Політичні реформи: ділом чи словом?

Нова коаліція та уряд обіцяли провести за перші три місяці низку політичних реформ

Нова коаліція і сформований нею уряд обіцяли провести за перші три місяці низку політичних реформ, проте насправді виконали тільки невелику частину з них.

12 березня минає сто днів з початку роботи нового уряду, який призначила створена після дострокових парламентських виборів коаліція.

П’ять партій сформували коаліцію та підписали коаліційну угоду, в якій чітко вказали, які реформи зобов’язуються провести з фіксацією строків ухвалення.

На основі коаліційної угоди була розроблена урядова програма, яку також схвалила Верховна Рада.

Для початку ВВС Україна проаналізувала, які політичні реформи парламент та уряд обіцяли здійснити за перші сто днів, і що з цього вийшло.

Початок конституційної реформи

У коаліційній угоді чітко вказали, що Верховна Рада у найкоротші строки створить спеціальну конституційну комісію для підготовки проекту масштабних конституційних поправок.

В угоді прописали, як мала діяти ця комісія, хто до неї мав входити й хто в кінці роботи мав узгоджувати остаточний варіант змін.

Проте Верховна Рада так її і не створила, натомість це на початку березня президент Петро Порошенко.

12 березня стане відомо, хто саме увійде до цієї комісії, а очолити її має голова Верховної Ради.

Нову виборчу систему відклали

Однією з головних обіцянок на виборах, які давали майже всі партії, було запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими списками.

У коаліційній угоді депутати зобов’язались запровадити її до кінця березня 2015 року.

Проте депутати відмовились від свого плану й цього місяця ухвалювати виборчу реформу вже не збираються.

"Є думка експертного середовища, щоб випробувати виборчу систему на місцевих виборах, аби потім запроваджувати точно таку ж систему на виборах у парламент. Я думаю, що в цьому є сенс", - прокоментував відкладення виборчої реформи спікер парламенту Володимир Гройсман.

Ухвалити новий закон про місцеві вибори депутати зобов’язались до кінця червня, проте жодного узгодженого проекту у Раді ще не реєстрували.

Керівник Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут вказує, що зволікання з ухваленням нових виборчих правил пов’язане саме з місцевими виборами у жовтні.

"Треба враховувати чинник, який тисне на мізки влади – ключові партії влади гублять підтримку в суспільстві, а "Опозиційний блок" отримує бали", - розповів експерт ВВС Україна.

На його думку, зараз може тривати пошук системи місцевих виборів, яка б "не дозволила цей реванш".

Антикорупційне бюро ще не запрацювало

До кінця січня 2015 року влада зобов’язувалась "створити" антикорупційне бюро, на яке покладають суттєві надії у боротьбі з корупцією.

Проте бюро досі не запрацювало.

Минулого тижня конкурсна комісія чотирьох претендентів на цю посаду з понад 150 кандидатів, а президент має обрати з них майбутнього голову.

Для початку роботи бюро парламент зобов’язувався відкоригувати закон про антикорупційне бюро: суттєво підвищити платню працівникам, врегулювати співпрацю з прокурорами, посилити вимогу до працівників бюро.

Верховна Рада після тривалих суперечок ці зміни на початку лютого.

Згідно з угодою, бюро повністю мало почати функціонувати вже з квітня.

Судова реформа

До середини 2015 року Верховна Рада мала провести глибинну судову реформу.

Зміни мали стосуватись відкритості конкурсів на посаду суддів, відкриття доступу до інформації про доходи та витрати суддів, конкурсний відбір до Вищої ради суддів та кваліфікаційної комісії суддів.

Також передбачалось узалежнити кар’єрний ріст суддів від рішень Європейського суду з прав людини у справах, які вів певний суддя.

У лютому Верховна Рада ухвалила закон "Про забезпечення права на справедливий суд", в якому вже передбачена більша частина обіцяного в коаліційній угоді.

25 лютого закон президент, отже його норми невдовзі мають запрацювати.

Реформа міліції

В коаліційній угоді передбачили провести повну реформу міліції і створити на її основі Національну поліцію, проте конкретних термінів не вказали.

Передбачалося, що найближчим часом приберуть дублювання функцій, скасують транспортну, ветеринарну міліцію та управління з боротьби із організованою злочинністю, повноваження якої мали передати майбутньому державному бюро розслідувань.

Також запланована ліквідація ДАІ, функції якої передадуть єдиній патрульній службі.

Національна поліція мала складатися з єдиної патрульної служби, кримінальної поліції, уніфікованих підрозділів спецпризначення та судової поліції.

Верховна Рада ухвалила перший проект змін, скасувавши транспортну та ветеринарну міліцію, а також УБОЗ. Проте комплексного проекту закону про національну поліцію у Раду досі не передали.

МВС почало набір до єдиної патрульної служби Києва й вже у червні вона має запрацювати.

З публічним адмініструванням не склалось

У коаліційній угоді депутати пообіцяли ще до кінця 2014 року ухвалити нову редакцію закону про державну службу. Це мало деполітизувати державну службу, ввести нову класифікацію посад та запровадити конкурсний відбір на посади державної служби.

Серед інших цілей реформи - замінити відділи кадрів держорганів на HR-служби.

В урядовій програмі цю реформу обіцяли здійснити до кінця березня 2015 року, проте проект закону ще навіть не зареєстрований у Верховній Раді.

До кінця березня коаліція мала ухвалити нову редакцію закону про службу в органах місцевого самоврядування, "побудованої на європейських принципах публічної служби".

Проте і цього закону досі немає.

Відмовились від позаблокового статусу

В коаліційній угоді та в програмі уряду влада взяла зобов’язання якомога швидше відмінити позаблоковий статус України.

Цю обіцянку парламент виконав чи не найшвидше. Ще 23 грудня Верховна Рада проголосувала за президентський проект, який змінив закон про основи національної безпеки та оборони.

Уряд також обіцяв у межах розрекламованого проекту укріплення кордону з Росією утворити спеціальне агентство з облаштування кордону. Проте поки що цю ідею відклали.

"Коаліція забирає назад багато слів, які дала при формуванні. Коаліція та уряд поки не навчились використовувати формат "нульового читання" - зустрічі урядовців з лідерами більшості для узгодження законопроектів", - пояснив гальмування з ухваленням обіцяних реформ Ігор Когут.

Джерело: ВВС Україна