткових персонажів: ельфа Леголаса (Орландо Блум), який «переїхав» з Володаря в Хоббіт, або його зазноби, ельфійки Тауріель (Еванджелін Ліллі), про яку Толкін взагалі не писав.
Змішалося все докупи
Битва п'яти воїнств починається там, де закінчилася Пустош Смауга: дракон, у якого Більбо за завданням гномів викрав легендарний алмаз Аркенстон, летить з Одинокої гори в Озерне місто. Смауг, упевнений, що крадіжка – справа рук його жителів, має намір спалити місто дотла. Політ у піке розлюченого ящера перериває влучний постріл лучника Барда (Люк Еванс).
Це не спойлер: Смауг фактично гине ще до початкових титрів. І ось тут починається цікаве. Дитяча казка про похід гномів за вкраденими у них драконом скарбами остаточно трансформується в таку собі Гру престолів, де навколо набитої золотом і раптово «осиротілої» Одинокої гори стикаються інтереси однаково жадібних гномів, ельфів, людей та орків, які просто ненавидять усе живе.
До того ж над світом Середзем'я все виразніше нависає тінь зловісного Некроманта – повелителя орків та іншої нечисті. І це вже пряме відсилання до Володаря кілець: адже Некромант, що набирає силу, – це і є творець Кільця всевладдя, майбутній повелитель Мордора Саурон.
Назва фінальної частини трилогії чітко відображає те, що відбувається: Битва п'яти воїнств – це дійсно битва, що триває практично весь фільм. І хоча беруть участь в ній абсолютно фантастичні персонажі, знята вона неймовірно реалістично.
Одне з технічних нововведень Хоббіта – зйомка на швидкості 48 кадрів на секунду: це вдвічі більше, ніж зазвичай
Одне з технічних нововведень Хоббіта – зйомка на швидкості 48 кадрів на секунду: це вдвічі більше, ніж зазвичай.
«Така якість зображення спокушає тим, що ми можемо позбутися усього, що сковувало нас в останні років 80, – хвалиться Джексон. – Близько п'ятої частини кінотеатрів показуватимуть версію на 48 кадрів на секунду – подивимося, як відреагує аудиторія».
Ще одна чарівна штука, без якої не було б ні Володаря, ні Хоббіта, – технологія захоплення руху (motion capture), за допомогою якої з'явилися Голлум (Енді Сьоркіс) і Смауг (Бенедикт Камбербетч).
«Мій батько читав мені в дитинстві цю книгу: він актор, і йому доводилося грати дракона для свого сина, – згадує Камбербетч. – Коли я дізнався про проект, була тільки одна думка: «О боже, я обов'язково повинен отримати саме цю роль!». Її хотіли зіграти багато шалено талановитих акторів, але пощастило мені. Смауг – це не тільки мій голос: завдяки спеціальному костюму з датчиками я передавав дракону свої фізичні риси».
Кайф ескапіста
«Мені буде не вистачати думки про те, що я можу зробити це ще раз, – каже оскароносна Кейт Бланшетт, яка зіграла королеву ельфів Галадріель у Володарі і Хоббіті. – У кіно неймовірно рідко можна повернутися туди ж, де ти був десять років тому. Я знаю, що цьому більше не судилося повторитися, і таке розуміння робить мене злегка сумною і старою».
Так, неймовірна кіноподорож туди і назад завершилася: тепер за бажання можна дивитися в хронологічному порядку – з першого Хоббіта до останнього Володаря. Це і було стратегічною метою Джексона.
Режисер: Я завжди тримав у голові шість фільмів. Світ Середзем'я існуватиме в серії з шести частин
«Я завжди тримав у голові шість фільмів, – зізнається режисер. – Світ Середзем'я існуватиме в серії з шести частин – саме з цієї позиції наступні покоління його сприйматимуть».
Амбітно? Безумовно. Але, якщо б не було у забавного новозеландського коротуна-товстуна велетенських амбіцій, у нас не було б чудової кіноказки, яка навіть за всіх своїх мінусів дозволяє на певний час перенестися у чарівний світ. Де, з одного боку, все набагато простіше, а з іншого – складніше, ніж в нашому.
«Я знімаю фільми для тих, хто насолоджується походами в кіно, – резюмує Джексон. – Я сам виріс у кінотеатрі, а чи є більше задоволення, ніж знати, що хтось виріс на моїх картинах? Я мчав в інші світи, і зараз хтось інший переживає цей ескапістський кайф завдяки мені. Для того і живу».
***
Цей матеріал опубліковано в №49 журналу Корреспондент від 12 грудня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.