Корреспондент: Як триває відбір в українські патрульні

Корреспондент.net,  4 лютого 2015, 13:50
💬 0
👁 9062

17 тис. осіб за півмісяця записалися до лав охочих стати новими патрульними і замінити на вулицях Києва працівників ДАІ.

У полісмени йдуть кухарі, хореографи, екологи, режисери, директори фірм і навіть домогосподарки, пише Вероніка Мелкозерова у №3-4 журналу Корреспондент від 30 січня 2015 року.  

У київському Будинку вчителя незвично людно. Різношерста публіка, орієнтуючись за синіми банерами, пробігає повз охоронця в один з конференц-залів. Там всі охочі можуть записатися в патрульні поліцейські.

За задумом МВС, полісмени з народу вже до літа замінять представників ДАІ на дорогах, а також патрулюватимуть вулиці і першими виїжджатимуть на виклики, що надходять від населення.

Ідея того, що будь-хто зможе змінити спочатку Київ, а потім і країну на краще, а також обіцяна зарплата на рівні 6-8 тис. грн припали по душі багатьом. За два тижні з початку експерименту кандидатами в поліцейські стали 17 тис. осіб, з них 37% – жінки.

«Ми й не очікували, що охочі буквально з перших днів вишиковуватимуться в чергу. Минулий тиждень був найбільш насиченим. Іноді у день подавали заявки по 100 осіб», – розповіла Корреспонденту консультант від МВС Наталія Степнова.

Щоб стати частиною поліцейського експерименту, необхідно здати анкету зі своїми персональними даними на стіл до однієї з колег Степнової або ж зареєструватися онлайн. Ні досвід служби в органах, ні професія значення не мають. Як стверджують організатори набору, все, що потрібно, – це розум, фізична сила і щире бажання змінити дійсність. Набір триватиме до 6 лютого.

Журналістка Корреспондента з'ясувала, хто йде в народні поліцейські, а також сама записалася до числа потенційних патрульних.

Сила народна

У дверях конференц-залу кандидатів зустрічають усміхнені консультанти. Вони пропонують всім, хто ввійшов, порожні формуляри анкет. Під час недовгої перерви, поки кандидати заповнюють папери, дівчата із задоволенням відповідають на запитання.

«Те, що відбувається, нагадує комедійний фільм Поліцейська академія, – каже консультант Ксенія Попова. – анкету подати може кожен. І всі мають рівні шанси. За ці дні до нас приходили кухарі, йоги, хореографи, співаки. Були й директори фірм, і навіть колишні стюардеси».

У кабінеті за столами біля стін сидять 20 чоловіків і кілька дівчат. Деякі, немов школярі під час контрольної, тихо перемовляються один з одним або підглядають через плече до сусіда.

За крайнім столом біля вікна молода тендітна блондинка Катерина Тужанська неспокійно оглядає своїх конкурентів. Вона за освітою еколог, п'ять років після закінчення інституту пропрацювала за професією. Вирішила спробувати піти в поліцію після перегляду рекламного ролика по телебаченню.

«Дуже сподобалася ідея. У сюжеті казали, що чекають кожного, хто хоче і може змінити країну. Якщо чесно, то я й сама боюся ходити одна по вулицях, іноді мені страшно і вдома. Хочеться свій страх побороти та іншим з цим допомогти», – пояснює Тужанська своє рішення стати поліцейським.

На запитання, чи готова вона морально й фізично боротися зі злочинністю, затримувати і знешкоджувати бандитів на вулицях міста, Тужанська тільки зніяковіло посміхається: «Я б могла відповісти, що готова, але поки що сама не знаю».

У протилежному кінці залу Юлія Сидоренко, виділяючись серед інших кандидатів шубою з леопардовим принтом, дістає паспорт, щоб внести в анкету дані. Потім старанно переписує з роздрукованого резюме інформацію про свій досвід роботи.

«Колись працювала в готельному бізнесі. Була менеджером. Зараз сиджу з дитинкою вдома», – розповідає Сидоренко.

Молода мати записалася в поліцію в пошуках яскравих вражень. За словами Сидоренко, їй дуже хочеться стояти біля витоків чогось нового і прекрасного.

«В юності я мріяла стати криміналістом, навіть вступати хотіла в Академію МВС. Тому, думаю, якщо я все таки підійду, то буду готова до всього. Адже це здійснення моєї давньої мрії», – зізнається вона.

Більшість потенційних поліцейських все таки чоловічої статі. Здаючи анкети консультантам, чоловіки почувають себе більш впевнено. Залишивши заповнену анкету на одному зі столів, приватний підприємець Сергій Ніколаєв, затиснувши під пахвою дипломат, поспішає на ділову зустріч.

Більшість потенційних поліцейських все таки чоловічої статі. Здаючи анкети консультантам, чоловіки почувають себе більш впевнено

«З мене вийде хороший патрульний. Хочу працювати тільки на дорогах, – пояснює Ніколаєв. – У поліцію вирішив піти, бо дістала хамська поведінка водіїв на дорогах. Буду з цим боротися!».

