У православних християн розпочався Великий піст
Це найдовший і найбільш строгий піст, який закінчується 11 квітня напередодні Великодня.
Найдовший і найбільш строгий з чотирьох багатоденних постів, встановлених Церквою, почався у православних і греко-католиків в понеділок, 23 лютого.
Великий піст складається з Чотиридесятниці (40 днів) і Страсної седмиці (сім днів перед самою Пасхою).
Піст закінчиться 11 квітня, Великдень цього року святкуватиметься 12 квітня.
З точки зору релігії піст - особлива форма аскетизму, яка допомагає тренувати дух, душу і тіло на шляху до спасіння. Піст об'єднує в собі стриманість і духовну, і тілесну (зокрема, в їжі). Духовний піст передбачає обмеження зовнішніх вражень і задоволень, більше часу наодинці з собою.
Іоанн Златоуст писав, що істинний піст - "це видалення від зла, приборкання язика, відкладення гніву, приборкання похотей, припинення наклепу, брехні і клятвопорушення". Служителі церкви наголошують, що для віруючих піст - не мета, а засіб відволіктись від задоволення тілесних потреб заради духовного. Без цього, вважають вони, будь-який піст стає просто дієтою.
Найбільш суворі пости в православ'ї та в ісламі, в католицизмі і англіканстві їхня кількість незначна.
Традиція посту сходить до ранніх християн. Основним правилом посту у них було не їсти більше одного разу на день, утримуватися від вина, солодкого і поживного, проводити день в самоті і молитві.
У католицизмі є два види посту - утримання від вживання м'ясних продуктів ("стриманість", "абстиненція") і обмеження прийомів їжі протягом дня, коли дозволяється тільки одна ситна трапеза й дві більш легких (власне "піст"). Перший вид наказується церквою в п'ятниці усього року. Інший - дотримується в Попільну середу і в Страсну п'ятницю.
Великий Піст
Великий піст в християнстві має символічний характер: саме 40 днів, як значиться в Біблії, постив у пустелі Ісус Христос.
У V-VI столітті священнослужителі були впевнені, що сорокаденний піст перед Великоднем був апостольським встановленням. Однак сучасні історики дотримуються іншої думки, посилаючись на численні свідчення про існування різних практик посту в перших століттях, так само як і про поступовий процес його розвитку. Вчені зазначають, що в працях отців церкви початку нашої ери не зустрічається згадок про пости як настанови апостолів, однак самих фактів про різні види стриманості в їжі і мирське спілкування приводиться безліч.
Перша згадка слова τεσσαρακοστή (гр. - Сороковий) зустрічається на початку IV століття в п'ятому каноні Першого Нікейського собору у зв'язку з обговоренням належного часу для скликання синоду.
Історики зазначають, що у встановленні 40 днів вирішальну роль повинні були зіграти приклади Мойсея, Іллі і Христа. Втім, не відкидається, що при цьому мали на увазі і 40 годин, які Христос перебував у труні.
У православ'ї спочатку переважала практика, в якій п'ять тижнів Великого посту були підготовчими для особливо суворого посту Страсної седмиці. Однак, встановивши одного разу число 40, тривалість посту намагалися погоджувати саме з ним.
Підготовка до Великого посту починається за три тижні до його початку, що повинно духовно підготувати людину до головного змісту посту - покаяння. А власне Великий піст триває шість тижнів, за якими йде Страсний тиждень перед Великоднем.
Під час Страсного тижня згадуються Таємна Вечеря, переказ на суд, страждання і розп'яття, поховання Ісуса Христа. Традиційно в цей тиждень триває підготовка до головного свята - Великодня.
У перший і останній (Страсний) тижні наказаний особливо суворий піст, під час якого не дозволяється споживати "скоромні" продукти. Крім того, в понеділки, середи і п'ятниці запропонована холодна їжа без олії один раз в день. У вівторки і четверги - гаряча їжа без олії один раз в день. По суботах і неділях дозволяється вживати рослинну олію та виноградне вино (крім суботи Страсного тижня) два рази на день.
У Страсну п'ятницю (п'ятниця перед Великоднем) церква забороняє їсти, також багато вірян утримуються від їжі у Велику суботу до настання Великодня.
Матеріал підготовлений Корреспондент.net з відкритих джерел