Чому в Японії не забороняють порнокомікс з дітьми

Японські комікси та мультиплікація, більш відомі під назвами манга і аніме, популярні в усьому світі.

При цьому частина цієї продукції має відверто еротичний і навіть порнографічний характер. Так чому ж в Японії її не забороняють?

У Токіо відкрилася виставка коміксів в жанрі манга під назвою Sunshine Creation. Тисячі шанувальників жанру, в більшості своїй чоловіки, стікаються до виставкового центру, роздивляючись журнали та буклети, розкладені на продаж на переносних столах в залах центру.

Розвішані на стінах плакати з зображеннями волооких фей, багато з яких ледь прикриті одягом і володіють фантастичними пропорціями тіла, перетворюють гучний простір величезного центру в буйство фарб.

"Цей зал в основному присвячений сексу", - пояснює Хайд, один з організаторів виставки.

Ми зупиняємося біля столу, на якому розкладені комікси із зображенням двох дівиць з оголеними грудьми. На мій погляд, обом з них років по 12, хоча на картинках вони зайняті вельми недвозначними "дорослими" справами.

У Британії, Австралії чи Канаді такі матеріали вважали б непристойними і навіть незаконними, але в Японії до них ставляться інакше.

"Всі знають, що сексуальна експлуатація дітей – справа недобра, - каже Хайд. - Але почуття з цього приводу не можуть підлягати обмеженню, фантазії на тему сексу з дитиною в Японії не заборонені".

Потім Хайд знайомить мене з неологізмом "лолікон", що означає "комплекс Лоліти", - так в жанрі манга визначають піджанр, присвячений сексуальним темам за участю дівчаток-підлітків. Серед таких тем можуть бути інцест, зґвалтування та інші табуйовані сюжети, хоча сам Хайд, з його слів, віддає перевагу коміксам про любовні пригоди старшокласниць.

"Лолікон" - це тільки одне з багатьох моїх хобі, мені подобаються фантазії на тему сексуальних дівчаток", - зізнається він.

Я питаю його, як до цього захоплення ставиться його дружина, що стоїть тут же, неподалік.

"Думаю, вона не бачить в цьому проблеми, - говорить він. - Вона сама любить картинки з хлопчиками, які займаються сексом один з одним".

Подібні комікси становлять лише малу частину величезної галузі японських коміксів-манга, яка щорічно приносить видавцям близько 3,6 млрд доларів. Але саме вони викликають масу суперечок і привертають загальну увагу.

У червні 2014 парламент Японії прийняв закон про заборону на зберігання зображень реальних дітей, які зазнають сексуального насильства. Виробництво і поширення таких зображень було незаконним з 1999 року, але Японія стала останньою країною, яка входить в Організацію економічного співробітництва та розвитку, котра заборонила зберігання дитячої порнографії.

При обговоренні цього закону лунали заклики про введення заборони і на "віртуальні" зображення неповнолітніх дітей в жанрах манга, аніме і в комп'ютерних іграх. Але після тривалих суперечок парламент не підтримав цей захід. Таке рішення викликало осуд з боку багатьох правозахисних та неурядових організацій за межами Японії.

Ситуація стає трохи зрозумілішою, якщо врахувати, що в Японії тема сексу серед підлітків в цілому не викликає неприйняття і залишається в рамках масової культури.

Японські законодавці явно не хотіли ставити поза законом мільйони споживачів жанру манга.

Його шанувальники стверджують, що просто отримують задоволення від невинних фантазій. Як говорить Хайд, у створенні таких зображень не беруть участі реальні діти або підлітки, тому говорити про сексуальну експлуатацію не доводиться.

Але чи завжди чітко окреслена межа між фантазією і реальністю?

Токійський район Акихабара є батьківщиною жанру манга, тут на кожному розі у величезних багатоповерхових магазинах торгують коміксами на будь-які теми.

У цих магазинах є і відділи "тільки для дорослих", де можна з легкістю знайти манги із заголовками типу "Зґвалтування неповнолітніх".

"Спочатку люди збуджуються з приводу чогось, а потім звикають до цього джерела збудження, - говорить Томо, продавець в такому відділі для дорослих любителів манги. - Такі споживачі вічно шукають чогось нового, вони збуджуються від виду юних незрілих жінок".

