Литва готується до військової загрози - Грібаускайте

Президент заявила, що Литва знаходиться на лінії фронту.

Литві необхідно збільшити обороноздатність країни у випадку воєнних дій, стверджує президент країни Даля Грибаускайте.

Необхідність зміцнення обороноздатності, у тому числі повернення до скасованої в 2008 році загальної військової повинності, Грібаускайте пояснює військовою небезпекою для своєї країни. "Ми перебуваємо на лінії фронту", - сказала вона в середу, відповідаючи на питання журналістів.

За оцінкою литовського лідера, йде перший етап конфронтації. "Я маю на увазі інформаційну війну, пропаганду і кібератаки. Таким чином, ми вже зазнали нападу", - розповіла вона.

Ніхто, за словами Грібаускайте, не знає, "чи переросте це в умовну конфронтацію". "Але вже зараз ми повинні захищатися від цього агресивного поводження", - сказала вона. Небезпека, на думку Грібаускайте, "велика для всього регіону". "Наше оточення стало менш прогнозованим і агресивним, я маю на увазі Росію", - уточнила вона свої оцінки. Президент послалася на військову активність Росії, яка зросла в Калінінградській області, на Балтиці і в повітряному просторі.

У разі виникнення військового конфлікту Литва до приходу допомоги союзників по НАТО повинна зуміти самостійно протриматися не менше трьох діб – таке завдання поставила Грібаускайте перед збройними силами країни. "Нам відомі процедури НАТО. Сили швидкого реагування (альянсу) можуть почати діяти найменше через 72 години. Необхідно самим протриматися такий час", - заявила вона.

Саме для цього Литва, стверджує президент, повертається до загальної військової повинності. Для того, щоб звертатися до союзників за допомогою, насамперед, зазначила вона, "литовці самі повинні хотіти захистити себе".

З ініціативою повернення до призову в армію виступила наприкінці лютого очолювана Грібаускайте державна рада оборони Литви. Вона вирішила тимчасово, на п'ять років, повернутися до обов'язкового призову в збройні сили, щоб протягом цього часу підготувати близько 16 тис. майбутніх резервістів. Таке поповнення, за розрахунками військових, дозволить доукомплектувати штати підрозділів, які зараз заповнені лише наполовину.

Рішення держради сьогодні схвалив кабінет міністрів. Тепер відповідний законопроект буде переданий на схвалення до парламенту.

Як раніше повідомляв Кореспондент.net, Україна візьме участь в навчаннях НАТО разом з Фінляндією і Швецією.