Голова Фонду державного майна - небезпечна посада?

Загибель Михайла Чечетова стала вже другою неприродною смертю людини, яка у певний час свого життя очолювала Фонд державного майна

Рівно за півроку до того померла екс-очільниця фонду - Валентина Семенюк.

За даними міліції, Михайло Чечетов викинувся з вікна власної квартири з 17 поверху, залишивши передсмертну записку.

За фактом загибелі порушено справу за статтею про вбивство, щоб, як кажуть правоохоронці, перевірити усі можливі версії, хоча головною серед них є самогубство.

У лютому цього року Генпрокуратура повідомила Михайлу Чечетову про підозру у зловживанні владою та службовим підробленням.

Це було пов'язано з голосуванням у Верховній Раді законів 16 січня 2014 року. Суд дозволив відпустити політика під заставу в 5 млн гривень.

Генпрокурор Віктор Шокін напередодні заявив, що ГПУ має намір висунути нові звинувачення Михайлу Чечетову. Генпрокурор не сказав, які саме обвинувачення висунуть екс-депутату, проте зазначив, що вони можуть стосуватися його діяльності на посту голови Фонду держмайна.

Михайло Чечетов очолював ФДМ два роки - від квітня 2003 по квітень 2005 року, проте цей період припав на останні роки президентства Леоніда Кучми, які згодом стали називати роками "великою приватизацією".

Саме на цей період припадає низка гучних продажів, включно із "Криворіжсталлю", реприватизованою вже під час керівництва фондом наступниці пана Чечетова - Валентини Семенюк-Самсоненко. Валентина Семенюк керувала ФДМ з квітня 2005 по грудень 2008, у період, що настав після першої революції на Майдані та приходу до влади президента Віктора Ющенка.

27 серпня 2014 року її знайшли мертвою з вогнепальним пораненням в голову у будинку під Києвом. Міліція відкрила кримінальне провадження за статтею про умисне вбивство, хоча не виключала і версію про самогубство.

У червні 2004 року 93% акцій "Криворіжсталь", найбільшого металургійного підприємства України, було продано консорціуму компаній "Інвестиційно-металургійний союз", пов'язаних із Рінатом Ахметовим та Віктором Пінчуком, за 800 млн дол. У квітні 2005 року Господарський суд Києва визнав продаж незаконним і повернув меткомбінат державі. Через півроку, у жовтні 2005, було проведено новий конкурс, переможцем якого стала Mittal Steel, як заплатила за 93% акцій підприємства 4,8 млрд дол., що у шість разів перевищило ціну продажу 2004 року.

Ще одним великим промисловим активом, законність продажу якого оскаржувалася в суді, був Нікопольський завод феросплавів. У 2003 році контрольний пакет акцій підприємства у два етапи придбав консорціум "Придніпров'я", наближений до корпорації "Інтерпайп" Віктора Пінчука. Вартість пакету 50% +1 акція становила 410 млн дол. Законність приватизації також була оскаржена в суді, але, на відміну від "Криворіжсталі", НЗФ не повернувся у державну власність. Проте власники підприємства змінилися: 50% отримала група "Приват" Ігоря Коломойського, 25% залишилося у "Інтерпайпу", а ще 25% отримала російська група VSE.

Певним розподілом між українськими олігархами завершилася і епопея із приватизацією "Укррудпрому" за спеціально ухваленим у квітні 2004 року законом. Гірничо-збагачувальні комбінати, що входили до державного холдингу, були розподілені між СКМ, "Приватом" та "Смарт-групп". Коли Валентина Семенюк очолила ФДМ, вона заявляла про суперечливість приватизації ГЗК і закликала повернули їх у державну власність. Але перевірка засвідчила, що нові власники виконують зобов'язання, взяті при приватизації, а відтак, продаж підприємств, що входили до "Укррудпрому", було визнано законним.

"Капіталомістка посада"

Володимир Лановий, який очолював Фонд державного майна від березня 1997 по квітень 1998, каже, що смерті двох колишніх керівників ФДМ не є випадковими:

"Це є дуже відповідальна, дуже капіталомістка посада. Йдеться про перерозподіл величезних активів у будь-яких сферах".

При цьому, за словами пана Ланового, пішли з життя саме ті, кому було що розповідати, і хто потенційно міг заговорити.

"Для себе я такий висновок зробив: Чечетова прибрали, щоб він не говорив. Що саме - важко сказати", - вважає Володимир Лановий.

Він також нагадує, що Валентина Семенюк була і одним із чільних членів Соціалістичної партії, а тому, очоливши ФДМ, активно виступала за збереження провідних промислових підприємств у державній власності, а відтак, можливі проблеми за її перебування на посаді голови фонду могли стосуватися не тільки приватизації, але й управління державними частками підприємств.

Пан Лановий нагадує, що була і третя смерть високопосадовця, пов'язаного із приватизацією в Україні.

У травні 1997 року у під'їзді власного будинку був смертельно поранений голова ФДМ Криму Олексій Головізін.

Джерело: ВВС Україна