Нацбанк гасить "пожежу" - експерти про нові обмеження

Від 4 березня НБУ подовжив низку старих та запровадив деякі нові обмеження, що стосується використання валюти

Національний банк України вдався до нових заходів, які, на його думку, мають стабілізувати ситуацію на валютному ринку, а також у фінансовій системі країни загалом. Нацбанк також подовжив низку старих та запровадив деякі нові обмеження, що стосується використання валюти на внутрішньому ринку та у зовнішніх розрахунках.

Оглядачі вважають, що останні кроки НБУ справді можуть стабілізувати ситуацію, але застерігають від негативних наслідків жорсткої монетарної політики у довгостроковій перспективі.

Ще на початку тижні, 2 березня правління банку схвалило низку кроків для стабілізації грошово-кредитного ринку:

У НБУ кажуть, що у своїх рішеннях керувалися аналізом макроекономічних показників та прогнозами подальшого розвитку подій. Зокрема, у НБУ звертають увагу на те, що у січні 2015 року інфляція прискорилася до 28,5% у річному вимірі, головною причиною якого було корегування цін через різку девальвацію гривні - на 80% лише від початку поточного року.

"Загалом валютний ринок перебуває у стресовому стані, що насамперед пов'язано із негативними очікуваннями на фоні подовження військових дій на сході країни", - йдеться у повідомленні НБУ. Водночас там зауважують, що "таке знецінення гривні визнано надмірним, і таким, що не відповідає фундаментальним макроекономічним параметрам".

З березня НБУ ухвалив дві постанови, якими подовжив старі та запровадив нові обмеження на здійснення валютних операцій.Ці обмеження діятимуть три місяці - до 3 червня.

Зокрема, із запроваджених раніше обмежень збереглися такі:

Нові заходи, запроваджені НБУ, передбачають:

Від 24 лютого НБУ також запровадив обов'язкову перевірку імпортних контрактів на суму у понад 50 тис доларів, обов'язкове оформлення акредитиву на контракти з попередньою передоплатою на суму у понад 500 тис дол., а також заборону на кредитування операцій з купівлі валюти.

У НБУ вважають, що запровадження нових адміністративних заходів на валютному ринку разом із деескалацією конфлікту на сході країни, а також отримання коштів від міжнародних фінансових організацій дадуть змогу"зняти напругу на грошово-кредитному ринку, знизити волатильність курсу та сформувати тенденцію на зниження інфляції до однознакового рівня у середньостроковій перспективі".

Облікова ставка: погляди двох голів НБУ

Чи не найгучнішим із нововведень НБУ стало підвищення облікової ставки - із 19,5% до 30%. При цьому ставка у 19,5% проіснувала менше місяця - 5 лютого НБУ підвищив її до такого рівня із 14%. Відтак, облікова ставка НБУ, яка є основою для визначення будь-яких інших ставок у банківській системі, або ж орієнтиром вартості грошей на ринку, лише за місяць зросла у два рази.

Під час парламентських слухань, присвячених стабілізації банківської системи, що відбулися 19 лютого, голова НБУ, Валерія Гонтарева заявляла, що більш жорстка монетарна політика потрібна для того, аби стабілізувати валютний ринок.

Зазвичай підвищення облікової ставки призводить до уповільнення кредитування та економіки. Проте у випадку з Україною, каже пані Гонтарева, ключовим фактором того, що банки не видають кредитів, є збройний конфлікт на сході країни і пов'язані із цим ризики.

"Існують побоювання, що підвищення ключової кредитної ставки загальмує кредитування економіки. Справді, з точки зору економічної теорії таке має статися, але за умови незмінності решти чинників. Зараз небажання банків кредитувати не пов'язано із браком у них коштів. На сьогодні надмірна ліквідність банківського сектору дорівнює 30 мільярдам гривень. Банки прагнуть уникнути значних фінансових ризиків через відсутність платоспроможних позичальників", - заявила голова НБУ.

Водночас колишній голова НБУ, Володимир Стельмах, назвав "великою помилкою" курс нинішнього керівництва НБУ на ужорсточення монетарної політики і закликав керівництво НБУ спробувати переконати міжнародних кредиторів України у тому, що деякі класичні рецепти приборкання інфляції, зокрема, і підвищення облікової ставки, не спрацюють в Україні за нинішніх умов:

"Що означає облікова ставка 19,5%? Це означає, що для кінцевого споживача кредити коштуватимуть 30-35%. Це доступний кредит? Недоступний. Я би увів воєнний стан у боротьбі із кредитними ставками. Це ж жуть якась страшна!"

Палиця на два кінці

Якщо ті заходи, до яких нині вдається Нацбанк, будуть тимчасовими, і діятимуть лише доти, доки ситуація на валютному ринку не стабілізується, то вони принесуть користь, але після цього від них доведеться відмовитися, - каже старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Поворозник.

"Дії НБУ в цілому зрозумілі. Нацбанк намагається скоротити кількість гривневої маси в обігу, зокрема, і тим, що суттєво піднімає облікову ставку. У короткостроковій перспективі логіка певна у цьому є. Але треба розуміти, що у довгостроковій перспективі цей крок може мати негативний вплив на реальний сектор економіки, а відтак, і на темпи її зростання. Тобто ми сподіваємося, що цей крок буде скасовано, щойно ситуація на валютному ринку стабілізується", - говорить експерт.

Щодо інших заходів, зокрема, і запровадження нових та подовження старих адміністративних обмежень на валютному ринку, то вони, каже Василь Поворозник, вже приносять результат - курс гривні зміцнюється.

"Вони покликані загасити пожежу. Якщо вони зіб'ють паніку і стабілізують попит та пропозицію валюти на ринку, ми їх підтримуємо. Далі, коли ситуацію буде врівноважено, цих норм треба буде позбуватися", - вважає експерт.

Експерти "Реанімаційного пакету реформ" також вважають, що запроваджені Нацбанком заходи хоч і є обмежувальними та адміністративними, але мають стабілізувати валютний ринок.

"Окрім введення дієвих адміністративних заходів і прибрання мертвих банків з ринку, НБУ почав скорочувати надлишок гривневої ліквідності. Підняття ставки рефінансування до 30%, а також більш жорсткі норми резервування в найближчі тижні можуть призвести до суттєвої ревальвації та подальшої стабілізації курсу гривні", - йдеться у заяві експертів РПР із групи "Банківської реформи".

Водночас вони наголошують, що треба враховувати, що ці ж кроки призведуть до скорочення імпорту та його подорожчання. Крім того, будь-які обмеження у процесі руху валюти "призводять до погіршення підприємницької діяльності в країні, що у підсумку може призвести до ще більшого недоотримання доходів держави та населення".

4 березня курс гривні до долара зміцнився до 23,77 грн/дол., тоді як наприкінці минулого тижня курс сягнув історичного мінімуму у 30,1 грн/дол.

Джерело: ВВС Україна