Залякування чи справедливість? Навіщо Рада дозволила заарештувати судів

Парламент схвалив арешт суддів, що це принесе судовій системі України?

Однією з головних реформ, які анонсувала нова влада в Україні, є судова реформа.

Процес законодавчих змін у судовій сфері досить довгий. Більш швидким шляхом стало усунення від діяльності суддів, замішаних у скандальних справах.

Парламент дав згоду на затримання і арешт трьох суддів, найзнаменитішого і одіозного суду в країні - Печерського суду Києва: Віктора Кицюка, Оксани Царевич та Сергія Вовка.

Суддів звинувачують у винесенні незаконних рішень, керуючись власними інтересами. Генеральна прокуратура звинувачує суддів в ігноруванні слідства та відмові отримувати повідомлення про підозру.

Самі судді вважають справи проти них залякуванням і тиском на судову систему.

Корреспондент.net розбирався, за що судять суддів і що їх чекає надалі.

Генпрокуратура взялася за справу

Звернення до Верховної Ради з проханням дати згоду на арешт суддів вніс Генеральний прокурор Віктор Шокін.

Прокуратура винесла суддям постанови про підозру і викликала на допити.

Царевич прокуратура і зовсім звинувачувала в приховуванні від слідства впродовж тижня в нарадчій кімнаті.

"Тільки уявіть - Царевич тиждень ховалася в нарадчій кімнаті. І слідчий не міг ні увійти туди, ані викликати її звідти. Їй навіть носили туди обіди. Навіть не знаю, як вона весь цей тиждень здійснювала (фізіологічну) потребу", - сказав прокурор Сергій Юлдашев.

Також Прокуратура міста Києва проводить обшук в Печерському районному суді.

У чому звинувачують?

Суддю Вовка підозрюють у тому, що він, діючи умисно в інтересах позивача, позбавив відповідача реалізації гарантованих йому прав, необ'єктивно дослідив докази у справі і зробив висновки, які явно не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до винесення завідомо неправосудного рішення суду.

При цьому наголошується, що чисельність, системність і характер допущених Вовком порушень законодавства свідчать про наявність у нього прямого умислу, яким він керувався при прийнятті цього рішення.

Вовк підозрюється у скоєнні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 років.

У 2012 році Вовк засудив до тюремного ув'язнення колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка (голова фракції "Блок Петра Порошенка" у Раді).

Раніше Луценко заявляв, що не має наміру домагатися того, щоб Вовк був відправлений у в'язницю.

У березні 2014 року Печерський райсуд Києва скасував усі судові вироки, винесені проти Луценка, таким чином реабілітувавши його як політичного в'язня.

Лояльність до минулої влади

Формулювання в підозрі Царевич і Кицюка однакове. Згідно з матеріалами подання вони навмисне виносили завідомо неправосудні постанови шляхом зловживання своїми обов'язками з метою виявити свою лояльність чинній на той час владі і отримати преференції для подальшого просування по службі.

Зокрема, дії суддів кваліфіковані за ч. 2 ст. 375 (постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови) Кримінального кодексу.

Вони підозрюються в скоєнні злочинів, за які передбачено покарання вигляді позбавлення волі на термін від 5 до 8 років.

Кицюка підозрюють у винесенні завідомо неправосудних рішень проти активістів Автомайдану.

У Царевич ж цілий букет проблемних справ. Так, вона була слідчим суддею у справі колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко.

Також вона закрила провадження проти колишнього голови Київської міської державної адміністрації Олександра Попова, колишнього заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони Володимира Сівковича і колишнього начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Києві Валерія Коряка за підозрою в перевищенні влади при розгоні акції на Майдані Незалежності в Києві 30 листопада.

25 лютого Царевич відмовилася заарештувати колишнього голову фракції Партії регіонів у Раді 7-го скликання Олександра Єфремова за підозрою в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі і відпустила його під заставу 60 500 гривень.

Крім того, її теж підозрюють у винесенні завідомо неправосудних рішень проти активістів Автомайдану.

Крах судової системи?

Суддя Царевич вважає, що підтримка головою Верховного Суду подання Генеральної прокуратури про надання згоди на її затримання і арешт є крахом судової гілки влади.

«Я це розцінюю як те, що судова система померла. Це крах судової гілки влади», - повідомила вона.

Вона здивована таким рішенням Верховного Суду, оскільки вважає кримінальне переслідування проти неї абсурдним.

Подання на її арешт у Раду Царевич назвала тиском на суди, а публічне звинувачення її органами прокуратури в ухваленні неправосудних рішень - спробою влади підпорядкувати собі суди.

Царевич побоюється за своє життя

Оксана Царевич єдина вибрала публічний спосіб захисту проти звинувачень, тому активно роздає інтерв'ю і коментарі в пресі.

Вона заявила, що побоюється за своє життя і боїться арешту або затримання.

"Як кожна людина, я побоююся. Щодо погроз - не знаю, як це розцінити. Погрози це чи вплив або тиск. Я думаю, що з точки зору правової кваліфікації зараз недоцільно давати оцінку діям тих чи інших осіб. З людської точки зору, це все-таки погрози", - сказала вона.

Суддя зазначила, що її рідні та близькі дуже сильно хвилюються за неї.

"Вони намагаються не розповідати мені про те, хто що говорить їм, щоб я хоч трохи менше хвилювалася за них", - повідомила суддя.

Вона також не відкидає, що її могли просто вибрати як одну із суддів для показового правосуддя.

Крім того, Царевич заявляє про тиск на неї при розгляді справи Єфремова.

При цьому вона впевнена, що громадська думка про корумпованість Печерського суду не відповідає дійсності і є "міфом".

Царевич заявляє, що згідно з проведеним опитуванням серед відвідувачів суду, громадяни досить задоволено оцінюють роботу судової системи.

Що з суддями буде далі?

Дозвіл Ради на затримання суддів ще не означає, що на них тут же одягнуть наручники. Тепер прокуратура може звернутися до суду про обрання їм запобіжного заходу.

Цікаво, який суд буде судити своїх же колег, і чи є у суддів якась професійна солідарність?

Водночас весь час протягом розслідування та винесення їм підозр судді продовжували працювати.

А Вища кваліфікаційна комісія (ВККС) суддів у січні і зовсім відмовилася усунути від посади суддів Царевич і Кицюка.

Нове клопотання про усунення з посади судді Царевич ВККС має намір розглянути 10 березня.