Падіння рівня життя: скільки українці готові терпіти?

Після подорожчання енергоносіїв, продуктів харчування та проїзду значна частина населення ризикує залишитися за межею бідності.

Економічна криза, спричинена війною на Донбасі, змушує український уряд корегувати бюджет на 2015 рік, затверджений у грудні минулого року. Після консультацій з Міжнародним валютним фондом (МВФ) Кабмін озвучив змінені показники основного фінансового документу України на поточний рік та джерела його наповнення. Цього тижня Верховна Рада на позачерговому засіданні має його схвалити. Однак для багатьох українців пропозиція уряду виявилися повною несподіванкою.

Тотальна економія

Упродовж останнього тижня родина Савчуків обмірковує та обраховує свої витрати. Новина про те, що Кабмін збирається підняти тарифи на газ для населення відразу на 280 відсотків, як і подорожчання усіх комунальних послуг змусила подружжя ретельно зайнятись домашньою бухгалтерією. Марія та Ігор Савчуки живуть у власному будинку під Києвом з трьома дітьми. Дружина не працює, оскільки перебуває зараз у декретній відпустці - улітку в родині очікують поповнення.

Як опалювати будинок площею 240 квадратних метрів та кардинально зменшити споживання води та світла, подружжя поки не дійшло згоди, але вже почало потроху економити. "Зараз дискутуємо, чи поставити дорогий котел на біопаливі, який коштує недешево, чи просто треба буде зменшити споживання газу до мінімуму. Як альтернатива - опалюватися каміном. Але тоді доведеться жити в одній кімнаті", - міркує Ігор Савчук.

Його дружина наполягає на тому, аби економити на всьому. "Уже відключили від тепла цокольний поверх, поставили енергозберігаючі лампочки. Мию посуд виключно в посудомийці, бо під краном на миття однієї тарілки витрачається літр води, а машина миє відразу весь хатній посуд, витрачаючи 15 літрів", - ділиться досвідом жінка.

Зменшення споживання

У законопроекті, який уряд передав на розгляд Верховної Ради, погіршений макропрогноз із ВВП. Замість очікуваного падіння економіки на 4,3 відсотки озвучений новий рівень - 5,5 відсотків. Якщо два місяці тому бюджет розраховувався, виходячи із курсу 17 гривень за долар США і 13,1 відсотка інфляції, то зараз, за новими підрахунками уряду, інфляція у 2015 році складе 26 відсотків, а курс долара - 21,7 гривні за долар. Такі прогнози дещо відірвані від життя, адже вже зараз Нацбанк встановив офіційний курс долара на рівні майже 28 гривень за долар.

І саме виходячи з реального, а не записаного на папері, курсу долара, Національна комісія з регулювання економіки встановлюватиме нові ціни на газ та електроенергію. "Після підвищення ціни енергоносіїв будуть підвищенні тарифи на комунальні послуги, ціни на товари та послуги. При цьому змінами до бюджету не передбачено підвищення мінімальних пенсій та мінімальних зарплат. Тому після голосування за зміни до бюджету українцям треба буде ще більше затягнути паски. Більшість населення опиняться на межі бідності", - констатує голова Комітету економістів України Андрій Новак.

За оцінками Міжнародного центру перспективних досліджень, цьогоріч споживання українських домогосподарств знизиться на вісім відсотків. Це обумовлено падінням ВВП, інфляцією та здорожчанням енергоносіїв. "Знизяться видатки сімей на споживання в цілому: на транспорт, обслуговування, продукти харчування, відпочинок, освіту, на все", - прогнозує аналітик центру Олександр Жолудь.

Недосконалі пільги

Після змін до держбюджету до кінця 2015 року тарифи на газ для населення зростуть майже у чотири рази, а на теплопостачання - у півтора рази, тобто на 66 відсотків. Такі цифри озвучила голова Нацбанку Валерія Гонтарева і уточнила, що підвищення комунальних тарифів Україна узгодила із МВФ, аби отримати додаткові 17,5 мільярдів доларів кредиту.

З 1 березня, за наполяганням МВФ, в Україні на 40 відсотків зростуть ціни на електроенергію. "Люди отримають "платіжки", оцінять нові тарифи і влітку утеплять стіни, поміняють котли, щоб підготуватися до майбутньої зими. Із квітня також введемо систему субсидій. За нашими оцінками, їх буде отримувати дві третини населення", - сподівається міністр енергетики та вугільної промисловості України Володимир Демчишин. Він наголосив, що на відповідні цілі в поправках до бюджету передбачено 12,5 мільярдів гривень.

Однак експерти сумніваються, що пільги допоможуть українцям "вижити", зокрема пенсіонерам. За словами Андрія Новака, більшу частину пенсії літні люди витрачають на ліки, які здебільшого імпортуються і через стрибок курсу нині подорожчали утричі. З огляду на це літні люди навіть із субсидіями не зможуть оплачувати комунальні послуги після їхнього подорожчання, вважає Новак. Це підтверджують і самі пенсіонери, яким і до зростання тарифів нині живеться сутужно. "У мене пенсія - 800 гривень. Комуналку я плачу вчасно, але на життя потім залишаються копійки. Що буде після цього подорожчання, я поки не уявляю. Може їсти перестати!?" - з гіркотою у голосі жартує пенсіонер Валерій Миколайович.

"Комунальний Майдан"

Аналітики прогнозують, що після хвилі подорожчання в Україні можливий колапс житлово-комунального господарства (ЖКГ), який спостерігався наприкінці 1990-тих років, коли через неспроможність сплачувати комунальні послуги борг населення складав 80 відсотків. До того ж система ЖКГ донині залишається застарілою та збитковою. "В Україні реформ у житлово-комунальному господарстві не було ще із 1970-тих років: все зношене, неенергоефективне, а тарифи увесь час підвищуються. Зараз українці готові тимчасово потерпіти труднощі, але тільки якщо далі будуть серйозні реформи" - переконана очільниця житлово-комунальних програм громадської мережі ОПОРА Тетяна Бойко.

Якщо до нового опалювального сезону не буде реформований НАК "Нафтогаз України", а комунальні підприємства і далі опалюватимуть вулиці через зношеність систем, високі тарифи на енергоносії можуть спровокувати новий соціальний вибух в Україні, прогнозує експертка. "За таких умов "комунального Майдану" не уникнути, а він нам зараз зовсім не потрібен", - переконана Бойко.

Нині економічні негаразди та фінансові труднощі українців затьмарює війна на Донбасі. Однак, як указують соціологічні дослідження, у людей є межа, до якої вони можуть терпіти зубожіння. За даними опитування Центру Разумкова, 33,5 відсотків українців готові не більше року терпіти певні матеріальні труднощі за умови реалізації реформ. Разом з тим, 29 відсотків, за даними опитування, не готові терпіти стрімке зниження рівня життя, оскільки їхнє матеріальне становище вже зараз нестерпне.

Натомість економісти попереджають, що за умови продовження війни на Сході українцям буде ще сутужніше, аніж зараз. "Затягнутий конфлікт змусить уряд знову переглядати витрати на оборону та виплати по борговим зобов’язанням України. Доведеться знову залучати зовнішні кошти на безпекові заходи та допомогу переселенцям із Донбасу", - зазначає Андрій Новак. За його словами, наступний перегляд основних показників бюджету уряд ініціюватиме через три місяці. Це станеться за умови неможливості отримання доходів, запланованих нинішніми змінами до основного фінансового документу країни, які вже зараз не відображають реальної ситуації в економіці.

Джерело: Українська служба DW