Корреспондент: Чи можна втримати курс гривні

Володимир Ланда, консультант компанії Strategic Business Solutions, відповів на 5 запитань журналу Корреспондент про курс долара.

Матеріал опубліковано у №6 видання від 13 лютого 2015 року.

1. Рішення Нацбанку «відпустити» гривню, відмовившись від індикативного курсу, викликало негайну реакцію – падіння до 25 грн за $ 1. Чи вірно вчинив НБУ, враховуючи ситуацію?

- Колишня політика НБУ привела до існування кількох валютних курсів, кожен з яких жив своїм життям, що створювало можливості для сумнівних схем заробітку на різниці між ними. Ця ситуація була абсолютно неприйнятною.

По-перше, багато учасників операцій з обміну валют, включаючи населення, несли додатковий збиток. По-друге, стискалася пружина відкладеної девальвації, яка рано чи пізно в будь-якому випадку вистрілила б.

Тому стрибок курсу – неприємний, але вимушений наслідок політики, якої НБУ дотримувався до того. І кожен день ручного регулювання курсу робив би перехід до ринкового курсоутворення ще більш болючим.

2. Які ще фактори сприяють ослабленню гривні, крім рішення НБУ?

- Рішення регулятора традиційно здійснюють значний вплив на курси валют, але зараз це не єдина причина девальвації. Військові дії на сході країни є причиною цілого ряду факторів, що підривають стабільність національної валюти, – зниження ВВП, зростання державних витрат, радикальне зниження інвестиційної привабливості країни, падіння золотовалютних резервів до рівня 2003 року.

Саме танення резервів, що становлять лише $ 6,4 млрд, або одну шосту частину колишнього запасу, становить головну загрозу для української валюти.

3. Чи правда, що девальвація, яка має місце зараз, – короткострокова і що в ній зацікавлені в першу чергу експортери?

- Насамперед, вигода, яку експортери теоретично можуть отримати з ослаблення гривні, нівелюється несприятливою кон'юнктурою на більшості ключових експортних ринків. По-друге, навіть експортери не зацікавлені в неконтрольованій девальвації – загальне розбалансування економіки країни може поставити під загрозу навіть найуспішніше виробництво.

І, нарешті, зараз експортерам, як, втім, і всім іншим виробникам, досить важко достукатися до перших осіб держави, для яких економічні питання зі зрозумілих причин мають менший пріоритет, ніж у мирний час.

4. Деякі аналітики передбачають, що НБУ спробує зміцнити гривню, в тому числі адміністративними методами. Які це методи і чи допоможуть вони зараз?

- Багато заходів з числа тих, які прийнято вважати адміністративними, на практиці вже давно введені і вважаються як самі собою зрозумілі. Додаткове «зв'язування» гривневої маси або посилення регулювання валютних операцій захоплюватиме вже не тільки банки або експортерів, а й широкі верстви населення, викликаючи негативний соціальний ефект.

Водночас економічна ефективність цих заходів матиме тимчасовий характер, вони здатні лише відтермінувати проблеми фінансової системи країни на кілька тижнів.

5. Як ще можна зупинити падіння курсу гривні? І чи можливо це зараз в принципі?

- Схоже, резерв внутрішніх заходів з порятунку гривні практично вичерпаний, сподіватися доводиться на зовнішні джерела фінансування. Перш за все, Україні абсолютно необхідна допомога МВФ або інших фінансових організацій в обсязі не менше $ 15-20 млрд. Без сторонньої допомоги Україна зазнаватиме труднощів з оплатою рахунків уже навесні.

Але і цей захід не є панацеєю, він здатен лише відкласти проблему на один-два роки. За цей час Україні потрібно стабілізувати геополітичну обстановку і створити умови для залучення в країну інвестицій на зразок післявоєнного плану Джорджа Маршалла. Але це вже тема для окремого глибокого дослідження.

***

Цей матеріал опубліковано в №6 журналу Корреспондент від 13 лютого 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.