Досвіду у Ніколаєва достатньо. Свого часу він закінчив два автодорожних вузи і кілька років керував транспортним відділом в одній з українських держустанов.

Ще один автолюбитель, Максим Цибенко, приїхав записуватися в поліцейські з Боярки. Він планує виконувати всі накази і допомагати скрізь, де попросять.

«Насамперед, я хочу зламати стереотип. Щоб представників правоохоронних органів у нас сприймали, як за кордоном. Там це престижна професія, якою займаються порядні люди», – пояснює кандидат свої мотиви.

Досвіду роботи в органах у Цибенка немає. Його відсутність він планує компенсувати життєвим досвідом.

«Я багато де працював. Останній рік працюю автомеханіком на СТО. Думаю, що тут мені вдасться змінити щось на краще. Я, як і багато інших, готовий до цього. Уже готовий», – ділиться Цибенко.

До залу заходять все нові й нові майбутні полісмени.

«Для людей це дуже хороший шанс. Адже навколо безробіття страшне. А тут навіть київська прописка необов'язкова. До нас багато переселенців з Донецької та Луганської областей приносять анкети. Ще більше онлайн реєструються», – розповідає Попова.

Її увагу відволікає жінка років 40 у розкішній лисячій шубі, схожа на типового співробітника бухгалтерії.

- А що, 35 років – це прямо поріг? Може, я все-таки можу теж спробувати? – запитує вона.

Консультанти розгублено переглядаються.

- Можете, звичайно, але у нас є чіткі вікові вимоги. Тому ми вам нічого не обіцяємо, – каже Попова.

Журналістка Корреспондента теж зважила на загальний ажіотаж і вирішила піти в поліцейські. Ретельно вивчивши анкету, консультант попросила конкретизувати певну інформацію.

«На яких каналах ви працювали як журналіст? Де проходите курси водіння? І допишіть все розбірливо, – просить вона. – Якщо анкета здасться задовільною, то вам зателефонують або напишуть листа на пошту. У ньому буде зазначено, куди і коли прийти для проходження наступного етапу».

На запитання про те, скільки часу це займе, консультант знизує плечима: коли набір тільки стартував, кандидатів планували розглядати два тижні.

«Зараз людей така кількість, що терміни встановлювати не має сенсу», – пояснює вона.

Природний відбір

За словами Попової, всі, хто хоче, можуть пробуватися в поліцію тільки на першому етапі. Потім відбирати будуть суворіше. Більшу частину охочих потрапити в МВС мають намір відсіяти: в підсумку повинні залишитися лише 2.000 поліцейських.

«Зараз заявку може подати будь-хто. Але потім буде три тести, за результатами яких відберуть людей зі швидкою реакцією, хорошою фізпідготовкою і розвиненою логікою», – пояснює консультант, попутно роздаючи анкети.

До неї підбігає хлопець років 25. Попова автоматично вручає анкету і йому, але хлопець відмовляється:

- Я анкету вчора здавав. Але у мене є ще кілька питань. Де можна дістати цей тест на логіку? Ну, щоб спробувати його пройти?

Попова відповідає, що відрепетирувати здачу кандидатам ніхто не дозволить. Іспит на інтелект необхідно здавати без підготовки.

- Це буде нескладно. Просто перевірка загальних знань, – пояснює консультант.

Розчарований, хлопець йде.

Крім того, всіх потенційних кандидатів у патруль чекають ще два випробування – здача нормативів з фізкультури та психологічний тест. Майбутні поліцейські, насамперед, зобов'язані володіти стійкою психікою, чудово орієнтуватися у форс-мажорних обставинах і не панікувати.

Наявність водійських прав, як і чіткий віковий поріг від 21 до 35 років, – обов'язкова умова для кандидатів

Наявність водійських прав, як і чіткий віковий поріг від 21 до 35 років, – обов'язкова умова для кандидатів. Але консультанти все таки приймають анкети тих, хто не відповідає цим вимогам. Попова каже, що у тих, хто старше вікового порогу, анкети беруть винятково з ввічливості.

А ось люди, які не вміють водити автомобіль, дійсно мають непогані шанси пройти на наступний етап. Керівництво МВС, за словами консультантів, планує вводити й піші патрулі.

Однак на вулиці неоперених поліцейських просто так не випустять. Після того як кандидати пройдуть всі три тести, за них візьмуться професійні інструктори.

«Перші інструктори будуть зі США, і вони вчитимуть наших тактиці: як затримувати, як зупиняти машину, як використовувати інтонацію голосу, щоб домогтися деескалації ситуації і т. д.», – повідомила перший заступник глави МВС Ека Згуладзе.

***

Цей матеріал опубліковано в №3-4 журналу Корреспондент від 30 січня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: журнал Корреспондент реформа МВС