Саме це і турбує тих, хто закликає до заборони на еротичну мангу – те, що захоплення цим жанром веде до нормалізації нездорового ставлення до жінок і підвищення ризику злочинів на сексуальному ґрунті.

Ніхто не знає, чи правда це, бо соціологічні дослідження не дають змоги зробити чіткі висновки. Але багато хто в Японії, особливо жінки, вважають, що ця проблема набагато ширша. Вони бачать в коміксах манга відображення суспільства, яке закриває очі на порнографію, часто образливу для жінок, і загальну сексуалізацію дітей.

У сучасній Японії не треба далеко ходити, щоб переконатися у повсюдному культі молодості. Поп-групи у складі зовсім юних дівчаток регулярно виступають перед натовпами дорослих чоловіків. З реклам та оголошень на вас всюди дивляться сексуально привабливі лоліти.

Лілі, автор популярних книг для дівчат на кшталт "Сексу у великому місті" на токійський лад, розповідає мені про своє дитинство, коли до неї та її подружок по школі чіплялися на вулицях чоловіки, які пропонували гроші за їх шкарпетки і трусики.

"Я вважаю це огидним, це збочення, - говорить вона. - Таке поклоніння підлітковій сексуальності спирається на ущербність чоловіків, які втомлюються від сильних незалежних жінок і мріють про владу над слабкими створіннями".

В Японії досі жива пам'ять про традиційний сімейний уклад, коли батько заробляє гроші, а дружина і мати сидить вдома і займається господарством. Але слабкість японської економіки робить такий уклад недосяжним для більшості чоловіків.

"У країні маса бізнесменів, справи у яких йдуть погано, ось вони і занурюються у фантазії за допомогою манги лолікон. Мені все це огидно, мені хочеться, щоб Японія покінчила з цим світом збочень і небезпечних фантазій", - зізнається Лілі.

Але в країні багато і тих, хто вважає небезпечним втручання держави в світ фантазій, який за визначенням не підлягає поліцейському контролю.

"Є багато причин для критичного ставлення до манги, - каже перекладач і правозахисник Дан Канеміцу. - Але коли ви наділяєте одних людей повноваженнями щодо контролю над думками інших людей, можна забути про громадянські свободи".

Я ставлю йому питання – чи підтримує він право створювати комікси-манга на такі теми як інцест і зґвалтування?

"Мені нелегко з цим змиритися, але я вважаю себе не в праві диктувати людям, про що вони можуть або не можуть думати, - відповідає він. - Якщо це не зачіпає права людини, чи не краще залишити осторонь світ їхніх фантазій?"

Активістка кампанії із захисту дітей Казуна Канахірі веде мене вузькими вулицями району Акихабара. Вона хоче показати мені щось, що, з її слів, становить куди серйознішу проблему, ніж комікси. Ми піднімаємося сходах в кімнату, доверху набиту відеодисками.

Казуна знімає один з дисків з полиці – на ньому зображена п'ятирічна дівчинка в бікіні в позах, які зазвичай характери для порнографії, призначеної для дорослих. Всі інші відеодиски в магазині мають схожі обкладинки з фотографіями реальних дітей.

Такі диски із серії "Юний ідол" стали популярні після заборони на дитячу порнографію в 1999 році. Їх виробники обходили закон, не зображуючи статеві органи дітей, але тепер, після посилення закону в червні минулого року, під заборону потрапляють і такі зображення.

"Треба карати тих, хто продовжує продавати їх, - говорить Казуна. - Це повністю заборонена продукція, але поліція не вживає жодних заходів".

Хоча деякі з коміксів в жанрах манга і аніме гранично еротичні й мимоволі привертають увагу, Канахірі та інші активісти, з яким я розмовляв, каже, що для них важливіше зараз зосередити всі зусилля на більш важливих заходах із захисту реальних дітей.

Канахірі не залишає надії домогтися заборони на такі комікси з дитячими зображеннями.

"Я хочу, щоб вони зникли, - каже вона. - До 2020 року, коли в Японії будуть проводитися Олімпійські ігри, ми повинні перетворити Японію в країну, яку в світі не вважають батьківщиною збочень".

Любителі манги відкидають таке визначення. Але з наближенням Олімпіади увагу всього світу неминуче все частіше звертатиметься на ті аспекти масової культури в Японії, які спираються на нездорову увагу до дитячої сексуальності.