Кот-д'Івуар - переможець Кубка африканських націй

У серії післяматчевих пенальті підопічні Ерве Ренара здолали збірну Гани.

Кот-д`Івуар і Гана підійшли до фіналу з власною історією вирішальних матчів, більша частина якої, за логікою речей, не обіцяла їм нічого хорошого. Івуарійці востаннє брали трофей в 92-му році, Чорні Зірки - десятьма роками раніше. Обидві збірні мали недавній досвід поразок у фінальній грі.

Водночас невеликий статус фаворитів був у руках команди Ерве Ренара. Та остання перемога Слонів була здобута в матчі з Ганою: тоді команди зіграли внічию 0:0, а ще зовсім незіркова збірна Кот-д'Івуару взяла верх у післяматчевій серії. Пізніше івуарійці двічі добиралися до фіналу, обидва рази матчу завершилася без голів, але тепер в серіях більш вдалим були опоненти. Проти ганців грала також наявність біля керма Аврама Гранта: тренера, що зумів швидко перетворити Ганську команду, тим не менш, якій рідко щастило у фінальних зустрічах - не варто нагадувати, що навіть в Англії Грант встиг протягом трьох років програти три фінальних ігри різних турнірів.

У будь-якому іншому випадку подібні нюанси не мали б великого значення, але матч в Баті неможливо пояснити більш розумними речами при повній відсутності гри як такої. Івуарійці залишилися перед фіналом без основного голкіпера Сільвена Гбоуло, який отримав травму, і Ренар вимушено звернувся до ветерана Бубакара Баррі - того, хто перш програвав післяматчеві серії.

Про те, що ще один фінал Кот-д'Івуару цілком може завершитися без голів і з серією пенальті, можна було здогадатися ще в першому таймі. Перший і останній по-справжньому небезпечний момент зустрічі трапився саме тоді - Крістіан Атсу, який  злегка виділявся на загальному сірому атакуючому тлі двох сторін, класним ударом з дальньої дистанції запустив м'яч у штангу.

Суперники, що володіють відмінним потенціалом саме в передній лінії, впродовж 120-ти хвилин тільки заважали грати один одному.
Три роки тому Ерве Ренар був біля керма збірної Замбії, яка виграла в серії саме у Кот-д'Івуару. Той оптимізм, який був у Слонів після 120-ти хвилин сьогодні, був безпосередньо пов'язаний з наявністю французького тренера, котрий чарами білої сорочки притягає до себе успіх. Почалося все набагато гірше - після голу Мубарака Вакасо івуарійці тут же промахнулися, коли м'яч у поперечину запустив Вілфрід Боні. Після наступного удару вони програвали вже два м'ячі - Жуніор Талло просто не потрапив у ворота.

Рідко команди зберігають шанси в серії пенальті за рахунку 0:2, але це був саме такий випадок. Бубакар Баррі відкрив своє подання з сейва удару Аккви, а Серж Орьє (найкращий гравець на турнірі) впевнено зробив рахунок 2:1. Ганці знову відчули тиск, і Франк Ачімпонг також змастив свій удар, після чого Сейду Думбія повернув суперників у вихідне положення.

Якщо воротар Слонів на свої удари хоча б реагував, то Брімах Разак пускав м'ячі у ворота без шансів. Суперники продовжили забивати і дійшли до рахунку 8:8. Разак, який провалив серію у своїх прямих обов'язках, у підсумку став тим, чия помилка принесла перемогу супернику. Бубакар Баррі парирував удар колеги, отримав настанови від Яя Туре і завдав вирішального постріл, що приніс його збірній титул.
Кот-д'Івуар - Гана 0:0 (в серії пенальті -9:8)